Постанова № 25492141, 08.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. справа № 2а-1023/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Тепловій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 06.04.2010р.

у справі № 2а-1023/10/0870

за позовом Дочірнього підприємства «Пластик»

Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж»,

пров. Тамбовський, 1, м. Запоріжжя, 69008;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя,

вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001;

про скасування акта, -

встановив: Дочірнім підприємством «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж»подано позов до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000032307/0/1324.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Прасов О.О.) своєю постановою від 06.04.2010р. позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що придбання продукції у Приватного підприємства «Інтер-Груп»пов'язано з господарською діяльністю Позивача, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами підтверджено. Відповідно, до складу валових витрат певних періодів вартість отриманої продукції віднесена правомірно.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, Відповідач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08.11.2004р. установчі документи Приватного підприємства «Інтер-Груп»визнані недійсними з дати реєстрації.

Крім того, постановою господарського суду Запорізької області від 20.04.2007р. визнано недійсним договір № 39 від 20.08.2004р., укладений між Дочірнім підприємством «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» та Приватним підприємством «Інтер-Груп».

Відповідно, первинні документи, складені Приватним підприємством «Інтер-Груп», не мають юридичної сили та доказовості.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. У позові відмовити.

Дочірнє підприємство «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: В період з 23.12.2005р. по 29.12.2005р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції була проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж», код за ЄДРПОУ 30201981, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Інтер-груп», за період з 01.07.2004р. по 31.12.2004р.

За результатами перевірки 30.12.2005р. складений Акт № 227/23-07/30201981.

В Акті перевірки вчинено запис про те, що внаслідок порушення пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р., підприємством зайво віднесено до складу валових витрат 65.872,14 грн.

Так, Дочірнім підприємством «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж»віднесено до складу валових витрат вартість продукції, придбаної у Приватного підприємства «Інтер-груп»на підставі договору № 39 від 20.08.2004р.

В той же час, Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08.11.2004р. визнано недійсними з моменту державної реєстрації:

установчі документи Приватного підприємства «Інтер-Груп»;

Свідоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства «Інтер-Груп»;

реєстрація Приватного підприємства «Інтер-Груп»в якості платника податку на додану вартість;

всі фінансово-господарські та документи бухгалтерського і податкового обліку, складені від Приватного підприємства «Інтер-Груп».

На підставі Акту перевірки, 16.01.2006р. керівником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032307/0/1324.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону (2181-14), Дочірньому підприємству «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж»визначено суму податкових зобов'язань за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 24.720,00 грн. В їх числі 16.480,00 грн. основного платежу та 8.240,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000032307/0/1324 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Запорізький окружний адміністративний суд, про що зазначено вище, визнав нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000032307/0/1324.

Постанова суду мотивована тим, що:

зобов'язання за договором виконані сторонами у повному обсязі;

факт визнання недійсними установчих документів не є підставою для визнання недійсними всіх юридично значимих дій до моменту виключення з ЄДР;

крім того, факт правомірності формування валових витрат встановлений постановою Вищого адміністративного суду України у справі про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та не підлягає доведенню.

Водночас, у відповідності з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону (334/94-ВР), до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог підпункту 5.3.9 цього Закону (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Технологічно бухгалтерський облік як процес має на меті виявлення, вимірювання і реєстрацію фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції.

Документ буквально означає свідоцтво, доказ. Бухгалтерський документ -письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 листопада 2004 року у справі № 2-3702/04, яке набрало законної сили 09.12.2004р., визнані недійсними всі бухгалтерські документи з реквізитами Приватного підприємства «Інтер-Груп»та підписом ОСОБА_1 в якості директора.

Крім того, постановою господарського суду Запорізької області від 20.04.2007р. у справі № 23/200/07-АП, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2007р., визнано недійсним договір № 39 від 20.08.2004р., укладений між Дочірнім підприємством «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж»та Приватним підприємством «Інтер-груп», на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно, визнана недійсною судом угода взагалі не породжує будь-яких правових наслідків.

Зазначені факти встановлені судовими рішеннями. Не підлягають доведенню в силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на встановлені у справі обставини -

визнані недійсними всі бухгалтерські документи з моменту складання з реквізитами Приватного підприємства «Інтер-Груп»;

визнано недійсним договір № 39 від 20.08.2004р., укладений між Дочірнім підприємством «Пластик»Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж»та Приватним підприємством «Інтер-груп»;

витрати не підтверджені документами, та, відповідно, не належать до складу валових.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Щодо обставин, встановлених постановою Вищого адміністративного суду України у справі № 11/618/06-АП.

Податок на прибуток та ПДВ є дефініціями, безумовно, пов'язаними, але не тотожними.

Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 13.01.2009р. оцінював правомірність формування податкового кредиту, виходячи з фактичної дати анулювання реєстрації Приватного підприємства «Інтер-груп»платником ПДВ.

Та рішення Вищого суду з цього питання не є фактом, звільненим від доказування, у справі про завищення суми валових витрат.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2010р. у справі № 2а-1023/10/0870 скасувати та прийняти нову постанову суду.

У позові відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя: М.А. Руденко