Ухвала суду № 25487018, 12.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 р.Справа № 2а-1870/5461/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представників позивача - Кравченко П.А., Маківського О.В.

представника відповідача - Сороколіт І.В.

прокурора Демченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-1870/5461/11

за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби за участю прокурора Сумської області

про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі -ДП "Сумський облавтодор") до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі -ДПІ в м. Сумах), за участю прокурора Сумської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах від 26 липня 2011 року № 0001082312/0/59248 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2 863 475, 00 грн., з яких: 2 290 780, 00 грн. основний платіж, 572 695, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0001092312/0/59249 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 331 993, 00 грн., з яких: 265 594, 00 грн. основний платіж, 66 399, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ в м. Сумах подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість.

Апелянт вказує, що підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання слугували встановлені за результатами перевірки порушення позивачем вимог п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі -ПК України), яке виявилось в тому, виявлена платником податків сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток та сума завищених валових витрат, були відкориговані в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року по рядку 02.2 та рядку 05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів", в той час коли необхідно було подати уточнюючий розрахунок за 2010 рік.

Крім того, відповідач дійшов висновку про безпідставне відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій із контрагентами, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорінвест ЛТД" (далі -ТОВ "Дорінвест ЛТД") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зета-Фін" (далі -ТОВ "Зета-Фін").

Так, позивачем безпідставно відображена у податковому обліку господарська операція по ремонту доріг з ТОВ "Дорінвест ЛТД", оскільки в договорі субпідряду зазначено, що він укладений між ДП "Сумський облавтодор" та його контрагентом в особі директора ОСОБА_4, який ні договору, ні інших первинних документів, в т.ч. форм КБ-2в, не підписував, що підтверджується висновком експерта № 15 від 04.03.2011 р.. Крім того, згідно реєстраційних даних, директором ТОВ "Дорінвест ЛТД" є ОСОБА_5, який згідно постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 липня 2011 року по справі № 1-1-244/11 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України "Службове підроблення".

Також, ДП "Сумський облавтодор" безпідставно відобразило в податковому обліку господарську операцію з ТОВ "Зета-Фін", оскільки провести зустрічну перевірку останнього неможливо через відкриття процедури банкрутства. Остання звітність з податку на додану вартість ТОВ "Зета-Фін" була подана за березень 2010 р., а починаючи з квітня 2010 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва звітність взагалі не подається. Крім того, в додатку 5 до декларації по ПДВ за березень 2010 року ТОВ "Зета-Фін" не відобразило податкове зобов'язання по господарській операції з ДП "Сумський облавтодор".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивраачем було належним чином та відповідно до вимог податкового законодавства усунув виявленні помилки минулих податкових періодів шляхом їх відображення у складі податкової декларації за наступний податковий період.

Також, суд дійшов висновку, що позивачем було повністю підтверджено факт взаємовідносин із контрагентами -ТОВ "Дорінвест ЛТД" та-ТОВ "Зета-Фін". Податковим органом під час розгляду справи не було надано жодного доказу того, що операції позивачем не проводились, товар не отримувався. Позивачем же було виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, він має всі документальні підтвердження розміру сум податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ в м. Сумах у період з 27.04.2011 року по 22.06.2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Сумський облавтодор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 р. по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено Акт № 5206/2312/31931024/67 від 07.07.2011 року.

Позивач, не погодившись із встановленими за наслідками перевірки порушеннями, надав заперечення на акт перевірки, на які листом від 21.07.2011 року за № 58267/10/23-1210 було надано відповідь, згідно із якою встановлені за результатом перевірки порушення залишились незмінними.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ в м. Сумах прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001082312/0/59248 від 26.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 2 863 475, 00 грн., з яких: 2 290 780, 00 грн. основний платіж, 572 695, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001092312/0/59249 від 26.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 331 993, 00 грн., з яких: 265 594, 00 грн. основний платіж, 66 399, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо встановлених за наслідками перевірки порушень позивачем вимог п.50.1 ст. 50 ПК України, які виявились у тому, що виявлена платником податків сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток та сума завищених валових витрат, були відкориговані в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року по рядку 02.2 та рядку 05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів", в той час коли необхідно було подати уточнюючий розрахунок за 2010 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в цій доказами, виявивши у першому кварталі 2011 року факт заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в 2010 році на суму 7 304 532, 00 грн. та факт завищення валових витрат на суму 2 140 000, 00 грн., з метою виправлення вказаних помилок, відповідно до положень п. 50.1 ст. 50 ПК України та п. 2.3 Наказу Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 р. "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання", обрав другий спосіб виправлення цих помилок та відобразив суму заниженого податкового зобов'язання в рядку 02.2, а суму завищених валових витрат в рядку 05.2, податкової декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 року № 9002559905 від 22.04.201

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належного усунення позивачем самостійно виявлених помилок минулих податкових періодів шляхом їх відображення у складі податкової декларації за наступний податковий період. В зв'язку з чим, посилання контролюючого органу на необхідність подання уточнюючого розрахунку за минулий податковий період колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.

Щодо висновків контролюючого органу про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат та складу податкового кредиту сум, по взаємовідносинам із контрагентами - ТОВ "Дорінвест ЛТД" та ТОВ "Зета-Фін", через те, що дані операції не спричиняли реального настання правових наслідків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь- яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Сумський облавтодор" у спірний період мало господарські взаємовідносини на підставі укладених із ТОВ "Дорінвест ЛТД" Договорів субпідряду по поточному ремонту комунальних доріг в м. Ромни Сумської області та по експлуатаційному утриманню дороги державного значення Н-07 "Київ-Суми-Юнаківка" від 13.11.2009 року №11-П-КМ/1310/с, від 24.12.2009 року №14-П-КМ/1310/с, від 23.04.2010 року №1ПЕ-Д/1310/С.

На підтвердження факту виконання робіт, позивачем було надано первинні документи, а саме: акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в.

Колегія суддів зазначає, що як було встановлено під час розгляду справи, інші первинні документи, які підтверджують факт виконання робіт, а саме кошториси, договірна ціна, були вилучені правоохоронними органами, про що свідчать наявні в матеріал справи протоколи обшуків та виїмки.

Вартість виконаних робіт сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Дорінвест ЛТД", про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Можливість реального виконання ТОВ "Дорінвест ЛТД" обумовлених договорами субпідрядних робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання доріг підтверджується копією ліцензії на право здійснення будівельної діяльності серії АВ № 356180, виданою Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 27 червня 2007 р.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до бази даних "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", ТОВ "Дорінвест ЛТД" були задекларовані податкові зобов'язання по господарським операціям з ДП "Сумський облавтодор", будь-які розбіжності відсутні.

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції з ТОВ "Дорінвест ЛТД" фактично були здійснені, є реальними та такими, що направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними, в зв'язку з чим у ДП "Сумський облавтодор" наявне право на їх відображення у податковому обліку.

Доводи ДПІ в м. Суми про відсутність такого права у позивача лише через помилки в оформленні первинних документів (згідно реєстраційних даних директором ТОВ "Дорінвест ЛТД" є ОСОБА_5, а в договорах зазначено, що вони укладені ТОВ "Дорінвест ЛТД" в особі директора ОСОБА_4, який ні договору, ні інших первинних документів не підписував), колегія суддів вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача, як добросовісного суб'єкта господарювання, права на відображення в податковому обліку господарських операцій, які мали реальний характер.

Посилання контролюючого органу на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 липня 2011 року по справі № 1-1-244/11, згідно якої ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України "Службове підроблення", колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що із тексту вказаної постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області не вбачається, які саме документи були об'єктом службового підроблення, та мали вони відношення до господарських операцій ТОВ "Дорінвест ЛТД" із ДП "Сумський облавтодор".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірного віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, по взаємовідносинам із ТОВ "Дорінвест ЛТД", а відтак наявність у позивача права на бюджетне відшкодування суми ПДВ, сплачені у ціні робіт, які призвели до реального настання правових наслідків.

Крім того, як було встановлено під час розгляду справи, позивач у спірний період мав господарські відносини із ТОВ "Зета-Фін" на підставі укладеного Договору купівлі-продажу агрегатів і запчастин для будівельних машин та асфальтобетонного заводу № 01/03-10 від 12 березня 2010 року.

На виконання умов зазначеного договору, позивачу були поставлені установка димососа ДС-158, гідроциліндр стріли крана КС-35-75 та насос АС 16.01.45300.2083, які отримані уповноваженими особами за довіреностями, про що свідчать видаткові накладні , податкові накладні . В якості підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаного товару, позивачем були надані акти заміни (установки) запасних частин та бухгалтерська довідка.

Тобто, наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та встановленими обставинами, повністю підтверджується право ДП "Сумський облавтодор" на відображення в податковому обліку господарської операції з ТОВ "Зета-Фін", а доводи ДПІ в м. Суми про відсутність такого права лише через неможливість провести зустрічну перевірку, а також виявлений факт не відображення в податковій декларації ТОВ "Зета-Фін" господарської операції з ДП "Сумський облавтодор" та не подання такої декларації, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки виникнення у платника податку права на податковий кредит та валові витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, через обґрунтованість встановлених за результатами перевірки порушень, колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав, та такими що не впливають на висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року по справі № 2а-1870/5461/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.07.2012 р.