Рішення № 2547198, 22.10.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2008 р. Справа № 07/226-08

вх. № 6344/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. б/н від 15.09.2008р.; відповідача - Солдатова К.І., дов. б/н від 05.10.2008р.;

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, м.Харків

до ТОВ "Здоров'я та красота", м. Х-в  

про стягнення 15534,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ „Здоров*я та краса”, з урахуванням заявлених та прийнятих судом уточнень, 14957,50 грн., в тому числі 10087,65 грн. основного боргу по оплаті товару, 1663,69 грн. інфляційних нарахувань, 424,09 грн. - 3% річних, 2782,07 грн. пені, нарахованих за порушення грошових зобов*язань та відшкодування судових витрат по справі.

Відповідач суму боргу перед позивачем визнав, але проти стягнення даного боргу та нарахувань заперечує, з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, зокрема, посилаючись на порушення позивачем, при продажу товару, п. 2.2 договору постачання № 1 від 12.06.07 р., яким передбачене зобов*язання постачальника ( позивача) одночасно з товаром надавати покупцю (відповідачу) сертифікати якості на товари, які підлягають сертифікації. При продажу позивачем косметичної продукції, а саме, тальку виробництва „Marcon Avista” (Польща) позивачем не було надано сертифікату якості, що унеможливило продаж даного товару в аптеках, так як, відповідно до „Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах при провадженні господарської діяльності з оптової торгівлі лікарськими засобами” передбачено, що торгівля може здійснюватись лише за наявності сертифіката якості виробника. В підтвердження даної вимоги, відповідачем надано суду лист Державної інспекції з контролю якості лікарських препаратів у Харківській області від 20.10.08 р. № 1673/03-10, наданий у відповідь на його запит, яким відповідач повідомляється про те, що згідно законодавства, торгівля на території України БАДами та косметичними засобами здійснюється при наявності сертифікату якості та санітарно-гігієнічного висновку. Просить суд відмовити у позові та зобов*язати позивача забрати зі складу покупця несертифікований товар на суму 10876,68 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва для надання сторонами додаткових доказів по справі з 13.10.08 р. до 14.10.08 р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору постачання № 1 від 12.06.07 р. ( далі - договір), постачальник (позивач) зобов*язався поставити та передати у власність покупця ( відповідача) товар, а покупець - прийняти та оплатити його, відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.1 договору, постачання товару здійснюється партіями, на підставі Замовлення, форма якого договором не передбачена.

Постачальник зобов*язався, відповідно до п. 2.3 договору одночасно з товаром надавати покупцеві ряд документів, серед яких санітарно-гігієнічні висновки та сертифікати якості на товари, які підлягають сертифікації.

Умовами п. 4.2 договору сторони обумовили строк оплати товару - з відстрочкою платежу 30 календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, за період з червня 2007 р. по березень 2008 р. позивачем було передано відповідачу товару на суму 110340,66 грн., що підтверджено належним чином оформленими накладними та довіреностями до них ( а.с. 21-65) та проведено часткову оплату в сумі 100253,01 грн., в результаті чого, борг відповідача перед позивачем склав 10087,65 грн.

Викладене свідчить про порушення відповідачем вимог ст. 692 ЦК України щодо обов*язку покупця оплатити товар після його прийняття, що дає право продавцю вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як пояснив позивач та про що свідчать надані до справи банківські виписки ( а.с. 66-85) оплата товару здійснювалась відповідачем без зазначення у платіжних документах саме за

якою накладною проводиться оплата, що змусило позивача зараховувати надходжені кошти в оплату проданого товару по попереднім неоплаченим накладним.

Таким чином, несплаченими лишились накладні РН № 35 від 14.02.08 р., РН № 72 від 22.02.08 р., РН № 114 від 05.03.08 р. та РН № 119 від 14.03.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем надано суду двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами ( а.с. 17), відповідно до якого на 01.06.08 р. борг відповідача складав 14600,10 грн. З урахуванням послідуючих оплат, позивачем вірно було розраховано суму боргу - 10087,65 грн. Відповідач проти наявності такого боргу перед позивачем в судовому засіданні не заперечував, доказів сплати боргу суду не надав.

Позивач проти заяви відповідача щодо продажу, в порушення закону та договору, несертифікованої косметичної продукції заперечував, посилаючись на те, що зазначена відповідачем продукція - „Marcon Avista” (Польща), не включена до „Переліку продукції, що підлягає обов*язковій сертифікації в Україні”, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 01.02.05 р. № 28.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що на момент купівлі даної продукції, він був не обізнаний у відсутності сертифікату відповідності на дану продукцію і звинуватив позивача у продажу її відповідачу без попередження, в зв*язку з чим наполягав на її поверненню позивачу та просив суд зобов*язати останнього прийняти її.

Судом було перевірено та встановлено, що дійсно, вказана вище продукція не включена до „Переліку продукції, що підлягає обов*язковій сертифікації в Україні”, що свідчить про відсутність вини позивача у продажу її без відповідного сертифікату. Про факт примусового або обманного продажу спірної продукції відповідачем не заявлялось.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що правові наслідки невиконання продавцем обов*язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, передбачені ст. 666 ЦК України, відповідно до якої, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що його стосуються та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов*язань з оплати товару, поставленого за договором постачання 1 від 12.06.07 р.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.

Враховуючи викладене, а також те, що, відповідно до ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов*язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10087,65 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов*язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов*язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п.5.2 договору, за прострочення оплати товару, покупець зобов*язався сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнав їх здійсненими, відповідно до встановлених вимог та такими, що підлягають стягненню з відповідача в повній сумі.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочик виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування позивача, суд визнав їх правомірними та підлягаючими стягненню повністю.

Відповідно до вимог чинного господарського законодавства, судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в наступних розмірах: держмито - в розмірі 1% від суми уточнених позовних вимог, що складає 149,58 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 46, 49, 77 82-85 ГПК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, ст.ст. 530, 610, 611, 612, 624, 625, 666, 692, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Здоров"я та краса” (вул. Юріївська, 17, м. Харків, 61050, код за ЄДРПОУ 33065955, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) 10087,65 грн. основного боргу по оплаті товару, 1663,69 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 424,09 грн., 2782,07 грн. пені, 149,58 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 24 жовтня 2008 року.

Суддя