ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.12 Справа№ 5015/2565/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Куцик І.М.
розглянув матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір", м. Київ,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Іскра», м.Львів
про стягнення 549 253,13 грн.
за участю представників:
від позивача: Хуткий А.Я. - представник
від відповідача: Морочинський А.М. - заступник директора
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" до Публічного акціонерного товариства «Іскра»про стягнення 549 253,13 грн.
Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.06.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 17.07.2012 року.
В судовому засіданні 17.07.12р. оголошувалась перерва до 31.07.12р.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити і стягнути з відповідача 547 722,52 грн. - основного боргу та 1 530,61 грн. -3% річних.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основного боргу на суму 359 721,26 грн. Щодо стягнення решти суми основного боргу представник зазначив, що згідно вимог позовної заяви, яка подана до суду 20.06.12р., позивач просить стягнути заборгованість на суму 547 722,52 грн., яка існувала станом на 16.01.12р., однак позивачем не враховані проплати, які здійснені відповідачем протягом лютого та березня 2012р. на суму 60 000,00грн., тобто до моменту подання позову до суду.
Також представник відповідача зазначив, що після подання позову до суду, відповідачем погашено частину заборгованості на суму 128 000,00 грн. Факт часткового погашення боргу на суму 188 000,00 грн. представник відповідача підтвердив копіями банківських виписок та платіжних доручень, які долучив до матеріалів справи.
Окрім того, в судовому засіданні 31.07.12 р. представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд розстрочити виконання рішення суду до 01.10.12 р. рівними частинами подекадно.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
10 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»(постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Іскра»(покупець) було укладено договір поставки № 21/Ж/К за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар визначений специфікаціями та накладними, що є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, кількість та ціна товару, що включає вартість упаковки та маркування, вказуються у накладних до цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору, місце поставки товару -склад ВАТ «ЖЦПК», якщо інше не передбачено специфікацією до цього договору.
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 227 304,61 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (а.с.15-28 ).
Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 2 679 582грн.
30.11.11р. позивач направив відповідачу лист-вимогу № 577/1 про погашення заборгованості, яка станом на 30.11.11р. становила - 445 789,43 грн.
Однак, в даній вимозі позивач не врахував поставку товару здійснену 29.11.11 р. на суму 101 933,09 грн., а відтак станом на 14.12.11 р. заборгованість відповідача становила 547 722,52 грн.
За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 14.12.11р. по 16.01.12р. на суму 1 530,61 грн.
Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:
Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки від 10.01.11р. № 21/Ж/К укладеного між сторонами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 227 304,61 грн. що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару(а.с.15-28 ).
Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію на умовах відтермінування платежу 14 календарних днів.
Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 2 679 582грн.
30.11.11р. позивач направив відповідачу лист-вимогу № 577/1 про погашення заборгованості, яка станом на 30.11.11р. становила - 445 789,43 грн.
Однак, як вбачається з даної вимоги позивач не врахував поставку товару здійснену 29.11.11р. на суму 101 933,09 грн., а відтак враховуючи положення п. 3.1 договору, станом на 14.12.11р. заборгованість відповідача становила 547 722,52 грн.
Судом встановлено, що упродовж лютого, березня 2012р., тобто до моменту подання позову до суду (20.06.12р.), відповідачем додатково погашено борг на суму 60 000,00 грн. Даний факт підтверджується банківськими виписками (а.с. 56-59).
Дослідивши дані банківські виписки, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 60 000,00 грн. основного боргу слід відмовити, оскільки дана заборгованість була погашена до моменту подання позову до суду.
Таким чином, станом на дату подання позову до суду (20.06.12р.) заборгованість відповідача становила 487 722,52 грн.
Окрім того, після подання позову до суду, відповідач додатково погасив основну заборгованість на суму 128 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 60-72), а відтак суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу на суму 128 000,00грн. слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, основна заборгованість відповідача, яка підтверджена матеріалами справи та відповідачем не заперечується становить 359 722,52 грн.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу 3% річних за період з 14.12.11р. по 16.01.12р. на суму 1 530,61 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі наведеного, суд враховуючи норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково на суму 361 253,13 грн., з яких: основний борг - 359 722,52 грн., 3% річних -1 530,61 грн.
Щодо клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду до 01.10.12 р. рівними частинами подекадно, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3, 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання та відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи обставини справи, визнання боргу відповідачем, здійснення часткового добровільного погашення боргу протягом всього періоду існування заборгованості, беручи до уваги складне фінансове становище відповідача, яке зумовлене сезонним (осінньо-зимовим) характером попиту на вироблену відповідачем продукцію (освітлення), суд вважає за можливе задоволити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 361 253,13 грн. рівними частинами подекадно до 01.10.12р., а саме:
- З 01.08.12р. по 10.08.12р. -60 208,85 грн.
- З 11.08.12р. по 20.08.12р. -60 208,85 грн.
- З 21.08.12р. по 31.08.12р. -60 208,85 грн.
- З 01.09.12р. по 10.09.12р. -60 208,85 грн.
- З 11.09.12р. по 20.09.11р. -60 208,85 грн.
- З 21.09.12р. по 30.09.12р. -60 208,88 грн.
Оскільки частина основного боргу на суму 128 000,00 грн. погашена відповідачем після подання позову до суду, судовий збір суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з врахування суми боргу погашеної після подання позову до суду, на суму 9 785,06 грн.
Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 625, 627, 712 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Іскра» (79066, м.Львів, вул. Вулецька,14, код ЄДРПОУ: 00214244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»(01010, м.Київ, вул. Московська,29-А, код ЄДРПОУ: 33939476) 361 253,13 грн. з розстроченням виконання рішення суду рівними частинами подекадно до 01.10.12р., а саме:
- З 01.08.12р. по 10.08.12р. -60 208,85 грн.
- З 11.08.12р. по 20.08.12р. -60 208,85 грн.
- З 21.08.12р. по 31.08.12р. -60 208,85 грн.
- З 01.09.12р. по 10.09.12р. -60 208,85 грн.
- З 11.09.12р. по 20.09.11р. -60 208,85 грн.
- З 21.09.12р. по 30.09.12р. -60 208,88 грн.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Іскра» (79066, м.Львів, вул. Вулецька,14, код ЄДРПОУ: 00214244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»(01010, м.Київ, вул. Московська,29-А, код ЄДРПОУ: 33939476) 9 785,06 грн. судового збору.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості на суму 128 000,00 грн.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
6. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Гутьєва В.В.
Судове рішення № 25479643, Господарський суд Львівської області було прийнято 31.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2565/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: