Постанова № 25479731, 01.08.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року Справа № 5019/685/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Сініцина Л.М.

судді Гулова А.Г.

при секретарі: Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Артемяк С.В., довіреність в справі

відповідача: Павлюк І.А., довіреність в справі

третьої особи ТОВ "Компанія Конкурент": Новіцька О.С., довіреність в справі

третьої особи Державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Компанія Конкурент"

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.05.12 р.

у справі № 5019/685/12 (суддя - Романюк Р.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

- ТОВ "Компанія Конкурент"

- Державний реєстратор Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року у справі №5019/685/12 внесено зміни до складу колегії суддів в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М.. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року у справі №5019/685/12 внесено зміни до складу колегії суддів в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Петухова М.Г., суддя Олексюк Г.Є.. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М., суддя Гулова А.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області у справі №5019/685/12 від 07.05.12р. заяву Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, а саме: заборонено державному реєстратору Рівненської районної державної адміністрації (33001, м. Рівне вул. Соборна, 195), іншими посадовими особами управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 30606056), які пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оформленого протоколом № 3-11 від 13.05.2011р.; заборонено вносити будь-які записи, зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 30606056) щодо керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод", які пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оформленого протоколом № 3-11 від 13.05.2011р.; до прийняття рішення у справі, заборонити державному реєстратору Рівненської районної державної адміністрації (33001, м. Рівне вул. Соборна, 195), іншими посадовими особами управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно установчих документів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 30606056), які пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оформленого протоколом № 3-11 від 13.05.2011р.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТзОВ "Компанія Конкурент" (м.Харків) звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 07.05.12р. у справі 5019/685/12 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні клопотання ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" про вжиття заходів забезпечення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, третя особа ТзОВ "Компанія Конкурент" зазначає, що оскаржена ухвала є незаконною.

Зокрема, скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "РЛЗ", які відбулись 13.05.2011р. З протоколу оскаржуваних загальних зборів вбачається, що загальні збори серед інших питань, вирішували питання про переобрання виконавчого органу товариства та затвердження статуту в новій редакції.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: ... прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; тощо.

Таким чином, інформація про переобрання органу управління - генерального директора ЗАТ "РЛЗ", має міститися в Єдиному державному реєстрі. Тобто ухвалення такого рішення покладає на ЗАТ "РЛЗ" обов'язок внести відповідні зміни до ЄДР, і виконання такого рішення полягатиме у внесенні до ЄДР змін, що стосуються прізвища керівника ЗАТ "РЛЗ".

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про господарські товариства", товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 89 ЦК України, зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Тобто ухвалення рішення про затвердження статуту товариства в новій редакції покладає на ЗАТ "РЛЗ" обов'язок внести відповідні зміни до ЄДР, і виконання такого рішення полягатиме у державній реєстрації статуту ЗАТ "РЛЗ". Але, зі змісту ухвали вбачається, що суд першої інстанції заборонив державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні дії, які пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "РЛЗ", оформленого протоколом № 3-11 від 13.05.2011р.

Між тим, в пункті 45 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що у судових рішеннях про визнання недійсними актів установлюється факт відповідності акта вимогам законодавства і наявність порушення прав позивача та не встановлюється обов'язок відповідача вчиняти певні дії. У зв'язку з цим забезпечення таких позовів шляхом заборони виконувати рішення загальних зборів не перебуває у необхідному (обов'язковому) зв'язку з позовними вимогами, їх предметом.

Таким чином правова позиція судів вищих інстанцій полягає в тому, що суди не мають підстав вживати заходи до забезпечення позову у справах за позовами про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів, шляхом заборони виконання рішень оскаржуваних загальних зборів акціонерів.

На думку скаржника, заборонивши виконувати рішення загальних зборів, місцевий суд тим самим втрутився в господарську діяльність ЗАТ "РЛЗ", оскільки серед інших питань, оскаржувані загальні збори акціонерів вирішували питання про затвердження звіту та балансу Товариства за підсумками роботи; про розподіл прибутку і збитків Товариства; прийняття рішення про укладання угод та надання повноважень на підписання угод; про участь ЗАТ "РЛЗ" в інших господарських товариствах. Загальні збори акціонерів приймають рішення з усіх питань діяльності товариства і вправі приймати подібні рішення.

Крім того, суд не врахував, що єдиним наслідком задоволення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів є втрата цим рішенням свого обов'язкового характеру. Заборонивши виконання рішень загальних зборів шляхом заборони внесення змін до ЄДР, суд - тим самим фактично вирішив спір, надавши правову оцінку рішенням загальних зборів відповідача без розгляду справи по суті.

Між тим, в пункті 10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання тактики застосування заходів до забезпечення позову", вказано, що господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Скаржник також зазначає, що розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що поданими у справі доказами підтверджується обґрунтованість доводів заявника, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Але в порушення вимог ст. 86 ГПК України, місцевий суд не вказав які це докази. Більш того, рішення господарського суду про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів, взагалі не потребує ніякого виконання. Відтак, жодна обставина не могла утруднити чи зробити неможливим виконання такого рішення.

Слід також зазначити, що стаття 67 ГПК України вказує, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як вже вказувалось вище, предметом спору є недійсність рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "РЛЗ". При цьому судова заборона стосується внесення змін до ЄДР та до реєстраційної справи ЗАТ "РЛЗ".

Тобто очевидним є, що судова заборона не стосується предмету спору, що є порушенням ст. 67 ГПК України.

Крім того, відповідно до оскаржуваної ухвали, судова заборона адресована Державному реєстратору Рівненської РДА, іншим посадовим особам управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Тобто ця судова заборона адресована невизначеному колу осіб. Але судом не враховано, що така заборона позбавляє ухвалу суду ознак індивідуального акту та перетворює у акт нормативний, прийняття якого не є компетенцією господарського суду.

18.07.12р. скаржником подано доповнення №46 від 16.07.12р. до апеляційної скарги у якому скаржник зазначає, що оскаржуваною ухвалою господарського суду заборонено державному реєстратору вносити будь-які записи, зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод".

В той же час, відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року по справі № 2а/1770/2949/2011 був задоволений позов ТОВ "Динеро-Капітал", визнано незаконними дії державного реєстратора щодо зміни в Єдиному державному реєстрі прізвища керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та зобов'язано державного реєстратора внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - скасувати реєстраційну дію щодо зміни прізвища керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод". Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року ця постанова була залишена в силі.

Таким чином, має місце ситуація, за якої ухвала господарського суду Рівненської області забороняє державному реєстратору вчиняти дії, до вчинення яких його зобов'язує постанова Рівненського окружного адміністративного суду.

Відтак місцевим господарським судом не дотримано конституційного принципу щодо законності судочинства визначеного ст. 129 Конституції України, адже судове рішення в адміністративній справі, не зважаючи на те, що воно вступило в силу, та, відповідно до ст. 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання, - не може бути виконано.

Фактично, через ухвалу господарського суду, судове рішення адміністративного суду втратило свій обов'язковий характер, що є недопустимим.

У письмовому відзиві від 01.08.2012р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржену ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзиві. Зокрема відзначив, що з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" від 13 травня 2011 року вбачається, що загальні збори акціонерів були проведенні за адресою: Рівненська область Рівненський район с.Городок, вул. Барона Штенгеля, буд. 4-А, скликанні ТОВ "Компанія Конкурент".

Однак, відповідно до установчих документів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (Статуту) та витягу з ЄДР місцезнаходженням останнього є: вул. Привокзальна, 2, с. Городок Рівненського району, Рівненської області.

На вищезазначених оскаржуваних зборах було прийнято рішення про внесення змін до Статуту ЗАТ "Рівненський ливарний завод", викладення Статуту у новій редакції, зобов'язано виконавчий орган здійснити всі дії, повзанні з реєстрацією Статуту ЗАТ "РЛЗ" в новій редакції та внесення відповідних змін до ЄДР в органах державної реєстрації у зв'язку із зміною найменування підприємства, обрано на посаду голови правління ПРАТ "РЛЗ" - Марчука В.П. та прийнято рішення про зміну адреси для поштових повідомлень на 33028, м. Рівне, вул. Мицкевича,32.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно із ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, у разі внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо адреси для поштових повідомлень, найменування, голови правління ЗАТ "Рівненський ливарний завод" можуть бути порушені права та інтереси останнього.

У письмовому відзиві від 01.08.2012р. на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржену ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що відповідає дійсним обставинам справи та підтримав заперечення позивача зазначивши, що внесення змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" можуть суттєво дестабілізувати роботу підприємства, призвести до кадрової кризи і двовладдя у виконавчому органі, що безумовно нанесе матеріальних збитків, негативно вплине на ділову репутацію та зменшить ринкову вартість акцій ЗАТ "Рівненський ливарний завод".

Третя особа Державний реєстратор Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.

Представник ТОВ "Компанія Конкурент" (скаржника) в судовому засіданні 01.08.12р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції від 07.05.2012р. є незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить її скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.12р. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції від 07.05.2012р. є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.08.12р. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції від 07.05.2012р. є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи Державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області в судове засідання 01.08.12р. не з'явився, про час, день та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника третьої особи Державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи Державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення апелянта та позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.05.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту статті 66 названого Кодексу випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 45 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" ( надалі -Пленуму вказується на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- ймовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.

Пунктом 47 Постанови Пленуму визначено, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Абзацом 3 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N16 (далі - Постанова) визначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Пунктом 9 вказаної Постанови визначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Згідно п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судова колегія вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову судом першої інстанції здійснено оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На підставі наведеного та враховуючи принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, зважаючи на принцип співмірності заявлених заходів із предметом позовних вимог судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно та обгрунтовано винесено ухвалу від 07.05.2012 року по справі № 5019/685/12, якою задоволено заяву Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, а саме: заборонено державному реєстратору Рівненської районної державної адміністрації (33001, м. Рівне вул. Соборна, 195), іншими посадовими особами управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 30606056), які пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оформленого протоколом № 3-11 від 13.05.2011р.; заборонено вносити будь-які записи, зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 30606056) щодо керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод", які пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оформленого протоколом № 3-11 від 13.05.2011р.; до прийняття рішення у справі, заборонено державному реєстратору Рівненської районної державної адміністрації (33001, м. Рівне вул. Соборна, 195), іншими посадовими особами управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно установчих документів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 30606056), які пов'язані з виконанням рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оформленого протоколом № 3-11 від 13.05.2011р.

Оскільки предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оформлений протоколом № 3-11 від 13.05.2011 року, яким вирішено, зокрема: привести діяльність ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" та починаючи з вказаної дати приведення своєї діяльності у відповідність до Закону керуватись у своїй діяльності Законом України "Про акціонерні товариства" та відповідним підзаконними нормативно-правовими актами; повторно обрати на посаду генерального директора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" Марчука Валерія Павловича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); перевести випуск простих іменних акцій ЗАТ "РЛЗ" (ПРАТ "РЛЗ") з документарної форми існування у бездокументарну форму існування; зазначити адресу для поштових повідомлень: 33028, м. Рівне, вул. Мицкевича, 32, а тому невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що посилання скаржника, як на підставу скасування ухвали від 07.05.2012 року по справі №5019/685/12 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року по справі № 2а/1770/2949/2011 (далі - Постанова), якою був задоволений позов ТОВ "Динеро-Капітал", визнано незаконними дії державного реєстратора щодо зміни в Єдиному державному реєстрі прізвища керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та зобов'язано державного реєстратора внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - скасувати реєстраційну дію щодо зміни прізвища керівника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року ця постанова залишена в силі) не приймаються судом до уваги, оскільки вказана Постанова не пов'язана з предметом спору у даній справі, і не є підставою для скасування оскарженої ухвали.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії від 07.05.12р. по справі №5019/685/12 прийнята з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 ,105,106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.05.2012 року у справі №5019/685/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ "Компанія Конкурент" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Справу повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Гулова А.Г.