Рішення № 25466783, 23.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2012 р. Справа № 5024/749/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація", м. Херсон,

до: Херсонського ясла-сад № 1 санаторного типу, м. Херсон,

про стягнення 7821 грн. 30 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Оніщенко В.І. - представник за дов. від 09.04.2011 р.;

від відповідача: Шматова Т.С. - представник за довіреністю; Заднєпряна М.П. - завідувач дитячим закладом за наказом № 173-К від 13.02.2001 р.

Приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Херсонського ясла-сад № 1 санаторного типу (відповідач) про стягнення 7821 грн. 30 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором 9-б від 20.01.2010 р. про постачання теплової енергії.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) 20.01.2010 року укладено договір № 9-б про постачання теплової енергії для потреб Херсонського ясла-сад № 1 санаторного типу, за умовами якого позивач надає послуги з постачання теплової енергії Херсонському ясла-саду № 1 санаторного типу, а споживач зобов'язується прийняти теплову енергію та сплачувати її за встановленими тарифами в термін, передбачений Договором.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печатками. 22.02.2010 року до договору № 2-б була укладена додаткова угода № 1 щодо внесення змін в п.2.2., розділу 4.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобо'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Розділом 1 п.1.1 Договору № 9-б передбачено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обумовлених об'ємах, а споживач зобов'язується прийняти теплову енергію та оплачувати її за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором..

Матеріалами справи (актами наданих послуг) підтверджується заборгованість відповідача в сумі 7 821 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 7 821 грн. 30 коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищевказаних норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Херсонського ясла-сад № 1 санаторного типу (73000, м. Херсон, вул. Українська, 15) на користь Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" (73000, м. Херсон, вул. Кутузова, буд. 2-А, р/р 26004692921 в ПАТ "Марфін банк", МФО 328168, код ЄДРПОУ 34458071) 7 821 грн. 30 коп. боргу за послуги теплопостачання, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 641 грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Повне рішення складено 26.07.2012 р.

Суддя В.В.Людоговська