Вирок № 25491827, 18.07.2012, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1817/2500/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Куца В.І., при секретарі Домненко Н.І., з участю прокурора Соп*яненко Н.В., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Юнаківка Сумського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, працездатного, не військовозобов*язаного, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

встановив:

Вранці 25 лютого 2012 року ОСОБА_1 пішов до лісу в с.Могриця Сумського району. Близько 16-00 години ОСОБА_1 повернувся додому за адресою АДРЕСА_1, в стані алкогольного сп*яніння, де перебували: ОСОБА_3, ОСОБА_2 ОСОБА_1 вирішив піти до магазину з метою придбання спиртного. ОСОБА_4 почав заперечувати, і між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_2 вийшов з будинку, а ОСОБА_1 залишився. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов у двір, щоб піти до магазину, і там між ним і ОСОБА_2 знов виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 з метою заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар лівою рукою ОСОБА_1 в область обличчя, внаслідок чого останній впав на землю. Після чого ОСОБА_2 припинив свої дії направлені на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді «посттравматичного остеоміеліту нижньої щелепи справа, ускладненого абсцесу щелепно-язичного жолобка та перелому нижньої щелепи», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 878 від 19.06.2012 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і пояснив, що вранці 25 лютого 2012 року -син її співмешканки ОСОБА_3 -ОСОБА_1 пішов до лісу в с.Могриця і повернувся до дому в домоволодіння за місцем їх мешкання, розташованому в АДРЕСА_1, близько 16 годин в стані алкогольного сп*яніння. Потерпілий вирішив піти до магазину з метою придбання спиртного і між ними виникла словесна сварка. Під час сварки ОСОБА_1 вийшов з будинку на подвір*я і став його ображати нецензурною лайкою. Він також вийшов на подвір*я і став йому казати, щоб він припинив ображати його нецензурною лайкою, але той продовжував це робити. Він підійшов до ОСОБА_1 і наніс йому один удар лівою рукою в обличчя в область правої частини щелепи, від якої той впав на землю. Вважав, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження утворились від його удару. Він добровільно відшкодував йому на лікування близько 800 гривень.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави про стягнення 1765 гривень 39 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі визнав повністю.

Крім повного особистого визнання вина підсудного підтверджується іншими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, пояснившого суду, що 25 лютого 2012 року, близько 16 годин він повернувся з лісу додому. Вирішив піти до магазину для придбання спиртного і став одягати свою куртку. ОСОБА_2 йому став казати, що то його куртка і куди він йде. Між ними виникла словесна сварка і він вийшов з будинку на подвір*я. ОСОБА_5 вийшов слідом за ним на подвір*я, де підійшов до нього і наніс йому один удар кулаком в область правої частини щелепи, від якого він впав на землю. Виявлені в нього тілесні ушкодження утворились від удару підсудного. Він добровільно відшкодував йому 800 гривень на лікування.

Висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_1 були виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження ( а.с.43-44).

Таким чином суд вважає, що вина підсудного в судовому засіданні була встановлена повністю.

Дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного; обставини, які пом*якшують покарання : він раніше не судимий, свою вину визнав повністю і розкаявся у скоєному, добровільно відшкодував потерпілому матеріальну шкоду.

З урахуванням даних обставин йому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі і на підставі ст.. 75 КК України його необхідно звільнити від відбування даного покарання з випробуванням.

По справі заявлений цивільний позов прокурором Сумського району в інтересах держави про стягнення 1765 гривень 39 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі, який є обґрунтованим, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і підлягає повному задоволенню з підсудного на користь держави.

Керуючись ст..ст. 323 та 324 КПК України,

приговорив:

Визнати винним ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому по даному закону покарання у вигляді 1 ( одного) року обмеження волі.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити його від відбування даного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного фінансового управління Сумської облдержадміністрації ( обласний бюджет Сумської області, УДК в Сумській області, р/р 31415544700001, код 23632949, МФО 837013, код бюджетної класифікації за доходами 24060300 «Інші надходження») - 1 765 ( одну тисячу сімсот шістдесят п*ять) гривень 39 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого в КЗ «Сумська ОКЛ».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 15-ти діб після його проголошення.

Суддя В.І.Куц