Рішення № 25479306, 23.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р.Справа № 5017/1787/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.М. Ільєвій

за участю представників:

від позивача - Чекальська В.П.,

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка" про стягнення 48 718,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка" про стягнення заборгованості у сумі 48 718,18 грн. за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій з відборів проб від 18.05.2009 р., від 04.03.2010 р. та від 30.06.2010 р., посилаючись на наступне.

10.09.2002 р. між КП „Одесводоканал" та ТОВ „Чайка" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6604/3.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038-ХХІV від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ „Інфокс", яке стало правонаступником всіх прав та зобов'язань КП „Одесводоканал", що підтверджується п. 1.1. його статуту. Також, як вказує позивач, для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал", що діє на підставі Положення про філію.

Так, позивач вказує, що у відповідності з п. 2.1 договору позивач та відповідач зобов'язуються керуватися Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

У відповідності з п. 3.10 договору нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків проводиться у відповідності з Правилами приймання стоків.

Так, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632 були затверджені Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, які введені в дію з 14.08.2007 р.

Наразі позивач позначає, що відповідач був повідомлений про прийняття нових Правил приймання стоків та до його відома були доведені допустимі величини концентрацій речовин стічних вод, які містяться у додатках № 1-3 Правил приймання стоків, що підтверджується актом № 2633-ТИ від 07.05.2009 р.

При цьому позивач посилається на те, що на підставі п. 2.1, 4.6 Правил приймання стоків він позивач має право відібрати проби стічної води.

Так, за ствердженням позивача, представниками філії „Інфоксводоканал" у присутності представників відповідача 18.05.2009 р., 04.03.2010 р. та 30.06.2010 р. були відібрані проби стічних вод (шифри № 512, № 11, № 442) на об'єкті ТОВ „Чайка".

Місцем відбору проб є контрольний колодязь перед скидом до міської каналізації. Позивач пояснив, що по відбору проб складено „Аналіз стічної води", які також підписані представником відповідача, контейнера опечатано пломбами, попереджено відповідача про можливість проведення паралельних відборів проб та ознайомлення з результатами аналізу стічної води.

Так, позивач стверджує, що за результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробами від 18.05.2009 р., 04.03.2010 р. та 30.06.2010 р., проведених незалежною лабораторією ВАТ „ІнтерХім", встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. Перевищення величин сталося за декількома показниками.

Розрахунки сум за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій виконаний на підставі п. 4.9,4.10 та додатків 1-3 до Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 р., звітів з водокористування, що викладено в обґрунтованому розрахунку суми боргу. Таким чином, у відповідності з відборами проб була розрахована сума боргу у розмірі 48 718,18 грн.

Як передбачено п. 2.3.13 договору, відповідач зобов'язаний у повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі за скид ненормативно-очищених стоків.

Позивач зазначає, що до відповідача поштою було відправлено результати аналізів (від 10.06.2009 р., 06.04.2010 р. та 21.07.2010 р.) та претензії (від 16.05.2012 р., 12.08.2010 р., 14.04.2010 р. та 20.07.2009 р.). Також до ТОВ „Чайка" було надіслано досудове попередження від 21.10.2010 р. та нарочно було передано повторні претензії 25.05.2012 р.

Відтак, несплата відповідачем вказаної суми боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення вищевказаної суми заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій в розмірі 48 718,18 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/1787/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу (а.с. 44-45).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Між Комунальним підприємством „Одесводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чайка" укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6604/3 від 10.09.2002 р. (а.с. 14), згідно п. 1.1, 1.2 якого КП "Одесводоканал" надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку, відповідно до встановлених Правил.

У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.2.1 і 2.2.2 договору передбачено, що КП „Одесводоканал" зобов'язується подавати ТОВ „Чайка" воду і приймати стоки, доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за одну добу до відключення, в зв'язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних мереж.

Згідно п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору ТОВ „Чайка" зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, які знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне використання води, не допускати втечі води; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує граничнодопустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".

П. 3.1 договору передбачено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача.

За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок „Водоканалу". Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).

Вказаний договір було укладено на 5 років та строк його дії встановлений в п. 5.3 договору, який становить з 10.09.2002 р. до 10.09.2007 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п'ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю „Чайка" було абонентом КП "Одесводоканал" на основі Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення та договору № 6604/3 від 10.09.2002 р.

Як зазначає позивач та з'ясовано судом, КП „Одесводоканал" в подальшому було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ „Інфокс", яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого КП „Одесводоканал" на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал" від 17.12.2003 р., що вбачається зі статуту ТОВ „Інфокс".

При цьому на базі орендованого ТОВ „Інфокс" цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" була створена філія "Інфоксводоканал", яка є структурним підрозділом ТОВ „Інфокс" та діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ „Інфокс" (протокол № 01/12 від 22.12.2003 р.).

Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 6604/3 від 10.09.2002 р., у зв'язку з чим вказаний договір є діючим до 10.09.2012 року.

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України. Так, згідно Прикінцевих положень чинного Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Враховуючи викладене, до договору про надання послуг водопостачання і водовідведення застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо порядку виконання вказаного договору, оскільки договір продовжував діяти після набрання чинності вказаним Кодексом.

В п. 3.9 договору зазначено, що об'єми стоків, які відводяться від відповідача, відводяться рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 21 „Правил водокористування". Об'єм, скинутих абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року N 65, де зазначено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослу жби".

Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється з „Правилами приймання стоків" (п. 3.10 договору).

При цьому у відповідності з п. 2.3.13 договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі платежі за скидання ненормативно-очищених стоків.

Так, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632 були затверджені Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, які введені в дію з 14.08.2007 р.

Наразі позивач позначає, що відповідач був повідомлений про прийняття нових Правил приймання стоків та до його відома були доведені допустимі величини концентрацій речовин стічних вод, які наведені у додатках № 1-3 Правил приймання стоків, що підтверджується актом № 2633-ТИ від 07.05.2009 р. (а.с. 18).

На підставі п. 2.1, 4.6 Правил приймання стоків позивач наділений правом відбору проб стічної води. Так, представниками філії „Інфоксводоканал" у присутності представників відповідача 18.05.2009 р., 04.03.2010 р. та 30.06.2010 р. (шифри № 512, № 11 та № 442) були відібрані проби стічних вод на об'єкті „Чайка".

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробами від 18.05.2009 р. (а.с. 20), 04.03.2010 р. (а.с.24) та 30.06.2010 р. (а.с. 28), проведених незалежною лабораторією ВАТ „ІнтерХім", встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, про що було складено розрахунки сум за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (а.с. 21, 25, 29), виконані на підставі п. 4.9, 4.10 та додатків 1-3 до Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 р., звітів з водокористування, що викладено в обґрунтованому розрахунку суми боргу (а.с. 39-43), яка дорівнює 48 718,18 грн.

При цьому судом було з'ясовано, що позивачем до відповідача поштою були відправлені результати аналізів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків рекомендованих листів та фіскальних чеків № 9153 від 10.06.2009 р. (а.с. 22), № 9734 від 06.04.2010 р. (а.с. 27) та № 2048 від 21.07.2010 р. (а.с. 30). Також відповідачу були направлені претензії № 66-П від 20.07.2009 р. (а.с. 33), № 153-П від 14.04.2010 р. (а.с. 34), № 216-П від 12.08.2010 р. (а.с. 35), в яких позивач просив відповідача перерахувати суму заборгованості на рахунок позивача. Також відповідачу були вручені повторні претензії № 399-П, № 400-П та № 401-П від 16.05.2012 р. (а.с. 36-38).

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, наданні позивачем відповідачу послуг з водовідведення стічних вод та прийняття цих послуг відповідачем є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані послуги з водовідведення стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 48 718,18 грн. згідно наданого позивачем розрахунку суми боргу від 29.05.2012 р. (а.с. 39-43).

Між тим заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наразі несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за надані згідно договору № 6604/3 послуги водовідведення відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 48 718,18 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення частково відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка" про стягнення 48 718,18 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка" (65016, м. Одеса, Приморський район, пров. Приморський, буд. 1А; код ЄДРПОУ 31428180; р/р 26007964866690 в ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк", МФО 328191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р 26007311687301 в АБ „Південний", МФО 328209) заборгованість за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій в сумі 48 718/сорок вісім тисяч сімсот вісімнадцять/грн. 18 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2012 р.

Суддя Петров В.С.