Рішення № 25478890, 26.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2012 р. Справа № 18/061-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства, м.Переяслав -Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Переяслав-СВ», м.Переяслав-Хмельницький

про розірвання договору оренди

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Колесник І.О.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Переяслав -СВ»(далі - відповідач) про розірвання договору оренди.

Провадження у справі №18/061-12 порушено відповідно до ухвали суду від 22.06.2012 року та призначено справу до розгляду на 12.07.2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.07.2012 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 26.07.2012 року.

В судовому засіданні 26.07.2012 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 26.07.2012 року вдруге без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

За таких обстави, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Договору оренди нежитлової будівлі приміщення магазину від 28.08.2009 року, укладеного між Переяслав-Хмельницьким районним споживчим товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Переяслав-СВ», останньому згідно акту прийому-передачі від 28.08.2009 року було передано в оренду нежитлове приміщення магазину за № 98, яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна, 2.

Згідно з п. 3.1., п. 4.3. Договору Орендар брав на себе зобов'язання не пізніше вказаної в договорі дати, кожного місяця сплачувати орендну плату, використовувати майно за призначенням, підтримувати земельну ділянку та території, прилеглі до об'єкта у належному стані, проводити за власний рахунок та власними силами одноразово на півроку поточний та капітальний ремонт майна.

Однак, в порушення свої договірних зобов'язань відповідач систематично не сплачував вказані платежі. Позивач стверджує, що відповідач не використовував об'єкт за призначенням, визначеним п.1.4. Договору оренди, прилегла до об'єкту територія не підтримувалась у належному стані, ремонти не проводились, бездіяльність орендаря призвела до погіршення загального стану приміщення.

У зв'язку з систематичною несплатою відповідачем передбачених Договором оренди платежів, заборгованість по орендній платі станом на 25.05.2012 року складає 21470 грн., як вбачається з доданого до позову розрахунку, відповідач припинив сплачувати орендні платежі з кінця 2010 року.

Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду па вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Про намір припинити договірні зобов'язання позивач надсилав відповідачу листа від 06.04.2012 року № 62.

Таким чином, судом в ході розгляду спору встановлено наявність підстав для розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням його умов щодо внесення орендної плати. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат покладається на відповідача в розмірі передбаченому для вимоги немайнового характеру. Решта судового збору вважається зайво сплаченим і підлягає поверненню латнику згідно чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди від 28.08.2009 року б/н, укладений між Переяслав-Хмельницьким районним споживчим товариством (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 31, код 30281564) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Переяслав-СВ»(08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, 7, код 35778534).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Переяслав-СВ»(08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, 7, код 35778534) на користь Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 31, код 30281564) 1073 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю.Кошик