Постанова № 25487064, 26.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 р. Справа № 2а-1870/837/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1870/837/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський фарфоровий завод"

до Державної податкової інспекції в м. Суми Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу "Сумський фарфоровий завод" (далі - АТЗТ "Сумський фарфоровий завод"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми Сумської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 24.01.2012 р. №0000092314/0/5603, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 76656,00 грн., за винятком збільшення грошового зобов'язання на суму 810,00 грн.; №0000102314/0/5602 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34 019,00 грн.; №0000112314/0/5604, яким зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість на 28899,00 грн. за вересень 2011 року та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 7225,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1870/837/12 позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки він були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Позивач в поясненнях представника в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скаги заперечував в повному обсязі, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з 05.12.2011 р. по 30.12.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Сумський фарфоровий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом №77/2314/00310433/2 від 10.01.2012 р. (а.с. 13-52).

24.01.2012 року ДПІ в м. Суми на підставі вищезазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №0000092314/0/5603, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 76601,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 55,00 грн. (а.с. 10); №0000102314/0/5602, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 31734,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 2285,00 грн. (а.с. 11); №0000112314/0/5604, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість на 28899,00 грн. за вересень 2011 року та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 7225,00 грн. (а.с. 12).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про те, що правочини вчинені позивачем порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою приховування сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено, що угода укладена між АТЗТ "Сумський фарфоровий завод" та ТОВ "Агропортторг" не спричиняє реального настання правових наслідків, а відповідно АТЗТ "Сумський фарфоровий завод" не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства, у нього відсутні об'єкти, що підпадають під значення ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 16.03.2011 року ПАТ "Сумський фарфоровий завод" укладено із ТОВ "Агропортторг" договір купівлі продажу плит вогнетривких та стойки (а.с. 53).

На виконання умов зазначеної угоди ТОВ "Агропортторг" надано ПАТ "Сумський фарфоровий завод" податкову накладну від 17.03.2011 року №645 та позивачем складено видаткову накладну від 17.03.2011 року №645, прибуткову накладну від 17.03.2011 року, накладну на внутрішнє переміщення №301 від 21.03.2011 року, акт списання №86 від 31.03.2011року ( а.с. 21-44 том.1).

Крім того, в книзі обліку зроблено відмітку, що зазначені матеріали використані для виготовлення вагонів (а.с. 58 том.1).

У бухгалтерському обліку ПАТ "Сумський фарфоровий завод" зазначені операція відображена по дебету рахунку 201 "Матеріали та сировина"та кредиту рахунку 631 "розрахунку з вітчизняними постачальниками"(а.с. 23).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в формі взаємозаліку (реалізація посуду) на суму 325151,66грн. Станом на 30.09.2011 року кредиторська заборгованість ПАТ "Сумський фарфоровий завод" за розрахунками з TOB "Агропортторг" складала 38644,54 грн. (а.с. 23).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 ЦК України обовязковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

Колегія суддів зазначає, що укладений між позивачем та TOB "Агропортторг" договір не містить положень щодо найменування (зазначено загальну назву плити вогнетривкі та стойки), якості що свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони не домовлялися щодо істотних умов правочину. Відсутнє в договорі і посилання на наявність специфікації, яка визначає вказані умови.

Окремо колегія суддів вважає за доцільне відмітити,що частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного траспорта, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, позивачем не підтверджено ані, в суді першої, аані апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних первинних документів, які є обов`язковими для підтвердження даної господарської операції.

Згідно з пунктом 39 "Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 №108, зі змінами та доповненнями, всі товари господарюючого суб'єкта мають бути з відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством. До таких документів, зокрема, належать: накладні, товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, сертифікати відповідності державної системи сертифікації або копії зазначених сертифікатів, завірені господарюючим суб'єктом, який відпустив товар, що підлягає обов'язковій сертифікації, тощо.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу -виробника товару.

Позивачем до матеріалів справи не надані документи, що підтверджують якість та відповідність поставлених товарів, не вказано в якій упаковці або тарі вона поставлена і чи були до цієї упаковки претензії щодо її відповідності для даної групи товарів і яких саме. Проте ці обставини судом першої інстанції не досліджувалися, що призвело до невірної оцінки даних правочинів.

Не надано позивачем доказі реальності здійснення господарської операції і на виконання ухвали апеляційного суду, в тому числі: рахунки, паспорти якості, технічна документація, товарно-транспортні накладні, які засвідчують фізичне переміщення у просторі товарно-матерільних цінностей, отриманих позивачем від контрагента, відомості про наявність у позивача складських приміщень та документи первинного бухгалтерського обліку щодо обліку товарно-матеріальних цінностей по складу, подальше використання товарно-матеріальних цінностей та отриманих послуг, довідку форми 1-ДФ за спірний період, сертифікати якості придбаних товарів, заявки на отримання ТМЦ, протокол узгодження вартості, докази отриманих позивачем послуг вантажно-розвантажувальних робіт, а також пояснень щодо неможливості надання витребуваних доказів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дані факти свідчать про те, що у позивача відсутні належні та допустимі докази реальності операцій за вказаними договорами, що в свою чергу свідчить про недотримання позивачем приписів п. 1 ст. 71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми Сумської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1870/837/12 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" до Державної податкової інспекції в м. Суми Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2012 р.