Рішення № 25491397, 03.08.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/4732/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" серпня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк»» про оскарження і розірвання договорів, з участю приватного нотаріуса Сакського районного нотаріального округа АР Крим МЮ України Сунгурової Наталії Федорівни в якості третьої особи на стороні відповідача без права заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «ПриватБанк»» про визнання недійсними і розірвання кредитного договору від 08.02.08р. №SIE0GK00000001 та договір іпотеки, посвідченого нотаріусом 18.03.09р.

Позов мотивований тим, що у порушення вимог ст.252 ЦК України дані договори не містять строків закінчення дії, а лише містять строки і терміни виконання зобов'язань, що є суттєвим порушенням.

Позивач в судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав його необґрунтованості і невідповідності умовам спірних договорів.

3-я особа, яка про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання виклику до суду, а.с.19, в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи і надані документі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.08р. між ПАТ «КБ «ПриватБанк»» і позивачем було укладено кредитний договір №SIE0GK00000001, а.с.5, та договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Сунгуровою Н.Ф. 18.03.09р., а.с.8.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.251 цього Кодексу - строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені правочином.

Так в тексті зазначених договорів зазначено, що:

-п.1.1 і п.8.1 кредитного договору від 08.02.08р. - строк його дії визначено з 08.02.08р. по 08.02.23р., протягом якого позичальник зобов'язаний погасити заборгованість з виплати кредиту, процентів і винагороди;

-п.29 і п.34 іпотечного кредиту - термін дії договору визначений до повного погашення Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором, а погашення кредиту здійснюється в строк з 08.02.08р. по 08.02.23р.

Також:

-відповідно до вимог ст.ст.549-552,611,1050 і ч.1 ст.1054 ЦК України - за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути банку, або іншій фінансовій установі кредит та сплатити проценти, а також сплатити неустойку (пеню) у разі порушення умов договору;

-згідно ч.1 ст.598 цього кодексу - зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом;

-відповідно до ст.599 цього Кодексу - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі зазначеного вище суд визнає обґрунтованими і правомірними умови зазначеного договору іпотеки стосовно закінчення строку його дії саме датою повного погашення кредиту.

*

Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.03р. - іпотечний договір може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду у разі відсутності в ньому істотних умов, перелічених у частині 1 цієї статті Закону.

Відповідно до ч.1 ст.18 цього Закону - Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1)для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Але такої умови для визнання недійсним чи розірвання договору, як то зазначено в позові, цей Закон не передбачає.

Також з пояснень представника відповідача і матеріалів справи судом встановлено, що в тексті зазначеного спірного договору зазначені всі істотні умови, наявність яких передбачено даним Законом.

Також статтями 215-236 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких проточин може бути визнано недійсним.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Ст.203 цього Кодексу передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та інше.

Але представник позивача не довів належними та допустимими доказами наявність порушень прав та законних інтересів позивача під час укладання цих договорів, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

В свою чергу, представник відповідача надав суду документи кредитної справи, з яких вбачається, що відповідно до вимог Закону України від 12.05.91р. «Про Захист прав споживачів» та Постанови НБУ від 10.05.07р. №168, позичальник ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами кредитування, з яким погодився в повному обсязі, а.с.28-30.

На підставі зазначеного вище суд визнає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з цим ці вимоги не підлягають задоволенню.

*

Враховуючи зазначене та вимоги ст.88 ЦПК України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р., п.7 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.11р. «Про судовий збір», суд вважає за необхідне судові витрати у справі на рахунок держави.

*

На підставі ст. 18 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.03р., ст.ст. 215-236,251,530,549-552,598,599,611,1050,1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк»» про оскарження і розірвання договорів.

*

Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.

*

Копію судового рішення направити 3-й особі у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Копичинський О. В.