Ухвала суду № 25467831, 30.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11300/11/0170/17

30.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Рузова А.О.

з участю:

представника позивача - Петросенка І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 23.02.12 по справі № 2а-11300/11/0170/17

за позовом ЗАТ " Крим" (вул. Казакова, 46,Керч,Автономна Республіка Крим,98306)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 02.09.11р. № 0001312301 та № 0001322301.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Крим" на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції в м. Керчі АР Крим, - 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Підчас апеляційного розгляду справи була проведена заміна відповідача Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на належного відповідача - Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим ДПС.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної документальної виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства "Крим" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 31.03.11р., складено акт від 18.08.2011р. № 819/23-1/20675473, висновками якого, зокрема, встановлено порушення: пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 18 434 грн., у т.ч. у червні 2010р. -4 717 грн., липні 2010р. -227 грн., серпні 2010р. -5 524-1 080=4444 грн., жовтні 2010р. -1 023 грн., листопаді 2010р. -124 грн., грудні 2010р. -277 грн., січні 2011р. -116 грн., лютому 2011р. -249 грн., березні 2011р. -7 257 грн.; ст. 2 ст. 5 Закону України "Про плату за землю" від 03.06.92р. № 2535-ХІІ, ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, занижено податкових зобов'язань по земельному податку всього на загальну суму 43 781,02 грн., у тому числі липень 2009р. -1 373,54 грн., серпень 2009р. -1 373,54 грн., вересень 2009р. -1 418,06 грн., жовтень 2009р. -2 041,28 грн., листопад 2009р. -2 041,28 грн., грудень 2009р. -2 041,28 грн., січень 2010р. -2 161,77 грн., лютий 2010р. -2 161,77 грн., березень 2010р. -2 161,77 грн., квітень 2010р. -2 161,77 грн., травень 2010р. -2 161,77 грн., червень 2010р. -2 161,77 грн., липень 2010р. -2 161,77 грн., серпень 2010р. -2 161,77 грн., вересень 2010р. -2 161,77 грн., жовтень 2010р. -2 161,77 грн., листопад 2010р. -2 161,77 грн., грудень 2010р. -2 161,77 грн., січень 2011р. -2 161,77 грн., лютий 2011р. -2 161,77 грн., березень 2011р. -3 227,27 грн.

Підставами для таких висновків стали обставини того, що склад податкового кредиту сформовано за податковими накладними, виданими позивачем у перевіряємому періоді своїм контрагентам за господарськими операціями, які ними ці суми податку на додану вартість не відображено, тобто, на думку контролюючого органу, при фактичному продажі товарів, послуг ТОВ "АГРОКОРН", ТОВ "ФОРА-КРИМ", ТОВ ТУРИСТИЧНА ФІРМА "РАДА", ТОВ ФІРМА "КОНСОЛЬ ЛТД", ТОВ "ЧЕЛТОН", ТОВ "ХЛІБНА НИВА", ЗАТ "ДОСТАВКА", СГД ОСОБА_1, ПП "КРИММОЛСНАБ" повинно було відобразити у складі податкових зобов'язань суму в розмірі 9 751 грн. Так як перераховані постачальники послуг не відобразили у складі податкових зобов'язань суму податку на додану вартість в розмірі 9 751 грн., не сплатили до бюджету ПДВ, то і ЗАТ "КРИМ" не має право на податковий кредит у сумі 9 751 грн.

Земельний податок, задекларований за перевірений період сумою 40 285,56 грн., проте перевіркою повноти визначення плати за землю за перевіряємий період встановлено заниження земельного податку на загальну суму 43 781,02 грн. Вказану суму податку не сплачено ЗАТ "КРИМ" внаслідок відсутності документів, які встановлюють право власності на земельні ділянки (договори оренди), проте відповідно до листа Керченського бюро технічної інвентаризації ЗАТ "КРИМ" має у власності комплекс за адресою: вул. Войкова, 7/2, відповідно до договору купівлі-продажу від 15.02.03р. реєстр № 540, площа земельної ділянки складає 5 311 кв.м. та нежилу споруду за літерою "М" за адресою: вул. Войкова 2, відповідно до договору купівлі-продажу від 18.11.08р. № 8062, площа земельної ділянки складає 3 587,00 кв.м., а тому до укладення договору оренди з Керченською міською радою ЗАТ "КРИМ" повинно сплачувати земельний податок по факту користування земельними ділянками за адресами вул. Войкова, 2 та Войкова, 7/2, з урахуванням прибудинкової території. Розрахунок суми податку, який не сплачено ЗАТ "КРИМ" здійснено відповідно до листа Відділу Держкомзему в м. Керч, яким надано дані про нормативно-грошову оцінку 1 кв.м. по адресам: вул. Войкова, 2 та Войкова, 7/2 (а.с.17-38).

Податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 02.09.11р. № 0001312301 повідомлено ЗАТ "КРИМ" про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість сумою 18 434,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) розміром 2 706,00 грн. (т.1 а.с.15); від 02.09.11р. № 00031322301 про збільшено суму грошових зобов'язань з земельного податку сумою 43 781,02 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) розміром 9 060,55 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в акті перевірки зафіксовано порушення податкового законодавства, внаслідок чого податковими повідомленнями-рішеннями збільшено суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість та земельному податку, у період чинності Податкового кодексу України, при тому що відповідні дії, вчинені позивачем, які відповідач визначає порушенням податкового законодавства, - неправомірне формування податкового кредиту, сплата земельного податку не в повному обсязі, виникли у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких також застосовуються судом при вирішення цієї справи, а також продовжились вже у період чинності Податкового кодексу України -з 01.01.2011 року.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного до 31.12.10р., що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, платником податку визнавалась особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Приписами п.п. 7.2.8 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону на платника податків покладається обов'язок з ведення окремого обліку операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону, зведені результати якого відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю, що має містити окремими рядками вимоги визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до пп.7.2.3 складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), яку платники податку повинні зберігати протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, за приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, зведені за відповідними первинними бухгалтерськими документами відомості, відображені у податковій звітності, є підставами для відображення податкових зобов'язань у складі податкового кредиту, який відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" є сумою, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до приписів п. 198.1, 198.2 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як Законом України "Про податок на додану вартість", так і Податковим кодексом України порядок формування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит, зумовлено і поставлено у залежність від підтвердження факту придбання товару, послуги, отриманою платником податку податковою накладною. Формування податкового кредиту відбувається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із їх придбанням, і ніяким чином не залежить від обставин відображення чи не відображення сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань контрагентів.

Відповідачем під час проведення перевірки досліджувались наявні у позивача податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями, що не спростовується представником відповідача. Своєчасність відображення сум податку на додану вартість за отриманими податковими накладними підтверджується реєстрами отриманих/виданих податкових накладних, дослідженими судом в судовому засіданні. Податкові накладні (т.1 а.с.43-117), вказують на дотримання платником податків приписів статті 16 Податкового кодексу України, зокрема, пп. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, зобов'язують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Враховуючи обставини справи, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача, оскільки рішення про збільшення суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість прийнято за умов довільного тлумачення контролюючим органом положень законодавчих актів за фактом виявлених порушень.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI.

Фактично встановлені з матеріалів справи підстави для збільшення грошових зобов'язань по земельному податку, свідчать про те, що контролюючим органом нарахування основного платежу та фінансових санкцій здійснено відповідно до приписів ст.ст. 269, 274, 286, 287 Податкового кодексу України.

Згідно приписів статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які відповідно до статті 287 ПК України сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до приписів статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

З положень п. 14.1.73 Податкового кодексу України землекористувачі -юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Отже, передача земельної ділянки у користування підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, відповідно до змісту яких можливо встановити приналежність користування земельною ділянкою відповідною особою.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.02.12р. по справі № 2а-11300/11/0170/17 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.02.12р. по справі № 2а-11300/11/0170/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва