Ухвала суду № 25477805, 26.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року справа №2а/0570/3885/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/0570/3885/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглересурс» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № 0000352310 форми В1,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Вуглересурс» звернулось до суду з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - Інспекція) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вуглересурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діомат ЛТД» за період з 01.02.2011 по 31.07.2011 року, встановлені порушення та складено акт № 893/231/31843321 від 11.11.2011 року.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № 0000352310, що є предметом оскарження у даній справі.

Вказує, що податковий орган, не встановивши ніяких недоліків та розбіжностей в податковій звітності, а також порушень термінів її подання, з надуманих підстав дійшов висновку про порушення з боку ТОВ «Вуглересурс».

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/0570/3885/2012 позов було задоволено, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № 0000352310 форми В1, прийняте Інспекцією.

Не погодившись з таким рішенням, Інспекція подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Вуглересурс» є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, правонаступником прав та обов'язків Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Державною податковою інспекцією у м. Торезі Донецької області, за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вуглересурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діомат ЛТД» за період з 01.02.2011 по 31.07.2011 року, встановлені порушення та складено акт № 893/231/31843321 від 11.11.2011 року (далі - акт перевірки) (а.с.11-22).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.11.2011 року № 0000352310 (далі - спірне рішення) (а.с.10).

Спірним рішенням на підставі п. 54.3 ст. 54 п. 58.1 ст. 58, п. п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу (далі - ПК) України, за порушення п. 198.1, п. 198.4 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, ТОВ «Вуглересурс» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 409.137,00 гривень та застосовано штраф на суму 58.087,00 гривень.

Згідно спірного рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість відбулось по сумам визначеним згідно декларацій :

№ 9003572337 від 20.05.2011 року на суму 83.939,00 гривень (звітний період квітень 2011 року);

№ 9004353002 від 20.06.2011 року на суму 110.664,00 гривень (звітний період травень 2011 року);

№ 9005081681 від 20.07.2011 року, на суму 1.155.553,00 гривень (звітний період червень 2011 року);

№ 9007151174 від 22.08.2011 року, на суму 77.448,00 гривень (звітний період липень 2011 року);

№ 9005081681 від 20.06.2011 року, на суму 21.533,00 гривень (звітний період травень 2011 року).

Згідно висновків акта перевірки з боку ТОВ «Вуглересурс» встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.4 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ 409.137,00 гривень, у т.ч. за деклараціями за квітень 2011 року на суму 83.939,00 гривень, за травень 2011 року суму 132.197,00 гривень, по декларації за червень 2011 року на суму 115.553,00 гривень; по декларації за липень 2011 року на суму 77.448,00 гривень.

Податковим органом в обґрунтування висновків акту перевірки покладено обставини здійснення ТОВ «Вуглересурс» фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діамат ЛТД» за період з 01.02.2011 року по 31.07.2011 року у вигляді операцій з придбання ТМЦ.

Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Вуглересурс» та ТОВ «Діамат ЛТД» відбувались на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2011 року № 03/03-11, згідно якого ТОВ «Діамат ЛТД» (Продавець) зобов'язується поставити, а ТОВ «Вуглересурс» (Покупець) прийняти та оплатити поставлені товарно-матеріальні цінності, номенклатура та вартість яких визначена у специфікаціях до цього договору. Якість товару повинна відповідати ГОСТам або ТУ. Транспортування та транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Строк дії договору з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вуглересурс» надано договір від 03.03.2011 № 03/03-11 та складені на його виконання специфікації, рахунки-фактури, накладні, податкові накладні , подорожні листи, платіжні доручення.

Згідно відповіді на запит до Алчевської ОДПІ від 20.05.2011 року № 366/7/23-013 зустрічну перевірку з суб'єкта господарювання ТОВ «Діамат ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за березень 2011 року неможливо провести у зв'язку із тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно бази даних РПП станом на 03.10.2011 року стан платника «8» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної перевірки, з метою забезпечення проведення зустрічної перевірки з питань підтвердження відомостей за результатами встановлених фактів Алчевською ОДПІ вжито такі заходи:

Згідно довідки Алчевського ВПМ від 21.09.2011 року № 4029/7/26-3114, фактична адреса підприємства не відповідає юридичній адресі;

Алчевською ОДПІ направлено повідомлення за ф. 18-ОПП від 21.09.2011 № 30613/29-0-77.

На запити від 20.06.2011 року № 435/7/23-013, від 19.07.2011 року № 491/7/23-013, від 19.08.2011 року № 558/7/23-013 щодо проведення зустрічних звірок по фінансово-господарських взаємовідносинах ТОВ «Вуглересурс» з ТОВ «Діамат ЛТД» за період квітень-липень 2011 року надійшов акт Алчевської ОДПІ щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента, а саме ТОВ «Діамат ЛТД» у зв'язку із тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно бази даних РПП станом на 29.08.2011 стан платника «9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Згідно ф. 1-ДФ за 1,2 квартали 2011 року на підприємстві працювала 1 особа.

Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Вуглересурс» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» відбувались на підставі договору № 28/02-11 від 28.02.2011 року, згідно якого ТОВ «Компанія «Квік Дан» (Продавець) зобов'язується поставити, а ТОВ «Вуглересурс» (Покупець) прийняти та оплатити поставлені товарно-матеріальні цінності, номенклатура та вартість яких визначена у специфікаціях до цього договору. Якість товару повинна відповідати ГОСТам або ТУ. Транспортування та транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Строк дії договору з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вуглересурс» надано договір № 28/02-11 від 28.02.2011 року та складені на його виконання специфікації, рахунки-фактури, накладні, податкові накладні , подорожні листи, платіжні доручення.

До ДПІ у м. Торезі надійшов акт Алчевської ОДПІ Луганської області від 01.09.2011 № 350/236 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія «Квік Дан» з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Вуглересурс» за період березень, травень-червень 2011 року. Згідно інформації викладені у вказаному акті зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку із тим, що згідно бази даних РПП стан платника «9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

При цьому, в ході організації проведення звірки вжито такі заходи :

Складено акт № 174/160 від 23.08.2011 року «щодо перевірки знаходження за місцем юридичної реєстрації»;

ВПМ було направлено службову записку до відділу реєстрації платників податків щодо невстановлення фактичної адреси підприємства;

Відділом реєстрації платників податків направлено повідомлення за ф. 18-ОПП від 25.08.2011 № 27480/290-77.

Враховуючи інформацію, викладену в актах Алчевської ОДПІ щодо підтвердження фінансово-господарським відносин ТОВ «Вуглересурс» з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діамат ЛТД» та зважаючи, що вони не знаходяться за юридичною адресою, а в ТОВ «Діамат ЛТД» працює лише 1 особа, ТОВ «Вуглересурс» не мав можливості отримати ТМЦ від ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діамат ЛТД».

Таким чином, спірною обставиною у справі є правомірність формування податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діомат ЛТД» за період з 01.02.2011 по 31.07.2011 року.

Суд не погоджується із позицією податкового органу щодо покладення в обґрунтування висновків акту перевірки обставин встановленими іншими актами перевірок та довідками, зокрема, щодо виявлених серед платників, якими надано ТОВ «Вуглересурс» ризикові кредити, відсутності контрагентів позивача за юридичними адресами, відсутності необхідної матеріальної бази (в ТОВ «Діамат ЛТД» працює лише 1 особа), оскільки така позиція суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленому у частині другій статті 61 Конституції України, коли один суб'єкт господарювання звільнений від відповідальності за дії або бездіяльність іншого суб'єкта господарювання. До того ж податковим органом не наведено жодної правової норми, яка передбачає встановлення такої відповідальності взагалі, або у даному спірному випадку.

Також суд звертає увагу на те, що контрагенти позивача не мали ніякої можливості надати до перевірки відповідні документи, про відсутність яких йдеться у акті перевірки, оскільки податковим органом не встановлено їх фактичне місцезнаходження та не надано доказів того, що їм було відомо про проведення перевірки.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.5. ст. 198 ПК України якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд звертає увагу на ті обставини, що податковим органом не встановлено обставин невідповідності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, наданих під час перевірки приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. п. 2.4, п. п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.

Порушень ПК України щодо податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит звітних періодів, відповідачем не встановлено.

Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних податковим органом у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З приводу суперечливості висновків, викладених у акті перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно описової частини акту перевірки, не встановлено взаємовідносини суб'єкта господарювання, що перевіряється, з платниками, установчі документи свідоцтва про державну реєстрацію, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними.

Проведеною перевіркою податкового органу також не встановлено обставин невідповідності поставлених ТМЦ, реквізитам зазначеним у первинних документах що підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

У відповідності до ч.1,2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.15 цього положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно п. 2.16 цього положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Судом встановлено, що на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діомат ЛТД» за період з 01.02.2011 по 31.07.2011 року надано: договори № 03/03-11 від 03.03.2011, № 28/02-11 від 28.02.2011 року та складені на їх виконання специфікації, рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, подорожні листи, платіжні доручення.

Суд, дослідивши первинні документи, надані представником позивача в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту встановив відповідність їх реквізитів документам, наданих податковому органу у ході проведення перевірки.

Представником позивача на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Діомат ЛТД» за період з 01.02.2011 по 31.07.2011 року у судове засідання надано договори № 03/03-11 від 03.03.2011, № 28/02-11 від 28.02.2011 року та складені на їх виконання специфікації, рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, подорожні листи, платіжні доручення, журнал реєстрації довіреностей, акти використання матеріальних коштів (придбаної продукції), лімітні карти, розрахунок сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (на підтвердження наявності транспортних засобів) виписки по особовим рахункам.

Перевіривши надані документи суд не знаходить невідповідності зазначених первинних документів приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. п. 2.4, п. п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.

Порушень ПК України щодо форми та правильності заповнення податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит звітних періодів, судом також не встановлено.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Водночас ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всю необхідну інформацію про здійснені господарські операції.

Таким чином, суд дослідивши первинні документи, надані позивачем, прийшов до висновку про правомірність формування податкового кредиту на їх підставі, з наступних підстав.

У Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаних позивачем товарів щодо подальшого їх використання (подальша реалізація), зокрема підтверджується наданими позивачем актами використання матеріальних коштів (придбаної продукції), лімітними картами на видачу матеріалів

Таким чином, на думку суду, обставини одержання економічного ефекту, за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Таким чином, весь обсяг документів, наданих позивачем у судовому засіданні, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

Суд зазначає, що законодавче визначення поняття «первинний документ» закріплене положеннями ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 3, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012р. за N 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що факти виявлених порушень, викладені відповідачем у акті перевірки суб'єктивно та не у повній мірі, - всупереч зазначеному Порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є неправомірним зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 409.137,00 гривень та відповідно застосування штрафу на суму 58.087,00 гривень, здійснене відповідачем відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності спірного рішення.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Згідно п. 55.1. ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність підстав нарахування позивачу податкових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування спірного рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/0570/3885/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглересурс» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № 0000352310 форми В1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов