Ухвала суду № 25487098, 19.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/490/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представників позивача - Вертелецького А.Я., Шапаря Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. по справі № 2а-1670/490/12

за позовом Приватного підприємства "Сервіс-комплект"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року частково задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Сервіс-комплект"(далі - ПП "Сервіс-комплект") до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві №0000022308 від 24.01.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Сервіс-комплект" частину витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 63 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у м. Полтаві подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову, якою в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача.

Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПВД по господарським взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз - Холод" (далі - ТОВ "Союз - Холод"), оскільки господарські операції із вказаним контрагентом не підтвердженні належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: калькуляцією, планом робіт, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями та виписками банківських установ.

Також, згідно інформації отриманої за результатом перевірки ТОВ "Союз - Холод" було встановлено, що за місцем реєстрації вказане підприємство не знаходиться. Відповдіно до висновку експертизи №203-3/11 від 07.12.2011 р. встановлено, що підписи на податкових накладних, які виписані ТОВ "Союз - Холод" на адресу ТОВ "Простір Ко" не відповідають зразкам підпису директора ТОВ "Союз - Холод" ОСОБА_3, в зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що підпис на накладній виписаній ТОВ "Союз - Холод" на адресу позивача теж не належить гр. ОСОБА_3, оскільки вказані накладні виписувалися в одному і тому ж періоді.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю підтверджено факт взаємовідносин із контрагентом - ТОВ "Союз - Холод".

Податковим органом під час розгляду справи не було надано жодного доказу того, що операції позивачем не проводились, товар не отримувався. Позивачем же було виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, він має всі документальні підтвердження розміру сум податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 22.12.2011 року співробітниками ДПІ у м. Полтаві було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Сервіс - комплект" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків по взаємовідносинам з ТОВ "Союз - Холод" за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено Акт від 22.12.2011 р. №9436/23-6/32317314.

За результатами перевірки встановлені порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України(далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 10 094,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 р. №0000022308, яким ПП "Сервіс - комплект" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 12 617,50 грн., у т.ч за основним платежем 10 094,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 523,50 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає.

При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, що 09.08.2011 р. між ТОВ "Союз - Холод" (Постачальник) та ПП "Сервіс - Комплект" (Покупець) укладено Договір №38, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію (запчастини та автомобільні приладдя).

Під час розгляду справи було встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "Союз - Холод" поставило ПП "Сервіс - Комплект" товар на загальну суму 60565,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10094 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної №122 від 09.08.2011 року та рахунку №95 від 09.08.2011 року.

Транспортування придбаного у ТОВ "Союз - Холод" товару здійснювалось ФОП ОСОБА_4 на підставі укладеного із позивачем договору про надання транспортно - експедиційних послуг від 09.08.2011 р., про зо свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме товарно-транспортна накладна від 09.08.2011 р. з печатками та відмітками представників автопідприємства (ФОП ОСОБА_4.), вантажовідправника (ТОВ "Союз - Холод") та замовника-вантажоодержувача (ПП "Сервіс - Комплект"), договір про надання транспортно - експедиційних послуг від 09.08.2011 р. та акт транспортно - експедиційних послуг від 09.08.2011 р..

Вартість придбаного товару була повністю сплачена шляхом предоплати безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Союз - Холод", про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки по особовому рахунку у банку.

Наявність у позивача необхідних складських приміщень та виробничих потужностей підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди №7-О/11 від 30.12.2010 р., укладеного між ТОВ "Завод залізобетонних виробів №7" (орендодавець) та ПП "Сервіс - Комплект" (орендар), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 64 м2 в будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і є власністю орендодавця, та договором оренди обладнання №6-О/11 від 30.12.2010 р., у відповідності до якого ТОВ "Завод залізобетонних виробів №7" (орендодавець) передає, а ПП "Сервіс - Комплект" (орендар) приймає в тимчасове користування Козловий кран ККС з під'їзною колією, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і є власністю орендодавця.

Під час розгляду справи було встановлено, що придбаний товар було в послідуючому використаний позивачем у своїй господарській діяльності, про що свідчать надані позивачем копії первинних документів,а саме: договір №3705 від 15.07.2010 р. щодо технічного огляду та ремонту об'єктів ВАТ "Полтаваобленерго", договір №45 від 30.12.2010 р. щодо технічного огляду та ремонту об'єктів ТОВ "Агрофірма "ім. Довженко", договір №16 від 24.04.2011 р. щодо технічного огляду та ремонту об'єктів СТОВ "Скіф" та акти виконаних робіт, рахунки - фактури, податкові накладні видані на виконання зазначених договорів.

На виконання умов вище зазначеного договору, ТОВ "Союз - Холод" було виписано на адресу позивача податкову накладну №135 від 09.08.2011 р.

На час укладання Договору та складання податкової накладної ТОВ "Союз - Холод", було зареєстровано платником ПДВ.

Доказів того, що вказаний в отриманих від контрагента - ТОВ "Союз - Холод" податковій та видатковій накладних, товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності ні акти перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що позивачем до суду було надано докази, які підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ "Союз - Холод" витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Доказів того, що вказаний в отриманих від контрагента - ТОВ "ГП "Промсервіс" податкових накладних товар не використовувався (послуг не отримувались) позивачем у власній господарській діяльності ні акти перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Посилання відповідача на непідтвердження господарських операцій ПП "Сервіс Комплект" із ТОВ "Союз-Холод" належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема актами виконаних робіт, платіжними дорученнями чи виписками банківських установ не відповідають дійсності, оскільки ПП "Сервіс Комплект" не надавало послуги, а продавало товар і в такому разі акти виконаних робіт складатися не могли, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме виписками з банківських рахунків. Окрім того не відповідають дійсності посилання податкового органу на неналежно підтверджене бухгалтерськими документами перевезення вантажу у зв'язку з тим, що транспортно-експедиційні послуги були надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, про що складено відповідний акт від 09.08.2011 р. Оскільки автоперевізник не являється платником ПДВ, то розрахунок проведено в готівковій формі, про що від останнього отримано квитанцію до прибуткового касового ордеру.

Щодо посилання відповідача на висновок фахівця МНДЕКЦ "Експол" від 07.12.2011 р. №203-3/11 про невідповідність зображення підписів на податкових накладних ТОВ "Союз-Холод", складених в адресу ТОВ "Простір Ко", оформлених від імені директора ТОВ "Союз-Холод" зразкам підпису ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

Актом зустрічної звірки ТОВ "Союз-Холод" з питань правомірності проведених господарських відносин із ТОВ "Простір Ко" за серпень, вересень 2011 року №1222/23-6/34412079 від 07.12.2011 р. досліджувались обставини щодо придбання у ТОВ "Простір Ко" матеріалів ПВХ рекламних в асортименті, які ніякого відношення до операції з придбання позивачем автомобільних запчастин не мають.

Крім того, під час проведення експертизи, експерт не попереджувався про кримінальну відповдісльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що висновок фахівця МНДЕКЦ "Експол" від 07.12.2011 р. №203-3/11 а не є належними доказами, а тому колегією суддів до уваги не приймаються.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ТОВ "Союз - Холод" і правомірність віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оспорювань податкове повідомлення-рішення було прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав, та такими що не впливають на висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року по справі № 2а-1670/490/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2012 р.