Ухвала суду № 25477415, 01.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року справа №2а/1270/2820/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. в справі № 2а/1270/2820/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лугпромекотех" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними висновків акту перевірки, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лугпромекотех" звернулось до Луганського окружного адміністративного сулу з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними висновків акту перевірки, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська щодо складання акту від 12.03.2012 р. № 795/23-2/35937238 про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Діомат ЛТД" за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., зобов'язати відповідача вилучити з АС „Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки позивача, оформлену актом від 12.03.2012 р. № 795/23-2/35937238, визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000552310 від 28.03.2012 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 629 грн., визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000562310 від 28.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 723 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. частково задоволений позов ТОВ „Лугпромекотех" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012 р. № 0000552310 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 629 грн. та № 0000562310 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 723 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні положень Податкового кодексу України. Зокрема, відповідач зазначає, що судом не прийнято до уваги порушення правил перевезення автомобільним транспортом товару за спірними угодами, не підтвердження реальності здійснення перевезень через не зазначення у документах на перевезення складу відвантаження товару та не заповнення графи „Вантажно-розвантажувальні операції" товарно-транспортних накладних. Крім того, судом не взято до уваги акт перевірки контрагента позивача - ТОВ „Діомат ЛТД", яким встановлено неможливість здійснення господарської діяльності цим підприємством.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ТОВ „Лугпромекотех" зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради як юридична особа 31.05.2008 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 35937238, перебуває на податковому обліку у ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтво платника податку на додану вартість від 11.06.2008 р. № 100121092.

Наказом начальника ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська від 01.03.2012 р. № 455 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Лугпромекотех" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Діомат ЛТД" за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. Підставою для проведення перевірки є ненадання пояснень та їх документального підтвердження ТОВ „Лугпромекотех" на запит органа державної податкової служби (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

На виконання даного наказу ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ „Лугпромекотех" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Діомат ЛТД" за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.

12.03.2012 р. ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби за результатами проведеної перевірки складений акт № 795/23-2/35937238, яким встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 1881.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за квітень 2011 р. на 628 грн.; п. п. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. на 723 грн.

28.03.2012 р. ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки № 795/23-2/35937238 від 12.03.2012 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000562310 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 723 грн., № 0000552310 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 629 грн., в тому числі за основним платежем - 628 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ „Діомат ЛТД" та їх підтвердження належними первинними документами.

Розглядаючи справу в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність правових підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є правомірним, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток є висновок відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат у 2 кварталі 2011 р. вартості придбаного у ТОВ „Діомат ЛТД" товару, а підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок органу державної податкової служби про неправомірність віднесення до податкового кредиту у квітні 2011 р. сум податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ „Діомат ЛТД".

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ „Лугпромекотех" та ТОВ „Діомат ЛТД" укладений договір від 01.04.2011 р. № 12 на поставку товару відповідно специфікацій. Специфікацією від 01.04.2011 р. до цього договору визначений товар, який поставляється за договором, - макулатура, а також якість та вартість товару.

Фактичне здійснення господарських операцій за цим договором підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі товару, довіреностями на отримання товару (макулатури) банківськіми виписками.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Колегією суддів встановлено, що основними видами діяльності позивача за КВЕД є оброблення неметалевих відходів та брухту, виробництво паперу та картону, оптова торгівля відходами та брухтом, інші види оптової торгівлі, збирання та знищення інших відходів.

З метою одержання прибутку позивачем укладена угода з ТОВ „Діомат ЛТД", за якою позивач придбав у цього підприємства макулатуру. Факт одержання товару за спірною угодою підтверджений належними первинними документами.

В подальшому позивачем придбаний за цією угодою товар використаний у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Так, придбана у квітні 2011 р. у ТОВ „Діомат ЛТД" макулатура продана позивачем Відкритому акціонерному товариству „Рубежанський картонно-тарний комбінат" за договором купівлі-продажу № 198 від 18.02.2011 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, договором, специфікацією, накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Здійснення перевезення макулатури позивачем на адресу покупця ВАТ „Рубежанський картонно-тарний комбінат", крім товарно-транспортних накладних, підтверджується договором про надання послуг з перевезення товару № 02/10 від 11.01.2010 р., укладеному між позивачем та ТОВ „Плюс 2", додатками до цього договору, актом виконаних робіт, податковою накладною, талонами замовника.

Оплата позивачем за придбаний у ТОВ „Діомат ЛТД" товар (макулатуру) здійснення шляхом перерахування безготівкових коштів на банківський рахунок постачальника. Крім того, частково оплата позивачем за придбаний товар здійснена на адресу ТОВ „Гранд сервіс плюс М" відповідно до договору відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ „Діомат ЛТД" та ТОВ „Гранд сервіс плюс М" 12.09.2011 р.

Що стосується фактичного виконання договору, укладеного між позивачем та ВАТ „Рубежанський картонно-тарний комбінат", в частині оплати покупцем за придбаний товар, колегія суддів звертає увагу на наявність рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2011 р. в справі № 1/117/2011, відповідно до якого з ПАТ „Рубежанський картонно-тарний комбінат" стягнуто на користь позивача борг по договору № 198 від 18.02.2011 р. в розмірі 302747,56 грн.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини з 01.04.2011 р. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ „Діомат ЛТД" підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", відсутні підстави для твердження про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених позивачем ТОВ „Діомат ЛТД" за придбаний товар.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані ТОВ „Діомат ЛТД" позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ „Діомат ЛТД" вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи (податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, актами приймання-передачі товару) підтверджено фактичне отримання позивачем товару та оплату позивачем як отримувачем товару сум податку на додану вартість в ціні товару постачальнику товарів, які включені до складу податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо недоведеності фактичного здійснення господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ „Діомат ЛТД".

Відповідач при цьому вказує, що відповідно до акту перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області від 11.11.2011 р. №1806/236-37288409 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., встановлена відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ „Діомат ЛТД" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ „Діомат ЛТД" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для реалізації відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Проте, на час виконання договору поставки між ТОВ „Діомат ЛТД" та позивачем постачальник товару здійснював господарську діяльність, не визнавався банкрутом, не ліквідований, є платником податку на додану вартість. Підприємством надавалась податкова звітність. Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірними господарськими операціями.

Відповідачем не спростований факт того, що ТОВ „Діомат ЛТД" на момент укладення договору та складення податкової накладної включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ „Діомат ЛТД" мав статус платників податку на додану вартість, тому формування позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ „Діомат ЛТД", є правомірним.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 р. в справі № 2а-11080/11/1270 в справі за позовом ТОВ „Діомат ЛТД" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2012 р., визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складений акт № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р., зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС „Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ТОВ „Діомат ЛТД", оформленої актом перевірки № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р.

Відтак, акт перевірки ТОВ „Діомат ЛТД", яким, крім іншого, ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська обґрунтовує висновок про нездійснення господарських операцій з поставки товару ТОВ „Діомат ЛТД" на адресу ТОВ „Лугпромекотех", колегія суддів вважає неналежним доказом.

Колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення податку до складу податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, є необґрунтованими доводи апелянта про не підтвердження фактичного отримання товару через не зазначення у документах на перевезення складу відвантаження товару та не заповнення графи „Вантажно-розвантажувальні операції" товарно-транспортних накладних, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином оформленні товарно-транспортні накладні, які є належними доказами транспортування товару.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на теперішній час законодавством не визначений загальний порядок заповнення товарно-транспортних накладних. При цьому заповнення товарно-транспортних накладних суб'єктами господарювання на власний розсуд не є тим порушенням, яке дає підстави для висновку про нездійснення таким суб'єктом господарювання господарських операцій з поставки товару.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. в справі № 2а/1270/2820/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. в справі № 2а/1270/2820/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лугпромекотех" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними висновків акту перевірки, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.