Рішення № 25479840, 24.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5023/2086/12 вх. № 2086/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю:

представника позивача - Карпусь Т.С., дов. № 732 від 30.09.2011р.

представника 3-ї особи на стороні позивача - не з'явився

представника 1-го відповідача - Прядка В.О., дов . № 476 від 24.04.2012р.

представника 2-го відповідача - Точонова-Мандрикова І.В., дов. №1261 від 23.07.2012р.

представника 3-ї особи на стороні 2-го відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "ТМК строй", м. Макіївка

до 1) Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" м. Харків

2) Фізичної особи - підприємця Мешко С.Ю., м. Торез 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення", м. Торез

про стягнення коштів у розмірі 37 553,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сумське обласне комунальне підприємство "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості", м. Суми звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - СТГО "Південна залізниця" м. Харків про стягнення грошових коштів у розмірі 37 553,39 грн. та покласти на відповідача судові витрати. Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем договору № 03-432 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" від 24.03.2010р.

Ухвалою господарського суду від 10 травня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.05.2012р. о 10:00 год. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП "ТМК строй", м. Макіївка.

Ухвалами господарського суду від 24.05.2012р., 07.06.2012р. розгляд справи відкладався в зв'язку з ненаданням сторонами всіх необхідних для розгляду справи доказів.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2012р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Фізичну особу-підприємця Мешка Сергія Юрійовича.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення".

У призначеному судовому засіданні 24.07.2012р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 10436), які суд долучає до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача, присутній у судовому засіданні, проти позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити в його задоволенні.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні наголосив на тому, що відповідальність за позовом повинна нести СТГО "Південна залізниця" та заперечує проти визнання його відповідачем по справі. Зазначив, що всі документи по перевезенню були оформлені згідно договору доручення № 01/04-01 від 04.01.2011р. на надання послуг по зберіганню та відправці вантажів та вантажовідправником є ФОМ Мешко С.Ю., а в накладній відправником був зазначений ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" працівниками СТГО "Південна залізниця".

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - ПП "ТМК строй", в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, своєї правової позиції по суті спору суду не надав. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення представника ПП "ТМК строй" про час та місце судового засідання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні 2-го відповідача - ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення", в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав правову позицію по справі (вх. №10412), в якій позовні вимоги позивача підтримав та просив розглядати справу без участі його представника. Надані докази долучені до матеріалів справи.

Присутні в судовому засіданні 24.07.2012р. представники сторін вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників третіх осіб.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне:

11.01.2011р. на базі позивача - Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості", відповідно до наказу № 4-П, створено госпрозрахунковий підрозділ підприємства - Виробничо-торгівельний підрозділ "Паливкомуненерго".

До ВТП "Паливкомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" входять паливні склади, які розташовані в містах та районах області.

24.03.2010р. між Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" та Виробничо-торгівельним підрозділом "Паливкомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» був підписаний договір за № 03-432 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги". Предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.7.1 договору, залізниця надає вантажовласнику послуги на станціях Торопилівка.

Договір набирає законної сили з моменту підписання і діє до 31.12.2010р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п.7.4).

24.06.2011р. між Виробничо-торгівельним підрозділом "Паливкомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» та Приватним підприємством "ТМК строй" укладено договір купівлі-продажу вугілля № 24-06/2011У, відповідно до умов якого ПП "ТМК строй" зобов'язалось поставити, а Виробничо-торгівельний підрозділ "Паливкомуненерго" прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 1.3. договору, обсяг постачання, марочний склад, ціна і якість продукції узгоджується сторонами й оформлюється окремим специфікаціями, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що продукція поставляється залізничним транспортом у відкритих вагонах на паливні склади. По кожній партії продукції продавець зобов'язаний подати покупцю наступні документи: посвідчення якості, залізничну накладну, рахунок чи рахунок-фактуру, податкову накладну.

Відповідно до п.4.3 договору, при прийманні вугілля залізничним транспортом, в разі нестачі покупець зобов'язаний повідомити на протязі 3-х годин продавця, який на протязі 24 годин зобов'язаний прибути для розв'язання спірних питань. У разі відсутності домовленостей сторін, продукція не розвантажується із вагона і претензія щодо сплати за продукцію не є дійсною.

04.12.2011р. між ПП "ТМК строй" та ФОП Мешко С.Ю. було укладено договір №01/04-01 про надання послуг по зберіганню та відправці вантажів.

Згідно п.1.1 договору, ПП "ТМК строй" доручає, а ФОП Мешко С.Ю. приймає на себе зобов'язання від імені та за рахунок ПП "ТМК строй" надавати послуги по зберіганню та відправці вантажів покупцям.

Згідно Акта відправки вантажів від 30.12.2011р. по договору № 01/04-01 від 04.01.2011р., ФОП Мешко С.Ю. провів відправку прийнятого на зберігання від ПП "ТМК строй" вантажу залізничним транспортом зі ст. Дроново (а.с.22).

29.12.2008р. між Суб'єктом підприємницької діяльності Мешко С.Ю. та ВАТ «Торезський завод залізобетонної шахтного кріплення» підписаний Договір оренди №11/а, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду частину площі складу для зберігання сипучих матеріалів.

Відповідно до п.4.2.1 договору, орендар має право самостійно здійснювати господарську діяльність в межах, визначених Статутом підприємства, діючим законодавством України та цим договором.

01.07.2011р. укладена Додаткова угода № З/а до договору оренди № 11/а від 29.12.2008р., відповідно до умов якої орендар має право на використання під'їзних колій та залізничного коду ВАТ "Торезський завод ЗБШК" при відвантаженні сипучих матеріалів.

15.12.2011р. зі ст. Дроново, Донецької залізниці на ст. Кириківка в адресу ВТП "Паливокомуненерго" на Кириківський паливний склад Постачальником ПП "ТМК строй", через грузовідправника ВАТ «Торезський завод ЗБШК» були відгружені два вагони № 67671032, № 60843570 з вугіллям марки АС.

При прибутті вагонів 18.12.2011р. на ст. Основа Південної залізниці при комісійному зважуванні вагонів на 150 тонних вагах було виявлено нестачу вугілля:

- в вагоні № 67671032: брутто 78 600 кг, тара 23 000 кг, нетто 55 600 кг, в документах нетто 69 000 кг. Нетто проти документа менше на 13 400 кг;

- в вагоні № 60843570: брутто 83 700 кг, тара 24 000 кг, нетто 59 700 кг, в документах нетто 68 000 кг. Нетто проти документа менше на 8 300 кг.

Навантаження в вагонах нижче бортів 400 мм, розрівняно без відкосів, є маркіровка білим розчином, а також:

- в вагоні № 67671032 - є загиблення між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм та над 2 люком зліва 2000х1500х1000мм;

- в вагоні № 60843570 - є загиблення зліва по ходу між 3 та 4 люками 2000х1500х1000мм та між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм.

Провисання люків на 50мм:

- в вагоні № 67671032 - зліва 2 люк, зліва та справа 5 та 6 люки;

- в вагоні № 60843570 - зліва 3,4 люки, зліва та справа 5 та 6 люки.

Всього нестача вугілля на ст. Основа Південної залізниці, згідно складеного Комерційного акту АА № 059476/35 від 18 грудня 2011р. становила 21 700 кг.

При прийомці вагонів з вугіллям на ст. Кириківка Південної залізниці при комісійному зважуванні на справних 150 тонних вагонних вагах повірених 21.10.2011р. була виявлена нестача вугілля:

- в вагоні № 67671032: брутто 70 100 кг, тара з брутто 23 100 кг, нетто 47 000 кг, в документі нетто 69 000 кг. Нетто проти документа менше на 22 000 кг;

- в вагоні № 60843570: брутто 75 700 кг , тара з брутто 24 400 кг, нетто 51 300 кг, в документі нетто 68 000 кг. Нетто проти документа менше на 16 700 кг.

В вагоні № 67671032 навантаження нижче рівня бортів 400мм, є загиблення між 5 та 6 люками 3000х2800х1500 та над 2 люком зліва 2000х1500х1000мм.

В вагоні № 60843570 навантаження нижче рівня бортів 400мм, є загиблення зліва по ходу поїзда між 3 та 4 люками 2000х1500х1000, між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм.

Провисання люків на 50 мм по всій довжині люка в вагоні № 67671032 - зліва 2 люк, зліва і справа 5 та 6 люки - частково закриті папером.

Провисання люків на 50 мм по всій довжині люка в вагоні № 60843570 - зліва 3 та 4 люки, зліва і справа 5 та 6 люки - частково закриті папером.

Всього нестача вугілля на ст. Кириківка Південної залізниці згідно складеного Комерційного акту БИ № 880634/2 становила 38 700 кг.

Таким чином, під час транспортування із ст. Дроново Донецької залізниці - до ст. Основа Південної залізниці із двох вагонів через провисання люків, витекло вугілля 21тн 700 кг.

Під час слідування вагонів із ст. Основа Південної залізниці до ст. Кириківка Південної залізниці витекло ще із двох вагонів 17 тн.

Позивач зазначає, що поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість вантажу.

Так, згідно рахунку-фактури № 15/12 від 15 грудня 2011р. вартість вугілля марки АС(6-13) і залізничний тариф - за 137 т, з урахуванням ПДВ, становить 143 070 грн.95 коп. (а.с.27).

З урахуванням 2% природного збитку та різниці у зважуванні, в 2-х вагонах (69 тн + 68 тн = 137 тн) , що становить (2,74 тн), та нестачі вугілля в вагонах 38,7 тн, згідно комерційного акту нестача становить: 38,7-2,74= 35,96 тн х 1044 грн. 31 коп. = 37 553 грн. 39 коп. з урахуванням вартості вугілля, залізничного тарифу та ПДВ.

ВТП "Паливокомуненерго" звернулось з претензією № 1 від 05.01.2012 року та додатками (Дод.13) до Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" з проханням перерахувати збиток за нестачу вугілля в сумі 37 553 грн. 39 коп. В додатку до претензії, залізничній накладній, вказується, що постачальником і власником вугілля є ПП "ТМК строй", тому ціна і вартість за вантаж визначається на підставі загальної суми рахунка постачальника.

Листом від 17.01.2012р. Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" пропонувала ВТП "Паливокомуненерго" надати рахунок або інший документ вантажовідправника по наданій накладній.

У відповідь на претензію Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" листом від 08.02.2012р. № МЮ 1/2012-3 повідомило, що додана до претензії копія рахунку № 15/12 від 15.12.2011р. виписана ПП "ТМК строй", яке не є стороною договору перевезення, тому не може слугувати доказом вартості відправленого вантажу. Також зазначило, що неприйняття відправником належних додаткових заходів до ущільнення зазорів у вивантажувальних люках підтверджується обставинами, викладеними у комерційному акті, а саме: щілини, що виникли у результаті провисання кришок люків були неякісно частково закладені папером. Приведені доводи свідчать про неякісне виконання відправником ВАТ "Торезький завод ЖБШК" взятих на себе обов'язків щодо визначення придатності вагонів для перевезення та їх додаткову підготовку для перевезення дрібно-фракційного вантажу, а відповідно і про наявність вини відправника за незбережене перевезення. Тож, відсутні достатні правові підстави для задоволення вимог, викладених у претензії.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем - СТГО "Південна залізниця" вагони були прийняті до перевезення без претензій, тому вся відповідальність за збереження вантажу та їх доставку несе Залізниця.

У відзиві на позов (а.с. 55-60) та наданих в судових засіданнях поясненнях, представник СТГО "Південна залізниця" зазначив, що:

Вагони № 67671032 та № 60843570 прибули на станцію Кириківка 20.12.2011р. по залізничній накладній № 52091279. При комісійному перевантаженні на 150 тонних вагах з'ясувалось, що в вагоні № 67671032 брутто 70 100 кг, тара 23 100 кг, нетто 47000 кг, в документах нетто 69 000 кг, фактично вага нетто проти документа менше на 22 000 кг;

- в вагоні № 60843570 брутто 75 700 кг, тара 24 400 кг, нетто 51 300 кг, в документах нетто 68 000 кг, фактично нетто проти документа менше на 16 700 кг.

Навантаження в вагонах нижче бортів 400 мм, в вагоні № 67671032 - є загиблення між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм та над 2 люком зліва 2000х1500х1000мм;

- в вагоні № 60843570 - є загиблення зліва по ходу між 3 та 4 люками 2000х1500х1000мм та між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм.

На станції Кириківка складені акти про технічний стан вагонів №67671032 та №60843570 форми ГУ-106 б/н від 20.12.2011р. (а.с.66). Відповідно до зазначених актів вагони визнані в технічному відношенні справними та приведені висновки спеціаліста щодо можливості втрати вантажу в вагонах.

На станції Основа 18.12.2011р. було виявлено, що навантаження в вагонах нижче бортів 400мм, розрівняне, без відкосів, в наявності маркування білою речовиною, в вагоні в вагоні № 60843570 - є загиблення зліва по ходу між 3 та 4 люками 2000х1500х1000мм та між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм, в вагоні №67671032 - є загиблення між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм та над 2 люком зліва 2000х1500х1000мм; провисання люків на 50 мм в вагоні № 60843570 - зліва 3 та 4 люки, зліва і справа 5 та 6 люки; в вагоні № 67671032 - зліва 2 люк, зліва і справа 5 та 6 люки.

При перевантаженні вказаних вагонів на 150 тонних вагонних вагах на станції Основа було виявлено:

- в вагоні № 67671032: брутто 78 600 кг, тара 23 000 кг, нетто 55 600 кг, в документах нетто 69 000 кг. Нетто проти документа менше на 13 400 кг;

- в вагоні № 60843570: брутто 83 700 кг, тара 24 000 кг, нетто 59 700 кг, в документах нетто 68 000 кг. Нетто проти документа менше на 8 300 кг.

Вагони на станції Основа додатково були ущільнені папером та ганчір'ям.

На станції Основа 18.12.2011р. складені акти про технічний стан вагонів форми ГУ-106 (на вагон № 60843570 акт № 16 та на вагон № 67671032 акт № 15 (а.с.65). Відповідно до зазначених актів вагони визнані в технічному відношенні справними та приведені висновки спеціаліста щодо можливості втрати вантажу в вагонах.

Відповідно до п. 5 Правил перевезення вантажу у вагонах відкритого типу (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №796/5987) визначено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу, якщо втрата можлива через зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або присипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником. Отже, якщо нестача вантажу є наслідком комерційної несправності вагона, відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон.

Про справність вагонів в технічному стані зроблені відмітки в відповідних графах комерційних актів (а.с.25-26) та актів про технічний стан вагонів станцій Основа та Кириківка, а відповідно до графи 28 залізничної накладної №52091279 вантаж в вагон завантажено вантажовідправником - ВАТ "Торезький завод ЖБШК".

Тож, з приведених доводів, відповідач 1 зробив висновок про неякісне виконання ВАТ "Торезький завод ЖБШК" взятих на себе обов'язків щодо визначення придатності вагонів для перевезення, або їх додаткову підготовку, а відповідно і про наявність вини відправника за незбережене перевезення, як підстави для господарської відповідальності. Вина органу транспорту у втраті вантажу відсутня.

Надаючи правову оцінку наведеним доказам, суд виходить з наступного:

Стаття 216 Господарського кодексу України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Стаття 224 Господарського кодексу України наголошує, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України "Про залізничний транспорт".

Згідно з статтями 908 ЦК України, 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

У відповідності до Правил перевезення вантажів навалом і насипом (ст. 37 Статуту) вантажі, які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу перевозяться навалом або насипом, без підрахунку місць. У перевізних документах на ці вантажі у графі "Найменування вантажу" проставляється: "Навалом" чи "Насипом".

У разі перевезення вантажів навалом або насипом у критих вагонах застосовуються дверні загородження: дошки, обаполи, щити, крафт-папір, а також затарені вантажі.

Статтею 31 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України, статті 22 СМГС, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення.

Згідно ст.23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Зазначене спростовує твердження представника ФОП Мешко С.Ю. щодо невірного зазначення в накладній № 52091279 вантажовідправника ВАТ "Торезський завод ЗБШК".

Відповідно до вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна в матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між Вантажовідправником (ВАТ "Торезський завод ЗБШК") і Перевізником (СТГО "Південна залізниця") договору перевезення вантажу на користь Вантажоодержувача (Сумське обласне комунальне підприємство "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості").

Кількість та вартість відправленого вантажу за вказаною накладною повинна бути підтверджена на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника вантажу, оскільки ФОП Мешко С.Ю. та ПП "ТПК строй" не є сторонами договору перевезення вантажу залізницею за накладною № 52091279.

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагони № 67671032 та № 60843570 здійснювалося відправником (ВАТ "Торезський завод ЗБШК"), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, а також у ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконання технічних умов.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

Статтею 34 ГПК передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, перелік таких доказів установлено статтями 130 і 133 Статуту. При цьому накладна, вантажна (квитанція про приймання вантажу до перевезення), багажна, вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту .

Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу. Форму такого акта визначено у додатку 1 до Правил складання актів. Комерційні акти у міжнародних перевезеннях складаються відповідно до угод про міжнародне сполучення.

Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу і при цьому виявлено псування, пошкодження чи недостачу вантажу, що перевищує встановлені норми.

У відповідності до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті призначення в залізничній накладній, та масою визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто.

Пункт 2.7 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" наголошує, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. У разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Виходячи з системного аналізу приведених правових норм можливо дійти висновку, що юридична особа при зверненні до суду зобов'язана довести сам факт завдання їй певних збитків, проте Сумське обласне комунальне підприємство "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" на підтвердження завданих збитків не надає жодного документу, що свідчив би про сплату ним вартості втраченого вантажу та транспортних витрат на його перевезення.

Відповідно до статей 114, 115 Статуту залізниць України Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі, при цьому вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Відповідно до залізничної накладної №52091279 (а.с.15), за якою перевозилися вагони № 67671032 та № 60843570, їх відправником є ВАТ "Торезький завод ЖБШК", в той час як вартість недостачі вантажу Позивачем визначено на підставі рахунку ПП "ТМК строй" від 15.12.2011 року № 15/12, яке не є вантажовідправником та стороною договору перевезення.

Документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, тому підстави про стягнення з відповідачів грошових коштів відсутні.

Також позивачем не надано доказів виконання ним п.4.3 Договору купівлі-продажу від 24.06.2011р. № 24-06/2011У, відповідно до умов якого при прийманні вугілля залізничним транспортом, в разі нестачі покупець зобов'язаний повідомити на протязі 3-х годин продавця, який на протязі 24 годин зобов'язаний прибути для розв'язання спірних питань. У разі відсутності домовленостей сторін, продукція не розвантажується із вагона і претензія щодо сплати за продукцію не є дійсною.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 37 553,39 грн. вартості нестачі вантажу не є обґрунтованими і відповідно не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 908, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 224, 306, 307, 314 Господарського кодексу України, Статутом залізниць України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складено 30.07.2012 р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/2086/12