Дата документу 02.08.2012 Справа № 0814/6540/2012
Номер провадження 2/0814/2689/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2012 року Ленінський районний суд у складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Васильєвій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,
в с т а н о в и в:
Представник ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про звернення стягнення на майно.
В позовній заяві зазначено, що 04 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/02-2/519, про надання кредиту у сумі 245 000,00 гривень під 12,5 % річних, строком до 03.10.2022 року.
Позичальником було порушено пункти Кредитного договору, а саме, п. 1.5.1 - погашення кредиту та процентів за користуванні кредитом здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних платежів протягом всього строку дії цього Договору згідно графіку.
Відповідно п. 1.9 Кредитного договору, Банк має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі, що визначені цим Договором, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Договору, та/або Договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Таке дострокове погашення повинно бути здійснене Позичальником протягом не більш ніж 30-ти календарних днів з моменту пред'явлення Позичальнику відповідного повідомлення від Банка з вимогою дострокового погашення.
Відповідно до п. 4.1.1. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, 18.10.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №4814.
У відповідності до п. 1.2 зазначеного договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно - нежиле приміщення, ІІІ літ. А-5, загальною площею 50,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4813.
Згідно п. 6.2 Іпотечного договору - Банк набуває право звернути стягнення на предмет договору іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов'язання, який зазначений у Кредитному договорі, у випадках, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором, вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлений Кредитним договором строк сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).
Згідно п. 6.3. Договору іпотеки, У разі порушення Іпотекодавцями обов'язків, встановлених Договором іпотеки, чи порушенні Позичальником умов Кредитного Договору, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо вимогу не буде задоволено, - звернути стягнення на предмет іпотеки.
У зв'язку з невиконанням Позичальником умов кредитного договору до нього були застосовані заходи попередження, спрямовані на вирішення питання щодо погашення заборгованості за кредитом у вигляді телефонних розмов та письмових вимог.
Станом на 03.05.2012 року загальна заборгованість по кредитному договору складає 208 341,17 гривень, яка складається з: сума заборгованості по кредиту - 185 828,56 гривень; сума нарахованих та не сплачених процентів - 20 215,68 гривень; пеня за прострочення по сплаті відсотків - 1 196,21 гривень; пеня за прострочення по сплаті кредиту - 1 100,72 гривень.
В зв'язку з цим представник позивача просить суд звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 18.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4814 - нежиле приміщення, ІІІ літ. А-5, загальною площею 50,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4813. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 010/02-2/519 від 04.10.2007 року в розмірі 208 341,17 гривень. А також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2083,41 гривень.
У судовому засіданні представник позивача, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, оскільки відповідач порушує взяті на себе зобов'язання, щодо повернення кредиту. Крім того пояснив суду, що банк неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення кредиту але жодної дії щодо повернення кредиту з боку ОСОБА_2 так і не надійшло.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням та розпискою.
Неявка в судове засідання відповідача, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Згідно із положенням статті 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомлені сторони без поважних причин, з урахуванням поважності або неповажності явки сторін до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, тому на підставі ст. 169, 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі за таких підстав.
Відповідно зі ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливав з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Так, ст. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та Цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 ЦК України, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
Відповідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.
Крім того, згідно з положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Предметом іпотеки згідно ст.. 5 Закону України «Про іпотеку» можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства
може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом; нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
В силу ч.ч.1, 3 ст. З Закону України «Про іпотеку», Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
З передачею нежилого приміщення в іпотеку іпотекодавець передав ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» право розпоряджатися майном, бо згідно ст.1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, тобто у іпотекодавців після передачі майнового комплексу в іпотеку залишилося тільки право володіння та користування ним, а у АТ «Укрсиббанк» виникло право розпоряджатися ним, в тому числі, шляхом продажу на прилюдних торгах.
Крім того, відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Аналогічне право Позивача встановлено п.6.3 Договору іпотеки, відповідно до якого, у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за Договором іпотеки чи порушення позичальником умов Кредитного договору, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що: за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Так, в судовому засіданні встановлено та доведено, що 04 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/02-2/519, про надання кредиту у сумі 245 000,00 гривень під 12,5 % річних, строком до 03.10.2022 року.
Позичальником було порушено пункти Кредитного договору, а саме, п. 1.5.1 - погашення кредиту та процентів за користуванні кредитом здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних платежів протягом всього строку дії цього Договору згідно графіку.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, 18.10.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №4814.
У відповідності до п. 1.2 зазначеного договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно - нежиле приміщення, ІІІ літ. А-5, загальною площею 50,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4813.
У зв'язку з невиконанням Позичальником умов кредитного договору до нього були застосовані заходи попередження, спрямовані на вирішення питання щодо погашення заборгованості за кредитом у вигляді телефонних розмов та письмових вимог, але це позитивного результату не дало.
Станом на 03.05.2012 року загальна заборгованість по кредитному договору складає 208 341,17 гривень, яка складається з: сума заборгованості по кредиту - 185 828,56 гривень; сума нарахованих та не сплачених процентів - 20 215,68 гривень; пеня за прострочення по сплаті відсотків - 1 196,21 гривень; пеня за прострочення по сплаті кредиту - 1 100,72 гривень.
Крім того, доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень відповідачем не було надано.
Таким чином, враховуючи що вимоги позивача обґрунтовані та законні, суд вважає можливим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/519 від 04.10.2007 року в сумі 208 341,17 гривень: звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 18.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4814 - нежиле приміщення, ІІІ літ. А-5, загальною площею 50,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4813. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 010/02-2/519 від 04.10.2007 року в розмірі 208 341,17 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем при звернені з заявою до суду, а саме судовий збір у розмірі 2083,41 гривень.
Керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 551, 553, 554, 590, 610-612, 625, 1048, 1049 1054 ЦК України ст.ст. 10, 57, 60, 88, 131, 212, 224, 294 ЦПК України, ст.ст. 3,5,7,11,12,33 Закону України «Про іпотеку», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 18.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4814 - нежиле приміщення, ІІІ літ. А-5, загальною площею 50,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4813.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» (р/р 2909334 в ЗОД «Райфайзен Банк Аваль» МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) за кредитним договором № 010/02-2/519 від 04.10.2007 року в розмірі 208 341,17 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» (р/р 649972 в ЗОД «Райфайзен Банк Аваль» МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) - витрати по оплаті судового збору в розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 41 копійка.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Козлова
Судове рішення № 25485637, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 02.08.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0814/6540/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: