Рішення № 25467666, 23.07.2012, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №2-813/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2012 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі Пінчук О.М.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Позивач Моторне (транспортне)страхове бюро України звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на їх користь кошти у розмірі понесених витрат: 4455,36 грн. - основний борг, 921,40 грн. - інфляційні та 3% річних, а також 470 грн. - витрати понесені для встановлення розміру збитку та збору документів по справі.

Крім того, просить стягнути з відповідача на їх користь судовий збір у розмірі 58,47 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1000 грн. правової допомоги, а всього стягнути з відповідача 7025,23 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 20 березня 2009 року в м.Рівне по вул.Гагаріна з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем МАН з д.н.з. НОМЕР_4, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Дубровицького районного суду від 15.05.2009 року та матеріалами справи про адміністративне правопорушення. У результаті зазначеного ДТП був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21093 з н.з. НОМЕР_3, що на момент ДТП належав ЗАТ "Реноме". Відповідно до акту від 26.05.2009 року складеного ПП "Експерт-Сервіс-Альфа", вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля ВАЗ 21093 становила 5346,43 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Представник потерпілої особи, з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачем 23.06.2009 року здійснено виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 4455,36 грн. 21 червня 2009 року позивач звернувся до відповідача з листом про компенсацію у добровільному порядку витрат понесених у зв'язку з проведенням виплати страхового відшкодування потерпілому, а також витрат понесених позивачем для встановлення розміру збитку та збору документів. На даний час у добровільному порядку відповідачем не компенсовано понесені позивачем витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_1 позов визнали частково.

Вислухавши сторони та дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

Згідно постанови Дубровицького районного суду від 15.05.2009 року (а.с.6) ОСОБА_2 притягнений до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Як вбачається з полісу №ВВ/4892244 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.7) автомобіль марки ВАЗ-21093 н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП належав ЗАТ "Реноме"

З акту №098П про оцінку автомобіля ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.8-12) матеріальний збиток, завданий власникові ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_3, у результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ: 5346,43 грн.

Згідно платіжного доручення №2440 від 23.06.2009 року (а.с.13) ТОВ "Реноме" виплачено страхове відшкодування у розмірі 4455,36 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Абзацом 2 п.3 Постанови ПВС України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що шкода, заподіяна одному з володільців джерела підвищеної небезпеки з вини іншого - відшкодовується винним.

Згідно ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Як вбачається з поданої відповідачем трудової книжки (а.с.28), останній є непрацюючим.

Крім того, у відповідача на утриманні перебуває неповнолітня дитина: дочка ОСОБА_5, 2002 року народження, яка є ученицею Дубровицького навчально-виховного комплексу "Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІ ступенів".

Суд, зважаючи на вказані вище обставини, рахує за потрібне зменшити розмір відшкодування шкоди відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевказаної статті, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Щодо повернення витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн., понесених позивачем, то слід зазначити, що наданий позивачем контракт про надання правової допомоги (а.с.17) не містить відомостей про те, по якій саме справі надаватиметься правова допомога.

Відсутність вказаного факту ставить під сумнів те, що правова допомога надавалася саме по цій справі, що, на думку суду, є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу.

Крім того, суд піддає сумніву те, що сума платежу у розмірі 470 грн., згідно платіжного доручення №2273 від 05.06.2009 року (а.с.14) є витратами, які поніс позивач для встановлення розміру збитку та збору документів саме по даній справі.

Враховуючи вищенаведене, суд рахує, що позов слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст.1188, 1191, 1193 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 214, 215, 292, 294 ЦПК України суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, Ідент. код 21647131) кошти у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень) понесених витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, Ідент. код 21647131) 58,47 грн. (п'ятдесят вісім гривень 47 копійок) судового збору та 120 грн. (сто двадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених останнім при подачі позову.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: З.С.Сидоренко