Ухвала суду № 25485341, 19.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р.Справа № 2а-1870/8198/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Цимбал Б.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2012р. по справі № 2а-1870/8198/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми, відповідач) №000942314/0/62036 від 03.08.2011р., винесене за результатами проведеної перевірки податковим органом, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, в т.ч. за основним платежем в сумі 73000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 18250 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №000942314/0/62036 від 03.08.2011р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Оріон-Д»з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, про що складено акт №4425/2314/23638107/49 від 17.06.2011р. (а.с. 7-13).

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №000942314/0/62036 від 03.08.2011р., яким ТОВ «Оріон-Д»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в т.ч. за основним платежем в сумі 73000 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 18250 грн. (а.с. 14).

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стало, на думку податкового органу, порушення позивачем п.п 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 202, ч.3 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 216, ч.1,2 ст. 228 Цивільного кодексу України в результаті чого, занижено податок на додану вартість в сумі 73000 грн. за грудень 2010 р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2010 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг», які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» грунтувалися на висновках акту перевірки вказаного контрагента, в якому зазначено про не підтвердження наявності поставок товарів (послуг) від ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» в зв'язку з чим, відповідач прийшов до висновку про відсутність реальності угод, укладених ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» .

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

З акту перевірки від 17.06.2010р. вбачається, що у періоді, що перевірявся, позивач виконував будівництво нових та технічне переобладнання діючих АГНКС, а також здійснював виробництво комплектуючих для газонаповнювальних компресорних станцій (а.с.8).

02.06.2010р між позивачем та ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» було укладено договір №7-10-06 на поставку продукції - системи автоматизованого управління АГНКС-1000 (п.Хакан).

Також, ТОВ «Оріон-Д»було укладено з ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» договір №17-10-10 від 08.10.2010р. на поставку продукції системи автоматизованого управління компресорного модуля для АГНКС 30 комплектів.

Фактичне виконання сторонами умов вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, актом списання на виробництво, карткою складського обліку матеріалів, товарно-транспортною накладною, планами-графіками виготовлення та поставки товару, протоколами погодження договірної ціни, які є додатками до спірних договорів, специфікаціями, які є додатками до договорів.

Отримання товару відбувалося уповноваженою особою позивача ОСОБА_2 що підтверджується журналом реєстрації довіреностей.

В подальшому товар був реалізований на експорт згідно контракту 03/05-2010 ВЄД від 13.05.2010 р., укладеного з «Typhoon Commercial Inc.», що підтверджується контрактом та ВМД.

Використання позивачем у власній господарській діяльності переобладнаних АГНКС, а також комплектуючих для газонаповнювальних компресорних станцій підтверджується договорами, укладеними позивачем з ДП "УКРАВТОГАЗ".

Отже, реальність та товарність вищевказаних договірних відносин, підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» слугував акт перевірки контрагента позивача, в якому викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додатну вартість за грудень 2010 року за операціями, проведеними на підставі договорів, укладених з ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг», виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладених з ТОВ «НВК «АСУ Інжинірінг» договорів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2012р. по справі № 2а-1870/8198/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2012 р.