Ухвала суду № 25492047, 08.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р.справа № 2а-10242/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Руденко М.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання: Мачихін В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 17.01.2011р.,

у справі № 2а-10242/10/0870

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»

ім. А.М.Кузьміна»,

Південне шосе, 81, м. Запоріжжя, 69008;

до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

проспект Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про скасування актів, -

встановив: Відкритим акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М.Кузьміна»подано позов до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2010р. № 0000340801/0, від 14.07.2010р. № 0000340801/1, від 21.09.2010р. № 0000340801/2 та від 30.11.2010р. № 0000340801/3.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Татаринов Д.В.) своєю постановою від 17.01.2011р. позов задовольнив.

Рішення суду мотивоване тим, що суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які не мали недоліків та порядок складання яких відповідав приписам чинного законодавства. Матеріали зустрічних перевірок по ланцюгам постачання продукції до виробника не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету безпосередніми постачальниками Позивача.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, Відповідач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на приписи Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою цього податку.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, виникає із самої суті податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України.

Матеріалами зустрічних перевірок по ланцюгам постачання продукції до виробника документально підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету не вдалося можливим. Постачальники продукції Позивача по IV-V ланцюгам за місцезнаходженням не виявлені, є підприємствами з ознаками фіктивності.

Таким чином, неможливо визначити сплату ПДВ до бюджету по вищезазначеним взаємовідносинам.

Крім того, ВАТ «Дніпроспецсталь»до складу податкового кредиту за лютий 2010р. було включено суму ПДВ у розмірі 158.111,17 грн. з придбання металобрухту в грудні 2009р. від безпосереднього постачальника ТОВ «Інтер Мет плюс».

В той же час, 29.03.2010р. до ЄДР внесено запис про відсутність ТОВ «Інтер Мет плюс» за місцезнаходженням; реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Інтер Мет плюс»анульовано на підставі пункту 9.8 в) Закону України «Про податок на додану вартість».

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»імені А.М.Кузьміна», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Податковий орган не заперечує факту здійснення господарських операцій та не вказує на їх безтоварність.

Отже, з огляду на індивідуальність відповідальності, підприємства по ланцюгу постачальників не мають відношення до права позивача на віднесення ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, бюджетного відшкодування.

Законодавець пов'язує право на бюджетне відшкодування з двома умовами: по-перше, платник податку фактично сплатив за товари (послуги), й, по-друге, ця оплата була у попередньому податковому періоді.

В засіданні, відкритому 15.06.2011р., оголошувалася перерва до 17.08.2011р., 08.09.2011р.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: В період з 07.04.2010р. по 20.04.2010р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено виїзну позапланову документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»імені А.М.Кузьміна», код за ЄДРПОУ 00186536, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р.

За результатами перевірки складений Акт № 256/08-01/00186536 від 29.04.2010р.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року у розмірі 4.160.570,00 грн.

Так, перевіркою показників податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року встановлено включення ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»імені А.М.Кузьміна»до складу податкового кредиту 4.160.569,56 грн. від постачальників, які виступають транзитерами, із залученням вигодоформуючих підприємств.

Матеріалами зустрічних перевірок по ланцюгам постачання продукції до виробника документально підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету не вдалося можливим.

Постачальники продукції Позивача по IV ланцюгу за місцезнаходженням відсутні; припинені, але не зняті з обліку; до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; тощо.

При цьому, у постачальників по ланцюгу до виробника зобов'язання відсутні.

Крім того, в акті перевірки вчинено запис про порушення пункту 1.3 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»завищено суму податкового кредиту та від'ємне значення за лютий 2010 року по господарських операціях з придбання металобрухту в грудні 2009 року від ТОВ «Інтер Мет плюс»на загальну суму 158.111,00 грн.

В той же час, 29.03.2010р. до ЄДР внесено запис про відсутність ТОВ «Інтер Мет плюс» за місцезнаходженням; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Інтер Мет плюс»анульовано 23.12.2009р. на підставі пункту 9.8 в) Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, керівником Державної податкової інспекції 12.05.2010р., 14.07.2010р., 21.09.2010р. та 30.11.2010р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000340801/0, 0000340801/1, 0000340801/2 і № 0000340801/3.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), Відкритому акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»імені А.М.Кузьміна»зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 4.160.570,00 грн.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Фахівці контролюючого органу не спростовують фактичного здійснення господарських операцій з придбання продукції чи їх вірного документального оформлення.

Підставою для зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування, про що зазначено вище, став висновок фахівців держподаткінспекції про відсутність підтвердження надходження податку до бюджету. Відповідно, відсутня така обов'язкова умова включення сум до податкового кредиту як сплата цих сум безпосередньо до Державного бюджету України контрагентами позивача по ланцюгу постачання продукції до виробника.

Такі висновки фахівців держподаткінспекції колегія суддів вважає помилковими в силу наступного.

Пунктом 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, дано загальне визначення поняття «бюджетне відшкодування». Це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Водночас, у відповідності з підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; <…>

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, у відповідності з пунктом 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) <…>;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності ж з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, в силу підпункту 7.2.4 Закону (168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону (168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Особа - <...> суб'єкт підприємницької діяльності, <...> інша юридична особа, <...> фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством.

Безпосередні постачальники позивача зареєстровані як платники податку.

Щодо формування даних податкової звітності та відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Згідно з підпунктом 7.7.1 Закону (168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

І далі, згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

І не пов'язано право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість виключно з датою фактичного зарахування коштів до державного бюджету.

В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Теза в акті перевірки про те, що продавці та їх постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки та учасники обізнані стосовно один одного, а, відтак, здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки було заборонено чинним на той час Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327.

Крім того, матеріали зустрічних перевірок по ланцюгу постачання продукції не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентами Позивача. Надані за матеріалами зустрічних перевірок відомості вказують лише на неможливість, за тих чи інших причин, документально підтвердити зарахування ПДВ до бюджету за певними господарськими операціями, що не є тотожним поняттю несплати ПДВ до бюджету, та, як наслідок, зменшення суми бюджетного відшкодування.

Актом перевірки не встановлювалась фактична сплата чи несплата отримувачем товарів у попередньому податковому періоді безпосереднім постачальникам таких товарів на загальну суму 4.160.570,00 грн.

Отже, виключно з описаного контролюючим органом порушення Позивач мав підстави для заявлення відповідної суми бюджетного відшкодування у лютому 2010 року.

Щодо взаємовідносин з безпосереднім постачальником -ТОВ «Інтер Мет плюс».

До ЄДР внесено запис про відсутність ТОВ «Інтер Мет плюс»за місцезнаходженням 29.03.2010р.

Реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Інтер Мет плюс»анульовано 23.12.2009р. на підставі пункту 9.8 в) Закону України «Про податок на додану вартість».

В той же час, як з'ясовано в ході судового розгляду, взаємовідносини мали місце 22.12.2009р.

І в силу того ж пункту 9.8 Закону (168/97-ВР) реєстрація діє до дати її анулювання.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Крім того, виходячи з фактичних обставин справи, взаємовідносин з ТОВ «Інтер Мет плюс»не стали підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. у справі № 2а-10242/10/0870 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 13.09.2011р.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко

Суддя: М.В. Мірошниченко