Рішення № 25473932, 31.07.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1509/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Воробйова С.А.

при секретарі Подлєсної О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 04.08.2008 року по 29.05.2012 року він працював на підприємстві відповідача в якості гірничого майстра підземний з повним робочим днем у шахті та був звільнений у зв'язку з невідповідністю роботі, яку він виконував за станом свого здоров'я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

З роботи відповідача він був звільнений після нещасного випадку, який стався 01.05.2011 року під час якого він отримав ушкодження свого здоров'я, з яким більше не міг виконувати роботу в шахті, що підтверджується висновками спеціального розслідування комісії відповідача від 04.05.2011 року та актом форми Н-1 № 18 від 06.05.2011 року про нещасний випадок на підприємстві, пов'язаний з виробництвом, внаслідок чого він одержав ушкодження у вигляді: «закрытого оскольчатого внутрисуставного перелома проксимального эпиметафиза большеберцовой кости со смещением, закрытый оскольчатый перелом малой берцовой кости верхней трети со смещением. Гемартроз правого коленного сустава, ссадина нижней трети левой голени. Травматический шок I степени»та з вказаними травмами був змушений проходити тривалі курси лікування у медичних закладах.

20.04.2012 року він був вперше оглянутий Обласним центром медико-соціальної експертизи м. Донецька і йому було встановлено 3-тю групу інвалідності, а згідно довідки МСЕК серії 10 ААА № 120616 від 07.06.2012 року йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності з 20.04.2012 року терміном до 01.05.2013 року та протипоказана важка фізична праця і тривала хода.

Після одержання травми його життя зазнало суттєвих змін, оскільки його постійно турбує біль і він систематично звертається за допомогою до лікарів, змушений витрачати на це тривалі кошти , а в зв'язку з тим, що він вже не працює, то у нього не вистачає коштів на повне лікування. Крім цього, на його забезпеченні знаходиться неповнолітня донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

З огляду на викладене він вважає, що йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 50 000.00 грн. за перенесені страждання від травм, яку просить стягнути з відповідача, а також стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 2 000.00 грн., які він сплатив до юридичної фірми «ОСОБА_2 і право».

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська»позовні вимоги не визнала в повному обсязі, оскільки позивач не надав суду доказів, що йому спричинена моральна шкода.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області в судове засідання не з'явився, просив справу розглянути без представника відділення та просив винести рішення по справі на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.08.2008 р. по 29.05.2012 р. працював на підприємстві відповідача в якості гірничого майстра підземний з повним робочим днем у шахті та був звільнений у зв'язку з невідповідністю роботі, яку він виконував за станом свого здоров'я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 7-10).

З роботи позивач був звільнений після нещасного випадку, який стався 01.05.2011 року під час якого позивач отримав ушкодження свого здоров'я, з яким більше не міг виконувати роботу в шахті, що підтверджується висновками спеціального розслідування комісії відповідача від 04.05.2011 року (а.с. 17-20) та актом форми Н-1 № 18 від 06.05.2011 року (а.с. 13-16) про нещасний випадок на підприємстві, пов'язаний з виробництвом, внаслідок чого позивач одержав ушкодження у вигляді: «закрытого оскольчатого внутрисуставного перелома проксимального эпиметафиза большеберцовой кости со смещением, закрытый оскольчатый перелом малой берцовой кости верхней трети со смещением. Гемартроз правого коленного сустава, ссадина нижней трети левой голени. Травматический шок I степени»та з вказаними травмами був змушений проходити тривалі курси лікування у медичних закладах (а.с. 21-24).

20.04.2012 року позивач був вперше оглянутий Обласним центром медико-соціальної експертизи м. Донецька і йому було встановлено 3-тю групу інвалідності (а.с. 12), а згідно довідки МСЕК серії 10 ААА № 120616 від 07.06.2012 року (а.с. 12 а) йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності з 20.04.2012 року терміном до 01.05.2013 року та протипоказана важка фізична праця і тривала хода.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)»спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 60% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 60%, позивач визнаний інвалідом 3 групи.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивача, який втратив здоров'я і відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості, на користь позивача стягує відшкодування моральної шкоди 20 000.00 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Позивач скористався своїм правом на правову допомогу і звернувся до юридичної фірми «ОСОБА_2 і право»(а.с. 27), де йому надали та продовжують надавати правову допомогу і він за це, згідно квитанції (а.с. 26) заплатив 2 000.00 грн., тому ці витрати необхідно стягнути на користь позивача з ДП ВК «Краснолиманська».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК «Краснолиманська»на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 218.80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 16, 23, 268, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 10, 12, 14, 57-60, 79, 84, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», р\р 26006301620720 філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області», МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 грошову компенсацію у розмірі 20 000.00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000.00 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», р\р 26006301620720 філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області», МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 218.80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: