Рішення № 25479696, 30.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р.Справа № 5017/1918/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт";

До відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН";

2. Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС";

про стягнення 263274,35 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Клепач О.П. (за довіреністю);

Від відповідача ("НІМФАН"): Мельничук І.А. (директор);

Від відповідача ("МІКРОМЕГАС"): Ткач В.С. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 26.06.2012 р. за вх. №2870/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" (далі -Відповідач 1) та з Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" (далі - Відповідач 2) 263 274,35 грн.

Позивач на заявлених вимогах наполягає, посилаючись на уточнення позовних вимог.

Відповідач 1 у судових засіданнях проти позову заперечував, згідно підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідач 2 у судовому засіданні від 30.07.2012 року частково визнає позовні вимоги, відповідно до підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно з укладеним між ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" та ТОВ "НІМФАН" договором поставки № 340 від 20.10.2011 р., між сторонами виникли господарські зобов'язання з приводу здійснення поставок товару (труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари) та його оплати.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки сторони домовились, що поставка товару буде здійснюватись партіями на підставі замовлень Покупця. П. 4.4. та п. 4.6. Договору погодили, що поставка (приймання-передача) партії товару від Постачальника до Покупця буде здійснюватись за видатковими накладними Постачальника. Датою здійснення поставки вважається дата видачі видаткової накладної Постачальника.

20 жовтня 2011 року сторонами було укладено Специфікацію № 1, в якій сторони визначили, що Постачальник зобов'язується поставити товар загальною вартістю 478 139,41 грн., в тому числі ПДВ.

Всього Постачальником було відвантажено Покупцеві товар на загальну суму 478 139,41 грн.

В п. 2. Специфікації № 1 від 20.11.2011 р. сторони погодили, що 478 139,41 грн. сплачується Покупцем в термін не пізніше 20 грудня 2011 року.

Проте, не зважаючи на встановлений у Специфікації № 1 строк для проведення розрахунків, Покупцем зобов'язання перед Постачальником в повному обсязі виконані не були. Сума заборгованості складає 178 139,41 (сто сімдесят вісім тисяч сто тридцять дев'ять гривень 41 копійка) грн.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ТОВ "НІМФАН" за Договором поставки, Позивач та ПП Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" уклали договір поруки № 340-ПР від 20.10.2011 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки № 340-ПР від 20.10.2011р., ПП Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" (Поручитель) поручився перед ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" за виконання грошових обов'язків ТОВ "НІМФАН", щодо оплати товару за Договором поставки № 340 від 20.10.2011 р.

Враховуючи викладене, Позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" та Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" 178 139,41 (сто сімдесят вісім тисяч сто тридцять дев'ять гривень 41 копійку) грн. - боргу за поставлений товар, 32 653,41 (тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят три гривні 41 копійку) грн. - неустойки, 6 408,85 (шість тисяч чотириста вісім гривень 85 копійок) грн. - три проценти річних, 3 346,98 (три тисячі триста сорок шість гривень 98 копійок) грн. - інфляційних втрат та 42 725,70 (сорок дві тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 70 копійок) грн. - процентів за користування чужими коштами.

30.07.2012 року за вх. №23365/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" подало до суду відзив на позов, відповідно до якого Відповідач - 1 не погоджується з вимогами Позивача у повному обсязі.

30.07.2012 року за вх. №23362/2012 Приватне підприємство Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" надав до суду письмовий відзив, згідно якого Відповідач -2 частково визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт".

30.07.2012 року за вх. №23404/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" надало суду уточнення позовних вимог, про що зазначає, що після порушення провадження у справі №5017/1918/2012 Приватне підприємство Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" 17.07.2012 року повністю погасило основну заборгованість в розмірі 178 139,41 грн., тому Позивач просить суд в частині стягнення солідарно з Відповідачів боргу в розмірі 178 139,41 грн. -провадження припинити, та стягнути солідарно з Відповідачів 32 653,41 (тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят три гривні 41 копійку) грн. - неустойки, 6 408,85 (шість тисяч чотириста вісім гривень 85 копійок) грн. - три проценти річних, 3 346,98 (три тисячі триста сорок шість гривень 98 копійок) грн. - інфляційних втрат та 42 725,70 (сорок дві тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 70 копійок) грн. - процентів за користування чужими коштами та 5 265,49 грн. судового збору.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" (далі - Покупець) було укладено договір поставки №340 від 20.10.2011р., відповідно до якого Позивач -Постачальник зобов'язується поставити, а Відповідач 1 -Покупець прийняти і оплатити товару труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (далі - Товар) партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках-фактурах та Специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що на підтвердження приймання-передачі товару від Постачальника до Покупця представниками сторін були підписані наступні видаткові накладні: № ЕТП ОД3011/001 від 30.11.2011р. на суму 605,25 грн. (аркуш справи 16); № ЕТП ОД3011/002 від 30.11.2011р. на суму 214 813,80 грн. (аркуш справи 17); № ЕТП ОД1412/012 від 14.12.2011р. на суму 249 108,12 грн. (аркуш справи 18); № ЕТП ОД2112/005 від 21.12.2011р. на суму 13 612,24 грн. (аркуш справи 19).

Відпуск товару здійснювався представникам Покупця на підставі наступних довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: № 357 від 30.11.2011р. (аркуш справи 20); № 358 від 14.12.2011р. (аркуш справи 21); № 365 від 19.12.2011р. (аркуш справи 22).

Всього Постачальником по вищевказаним накладним було відвантажено Покупцеві товар на загальну суму 478 139,41 (чотириста сімдесят вісім тисяч сто тридцять дев'ять гривень 41 копійка) грн.

Не зважаючи на встановлений у Специфікації № 1 строк для проведення розрахунків, та неодноразові звернення щодо термінового погашення заборгованості з оплати продукції за Договором поставки № 340 від 20.10.2011 р. у вигляді претензії № 259/2012 від 08.02.2012 р., (аркуш справи 23-24), Покупцем зобов'язання перед Постачальником в повному обсязі виконані не були.

На день подання цієї позовної заяви від Покупця за поставлений по вищезазначеним накладним товар Позивачем 25 квітня 2012 р. та 31 травня 2012 р. отримано оплату лише в загальній сумі 300 000,00 грн,, що підтверджується відповідними банківськими виписками (аркуш справи 26-27). Сума заборгованості складає 178 139,41 (сто сімдесят вісім тисяч сто тридцять дев'ять гривень 41 копійка) грн. що підтверджується відповідним актом звірки взаєморозрахунків (аркуш справи 28).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідачем - 1 за Договором поставки, Позивач та Відповідач - 2 уклали договір поруки № 340-ПР від 20.10.2011р. (аркуш справи 29).

Позивач 10 лютого 2012 року повідомив Відповідача - 2 про наявність заборгованості за зобов'язанням, забезпеченим порукою відповідно до умов Договору поруки № 340-ПР від 20.10.2011р. (аркуш справи 30). Вказана вимога залишена Відповідачем - 2 без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручаєтеся перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законом та договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України за порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як передбачено п. 8.3. Договору поставки у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.

Загальний розмір неустойки яка виникла в результаті несвоєчасного здійснення розрахунків складає 32 653,41 (тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят три гривні 41 копійка) грн. (аркуш справи 10-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Загальний розмір трьох процентів річних, що підлягають сплаті Покупцем, складає 6 408,85 (шість тисяч чотириста вісім гривень 85 копійок) грн. (аркуш справи 10-11).

Загальний розмір інфляційних втрат, становить 3 346,98 (три тисячі триста сорок шість гривень 98 копійок) грн. (аркуш справи 10-11).

Ч. З ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку визначених законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначено в ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, в разі якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У п. 8.4. Договору поставки сторони погодили, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Покупець згідно ч. З ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити проценти за використання чужих коштів в розмірі 20 % річних за весь період прострочення оплати.

Загальний розмір процентів за користування чужими коштами, розрахований за період прострочення оплати, становить 42 725,70 (сорок дві тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 70 копійок) грн. (аркуш справи 10-11).

Господарським судом встановлено, що під час розгляду справи №5017/1918/2012 Відповідачем -2 повністю погашено суму основного боргу у розмірі 178 139,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 917 від 17.07.2012 року, що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, станом на 30.07.2012 року дебіторська заборгованість ТОВ "НІМФАН" перед ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" за договором поставки від 20.10.2011р. №340 -відсутня.

Відповідно до уточнень Позивача від 30.07.2012 року, що надійшли до господарського суду Одеської області за вх. №23404/2012, провадження по справі №5017/1918/2012 в частині стягнення солідарно з Відповідачів суми основного боргу в розмірі 178 139,41 грн. -припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити провадження по справі №5017/1918/2012 в частині стягнення солідарно з Відповідачів суми основного боргу в розмірі 178 139,41 грн.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІМФАН" (65012, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Пушкінська, буд. 83, кв. 18, код ЄДРПОУ 33812613) та з Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" (65063, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Армійська, буд. 18-А, код ЄДРПОУ 30199632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1, код ЄДРПОУ 33090871) 32 653,41 (тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят три гривні 41 копійку) грн. - неустойки, 6 408,85 (шість тисяч чотириста вісім гривень 85 копійок) грн. - три проценти річних, 3 346,98 (три тисячі триста сорок шість гривень 98 копійок) грн. - інфляційних втрат та 42 725,70 (сорок дві тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 70 копійок) грн. - процентів за користування чужими коштами та 5 265,49 (п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 49 копійок) грн. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01 серпня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.