Рішення № 25479146, 23.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/8382-2012 23.07.12

За позовомКомунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»доПублічного акціонерного товариства «Укртелеком»простягнення 416 575,36 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Колесник Т.А.від відповідача:Солдатенков В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (надалі -«Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(надалі -«Товариство») про стягнення 557 966,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії №872 від 01.04.2009 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 533 800,11 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 18 936,37 грн., інфляційних у розмірі 1 453,02 грн. та 3% річних у розмірі 3 777,01 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.07.2012 р.

В судове засідання 23.07.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконала, надав заяву про зменшення позовних вимог до 416 575,36 грн. у зв'язку із частковою сплатою основного боргу відповідачем, позовні вимоги просить задовольнити згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвалу суду виконав, позовні вимоги в частині основного боргу визнав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 р. між Підприємством (теплопостачальна організація) та Товариством (споживач) було укладено договір №872 від 01.04.2009 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1 Договору предметом цього Договору є надання споживачеві теплової енергії у вигляді опалення, підігріву води, пари, вентиляції.

Згідно п. 2 Договору теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що приймання -передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає на адресу споживача пакет розрахункових документів (Акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок -фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов'язаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник Акту приймання-передачі, Акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку обох сторін.

Відповідно до п. 2.4 Акти приймання-передачі теплової енергії є підставою для проведення розрахунків.

За змістом п.п. 6.1, 6.3 Договору розрахунки за теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами, як в готівковій формі, так і в безготівковій формі.

Згідно п. 6.4 Договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що при наявності заборгованості за попередні періоди, проведена споживачем оплата першочергово зараховується в рахунок погашення боргу, що виник раніше, незалежно від призначення платежу.

Відповідно до п. 6.6 Договору за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4 даного Договору споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з грудня 2011 року по травень 2012 року передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 653 800,12 грн., що підтверджується актами приймання -передачі робіт /послуг, відповідач частково сплатив грошові кошти у розмірі 120 000,01 грн., а розмір заборгованості на момент подачі позову становить 533 800,11 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що розрахунки за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з грудня 2011 р. по травень 2012 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 533 800,11 грн.

В судовому засіданні 23.07.2011 р. представниками сторін було надано докази часткового погашення відповідачем заборгованості, а саме копії платіжних доручень №6587 від 03.07.2012 р. та №7314 від 12.07.2012 р. на загальну суму 141 391, 15 грн., у зв'язку з чим позивачем було зменшено позовні вимоги.

Отже, станом на 23.07.2012 р. розмір заборгованості відповідача по сплаті спожитої теплової енергії становить 392 408,96 грн., що визнається Товариством в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 18 936,37 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1 453,02 грн. та 3% річних у розмірі 3 777, 01 грн., нараховані у загальний період

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4 даного Договору споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої у загальний період з 15.01.2012 р. по 15.06.2012 р. на суму, яка підлягає сплаті по кожному платежу окремо, за прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

За змістом п. 6.4 Договору останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по сплаті орендних платежів є 15 число місяця наступного за розрахунковим, а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по сплаті орендних платежів за січень 2012 року з 16.02.2012 р., за лютий 2012 року з 16.03.2012 р., за квітень 2012 р. з 16.05.2012 р. З огляду на положення ч. 5 ст. 251 Цивільного кодексу України, останній день розрахунку за спожиту енергію в грудні 2011 року (15.01.2012 р.) та березні 2012 року (15.04.2012 р.) припадають на неділю, а тому переноситься на понеділок. Отже, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за спожиту енергію в грудні 2011 року з 17.01.2012 р. за березень 2012 р. з 17.04.2012 р.

За перерахунком суду з огляду на викладене розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, складає 18 267,45 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 668,92 грн. необхідно відмовити з наведених підстав.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача у відзиві на позовну заяву на нарахування 3% річних та інфляційних судом відхиляється з огляду на наступне.

Положення наведеної норми застосовуються за невиконання грошових зобов'язань та стосуються як договірних, так і не договірних зобов'язань, тобто незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Таким чином посилання відповідача на відсутність пункту в Договорі про нарахуванні інфляційних та 3% річних є безпідставними.

Суд здійснює перерахунок 3% річних з урахуванням обставин, викладених при перерахунку пені.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 3 644,65 грн.

В іншій частині заявлених 3% річних у розмірі 132,36 грн. необхідно відмовити.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 1 453,02 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання у періоди визначені позивачем з урахуванням дат встановлених судом, необхідно відмовити з огляду на те, що прострочення триває менше 15 днів протягом календарного місяця, а згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. в такому випадку, інфляційні витрати за такий місяць не нараховуються.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 392 408,96 грн., пені у розмірі 18 267,45 грн. та 3% річних у розмірі 3 644,65 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд позовної заяви з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог Підприємство повинно було сплатити судовий збір у розмірі 8 331,51 грн., а сплатило 1 609,50 грн. згідно платіжного доручення №3120 від 19.06.2012 р.

Згідно із абз. 9 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

Таким чином, за результатами розгляду справи судові витрати розподіляються наступним чином:

- з позивача в дохід Державного бюджету України у розмірі 45,09 грн. (різниця між розміром судового збору, який повинен був бути сплачений за подання позовної заяви та судовим збором згідно задоволених позовних вимог);

- з відповідача на користь позивача у розмірі 1 609,50 грн. (розмір судового збору, сплачений позивачем за подання позовної заяви);

- з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 6 676,92 грн. (різниця між розміром судового збору згідно задоволених вимог та судовим збором, стягнутого на користь позивача).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; ідентифікаційний код 04654336) заборгованість у розмірі 392 408 (триста дев'яносто дві тисячі чотириста вісім) грн. 96 коп., пеню у розмірі 18 267 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 3 644 (три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; ідентифікаційний код 04654336) ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 09 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 676 (шість тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 92 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -27.07.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко