Ухвала суду № 25492025, 11.08.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2011 р.справа № 2а-4476/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Тепловій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Надєжда»,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 16.06.2010р.

у справі № 2а-4476/09/0470

за позовом Закритого акціонерного товариства «Надєжда»,

вул. 27 партз'їзду, 10, м. Кривий Ріг, 50102;

до відповідача Південної міжрайонної Державної податкової інспекції

у місті Кривому Розі Дніпропетровської області,

пр. Металургів, 16, м. Кривий Ріг Дніпропетровської, 50006;

про скасування акта, -

встановив: Закритим акціонерним товариством «Надєжда»подано позов до Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2008р. № 0003242301/0.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (головуючий суддя Павловський Д.П.) своєю постановою від 16.06.2010р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів немає можливості встановити, що маркетингові послуги можуть вважатись пов'язаними з господарською діяльністю підприємства.

Надані до перевірки документи: акти виконаних послуг (складені у вартісному виразі) та комерційні звіти (складені у кількісному виразі) не мають юридичної сили та доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліку та не дають можливості ув'язати їх між собою, так як показники в даних документах виражені у різних вимірниках.

Таким чином, підприємством віднесено до складу валових витрат та до податкового кредиту витрати, що не підтверджені відповідними первинними документами, які б свідчили про те, що ці витрати пов'язані з підготовкою, організацією чи веденням власного виробництва, чи що вони в подальшому використовуються у власній господарській діяльності з метою отримання доходу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Закрите акціонерне товариство «Надєжда», Позивач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Договором про надання послуг, який досліджувався судом, визначено повний і вичерпний перелік послуг, які надавались виконавцем.

При цьому, виконавець, відповідно до умов укладеного договору, самостійно визначає вид маркетингових послуг, порядок і обсяг їх надання.

Договір про надання послуг укладений та виконаний в повному обсязі.

Акти виконаних робіт повністю відповідають вимогам законодавства за формою, змістом та обсягом вказаної інформації.

А комерційні звіти не є первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, судом першої інстанції проігноровано факти, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області в адміністративній справі № А27/175-07.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. Позов задовольнити.

Південна міжрайонна Державна податкова інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Відповідач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В засіданні, відкритому 18.05.2011р., оголошувалася перерва.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: В період з 04.08.2008р. по 11.09.2008р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Надєжда», код за ЄДРПОУ 00383295, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р.

За результатами перевірки 15.09.2008р. складений Акт № 749/232/00383295.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Так, Закритим акціонерним товариством «Надєжда»віднесено до складу валових витрат маркетингові послуги, отримані від ТОВ «Лесаффр Україна».

В той же час, акти виконаних послуг, складені між ТОВ «Лесаффр Україна»та ЗАТ «Надєжда», складені у вартісному виразі, та не містять таких обов'язкових реквізитів як зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції.

Відсутність обов'язкових реквізитів у комерційних звітах, які складені тільки у кількісному виразі, не дозволяють встановити безпосереднього взаємозв'язку наданих ТОВ «Лесаффр Україна»послуг з конкретними показниками обсягу продажу або прибутку ЗАТ «Надєжда».

Отже, відсутня можливість встановити пов'язаність маркетингових послуг з господарською діяльністю ЗАТ «Надєжда».

Відповідно, в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) підприємством завищено податковий кредит за рахунок включення до його складу ПДВ з маркетингових послуг, які, з огляду на викладене, не можуть вважатись пов'язаними з господарською діяльністю ЗАТ «Надєжда».

На підставі Акту перевірки, 25.09.2008р. керівником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003242301/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Закритому акціонерному товариству «Надєжда»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010121, податок на додану вартість, у розмірі 221.624,00 грн. В їх числі 170.480,00 грн. основного платежу.

Скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2008р. № 0003242301/0 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

У відповідності з підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів <…> у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, якщо підприємство придбаває послуги, то право на податковий кредит у платника податку виникає лише в тій частині, що припадає на витрати, які включаються до валових витрат.

Згідно з пунктом 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З огляду на приписи підпункту 5.2.1 цього Закону (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, пов'язаність витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва (господарською діяльністю) є фактом, що підлягає встановленню.

Відповідно, за визначенням Закону України «Про бухгалтерський облік»та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: <…> зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Маркетингове дослідження, як відомо, систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон'юнктури з характеристикою співвідношення попиту і пропозиції, зміни рівня цін, стану задоволення попиту населення; зміни купівельної спроможності і купівельних намірів споживачів з оцінкою перспектив розвитку ринку і прогнозом його ємності відповідно до завдань підприємства, розробкою необхідної стратегії її розвитку і рекомендацій щодо реалізації його планів, підвищення конкурентоспроможності товарів, які найповніше відповідали б попиту різних груп покупців, пропозицій, спрямованих на стимулювання збуту, пошук ринків, рекламних заходів, ціноутворення тощо.

У розумінні пункту 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) слід оцінювати і наскільки оптимальними є маркетингові заходи у тому, що стосується досягнення результатів у перспективі.

Водночас, з огляду на встановлені у справі обставини - акти виконаних робіт не містять переліку послуг та відсутні будь-які інші документи на підтвердження їх здійснення, визначити зміст та обсяг наданих ТОВ «Лесаффр Україна»послуг не видається можливим.

Як і зв'язку з господарською діяльністю Позивача, як обов'язкової умови формування тим податкового кредиту з маркетингових послуг.

Доводи Позивача щодо неврахування преюдиційних фактів, встановлених рішенням господарського суду Дніпропетровської області в адміністративній справі № А27/175-07, не заслуговують на увагу.

Преюдиційний, тобто такий, що відноситься до попереднього судового рішення, означає визначеність деяких фактів, які не потрібно доказувати знов.

Проте, в процесі доказування засобами встановлення обставин, які мають значення для справи, є докази. Тобто, відомості, які можуть підтвердити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Які у справі № А27/175-07 не співпадають.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Надєжда»залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2010р. у справі № 2а-4476/09/0470 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 15.08.2011р.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя: М.А. Руденко