Рішення № 25479007, 26.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.2012Справа №5002-28/1524-2012

За позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону, м. Феодосія в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ;

2. Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Феодосія

до відповідача Феодосійської міської ради, м. Феодосія

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2, м. Феодосія;

2. ОСОБА_3, м. Феодосія;

3. ОСОБА_4, м. Феодосія

про визнання недійсним пункту рішення та пунктів додатку до рішення.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури - Пархоменко Д.П., старший помічник Військового прокурора Феодосійського гарнізону, посвідчення № 359.

Від позивача-1 - Штепа Д.О. - юрисконсульт, довіреність № 220/745/д від 16.11.2011 р.

Від позивача-2 - Штепа Д.О. - юрисконсульт, довіреність № 155 від 26.01.2012 р.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від третіх осіб - не з'явилися, повідомлені належним чином.

Суть спору: Військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Феодосійської міської ради про визнання недійсним пункту 1 рішення Феодосійської міської ради 17 сесії 24 скликання № 807 від 27.06.2003 р. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункти 61, 63 Додатку № 1 до рішення Феодосійської міської ради № 807 від 27.06.2003 р., в частині безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянці ОСОБА_2 площею 0,0750 га та громадянину ОСОБА_3 площею 0,0750 га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним пунктом рішення Феодосійської міської ради № 807 та пунктами 61, 63 додатку № 1 до цього рішення в частині передачі у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки постановою Верховного Суду України від 24.02.2009 визнано недійсним рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 про вилучення у Військової частини А0289 Міністерства оборони України земельної ділянки площею 4,89 га, яке стало передумовою для прийняття спірного рішення, та зобов'язано Феодосійську міську раду повернути вказану земельну ділянку.

16.05.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

30.05.2012 від Феодосійської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в позові Військовому прокурору відмовити, мотивуючи тим, що приймаючи спірне рішення рада діяла, на той момент, без перевищення своїх повноважень. Відповідач зазначив, що Військовим прокурором не надано прямих доказів відносно того, що дві земельні ділянки площею по 0,0750 га входять до складу ділянки площею 4,89 га, вилученої у військової частини, яка, в свою чергу входить до складу земель площею 153,707 га, наданих у постійне користування позивачу, а також не надано доказів в підтвердження права позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 153,707 га.

14.06.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4.

24.07.2012 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд розглянути справу за відсутністю свого представника.

Представники відповідача та третіх осіб у засідання суду не з'явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд -

встановив:

У 1983 році рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради депутатів трудящих Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району відведено у безстрокове користування 153,707 гектарів землі та видано державний акт № 014027 про право постійного користування вказаними земельними ділянками.

Рішенням 3 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 вилучено у військової частини А0289 Міністерства оборони України земельну ділянку площею 4,89 га, яка знаходиться на території військового містечка № 6-а за адресою: АДРЕСА_1 та передано у вільні землі м. Феодосія (а. с. 33).

Дана земельна ділянка входить до складу 153,707 га землі, відведених у постійне користування Феодосійської КЕЧ району.

У лютому 2008 року військова прокуратура Феодосійського гарнізону звернулась з позовом до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах Міністерства оборони України та Феодосійської КЕЧ району до Феодосійської міської ради про визнання недійсним рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002. про вилучення у в/ч А0289 земельної ділянки площею 4,89 га.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2008. у справі № 2-1/2599-2008 відмовлено у задоволенні позову Заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2008р. у справі № 2-1/2599-2008 скасовано, позов задоволено, визнано недійсним рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 «Про вилучення земельної ділянки у в/ч А 0289» площею 4,89 га військового містечка м. Феодосії та зобов'язано Феодосійську міську раду повернути вказану земельну ділянку Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - Феодосійської КЕЧ району (а. с. 15-18).

Постановою Верховного суду України від 24.02.2009 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 у справі № 2-1/2599-2008 залишено в силі (а. с. 72-74).

Рішенням Феодосійської міської ради 17 сесії 24 скликання № 807 від 27.06.2003 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» вирішено, зокрема, передати безоплатно в приватну власність громадянам України земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку у відповідності з додатком № 1, а також Управління земельних ресурсів зобов'язано оформити державні акти на право приватної власності на землю (п. 4 рішення) (а. с. 12).

Як вбачається з п. 61 та 63 додатку № 1 до рішення Феодосійської міської ради № 807 від 27.06.2003 «Список громадян м. Феодосії, яким передаються в приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку», громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано земельні ділянки площею по 0,0750 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 13).

20.10.2005 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 6201 (а. с. 55).

Відповідно до п. 1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність земельну ділянку загальною площею 0,0754 га, що розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер 01 116 000 00 00 012 0051, та сплачує за неї обговорену в договорі грошову суму. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Також, 20.10.2005 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 6204 (а. с. 56).

Відповідно до п. 1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність земельну ділянку загальною площею 0,0750 га, що розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер 01 116 000 00 00 012 0052, та сплачує за неї обговорену в договорі грошову суму. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Таким чином, земельні ділянки площею по 0,0750 га, передані спірним пунктом рішення Феодосійської міської ради громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перейшли у власність громадянина ОСОБА_4

Прокурор посилається на те, що при виконанні постанови Верховного суду України від 24.02.2009р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 (справа № 2-1/2599-2008) встановлено, що рішенням Феодосійської міської ради № 807 від 27.06.2003 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передані у власність земельні ділянки площею по 0,0750 га, які входять до земельної ділянки площею 4,89 га, незаконно вилученої визнаним недійсним рішенням Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 у військової частини А0289.

Військовий прокурор вважає, що пункт 1 рішення Феодосійської міської ради № 807 від 27.06.2003, а також пункти 61, 63 Додатку № 1 до зазначеного рішення, винесені з перевищенням наданих Феодосійській міській раді повноважень, що і стало підставою звернення до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою цієї статті та статтею 20 Господарського кодексу України. Зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки передбачені ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України, згідно з якою, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на час прийняття Феодосійської міської радою спірного рішення) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судом встановлено, що рішенням Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 «Про вилучення земельної ділянки у в/ч № А-0289» земельна ділянка площею 4,89 га (територія військового містечка № 6), в яку входять передані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки по 0,0750 га, вилучена з користування в/ч А-0289 та передана до вільних земель міста Феодосії.

Проте, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 у справі № 2-1/2599-2008, залишеною без змін постановою Верховного суду України від 24.02.2009, визнано недійсним рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 та зобов'язано Феодосійську міську раду повернути Міністерству оборони України в особі постійного користувача - Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району земельну ділянку площею 4,89 га.

При розгляді справи № 2-1/2599-2008 Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про невідповідність рішення Феодосійської міської ради вимогам закону, зокрема, статтям 31, 34 Земельного кодексу Української РСР, який діяв на той час.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, земельна ділянка площею 4,89 га, в яку входять передані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки по 0,0750 га, незаконно вилучена визнаним недійсним рішенням Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 року у в/ч А0289, відповідно до ст.ст. 77, 84 Земельного кодексу України відноситься до земель оборони, перебувала і перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України та не може передаватися до приватної власності або в користування іншим особам.

З огляду на вимоги статей 122, 124 Земельного кодексу України, згідно з якими компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з передачі земельних ділянок в постійне користування, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, враховуючи те, що рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 «Про вилучення земельної ділянки у в/ч А-0289» визнано недійсним у судовому порядку, то пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 17 сесії 24 скликання № 807 від 27.06.2003 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України», яке є похідним від рішення № 117 від 31.05.2002, та пункти 61, 63 Додатку № 1 до цього рішення в частині передачі у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до п. 42 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими земельними ділянками, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 року, землі, які виділені в користування Міністерству оборони України, забороняється займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.

Крім того, зі змісту п. 45 вказаного Положення вбачається, що передача земельних ділянок, які знаходяться у користуванні Міністерства оборони України, можлива лише за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як пояснив прокурор, рішення Міністром оборони України або начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, про передачу будь-кому земельних ділянок, розташованих на земельній ділянці площею 4,89 га, незаконно вилученої рішенням Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 у в/ч А0289, не приймалося.

Стаття 155 Земельного кодексу України встановлює, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000, № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, який, у даному випадку, представляє інтереси держави.

За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконним пункту 1 рішення Феодосійської міської ради 17 сесії 24 скликання № 807 від 27.06.2003 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункти 61, 63 Додатку № 1 до цього рішення в частині передачі у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цілком обґрунтовано заявлені заступником військового прокурора Феодосійського гарнізону та підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують правомірність прийняття спірного пункту рішення Феодосійської міської ради № 807 від 27.06.2003 та пунктів 61, 63 Додатку № 1 до цього рішення..

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 17 сесії 24 скликання № 807 від 27.06.2003 р. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункти 61, 63 Додатку № 1 до рішення Феодосійської міської ради № 807 від 27.06.2003 р., в частині безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянці ОСОБА_2 площею 0,0750 га та громадянину ОСОБА_3 площею 0,0750 га.

3. Стягнути з Феодосійської міської ради (код ЄДРПО України 36891825) на користь державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКCУ в АРК, м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір» код 03499968) судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 26.07.2012р.

Повне рішення складено - 31.07.2012р.

Суддя С.О. Лукачов