Постанова № 25466635, 24.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5017/1570/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мишкіної М.А.,

Суддів: Аленіна О.Ю., Будішевської Л.О.

(склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду № 483 від 02.07.12 р.)

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.,

за участю представників сторін:

від „SP Brand Holding EEIG" -Компанець Є.М. -за довіреністю,

від ПП „КЕПСТАР" - не з'явився,

від Південної митниці -Кацмаза О.А. -за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Кепстар"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року в порядку ст.67 ГПК України

по справі № 5017/1570/2012

за позовом „SP Brand Holding EEIG" (СП Бренд Голдінг ЕЕІГ)

до Приватного підприємства „Кепстар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Південна митниця

про заборону вчиняти певні дії

встановив:

15.05.12 р. „SP Brand Holding EEIG" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про вжиття запобіжних заходів до порушення провадження у справі (особа, щодо якої необхідно вжити запобіжні заходи -Південна митниця) шляхом накладення арешту на товар -шини пневматичні гумові нові для легкових автомобілів, 284 штуки (модель SIGNATURE CS у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -65 шт., GrandTrek ST 20 -у кількості 40 шт., GrandTmk AT20 -у кількості 20 шт., GrandTrek TOURING A/S -у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -у кількості 10 шт., SPORT SIGNATURE - у кількості 8 шт., SPORT SPTMAX TT -у кількості 20 шт., ROVER H/T -у кількості 40 шт., WINTER SPRT 3D XL R01 -у кількості 1 шт.), торговельна марка DUNLOP, який заявлений ПП „Кепстар" до митного контролю та митного оформлення у режимі „імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р. та знаходиться на митному оформленні у Південної митниці, а також заборону Південній митниці здійснювати митне оформлення вказаного товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2012р. (суддя Лічман Л.В.) заяву Компанії про вжиття запобіжних заходів задоволено частково, накладено арешт на товар -шини пневматичні гумові нові для легкових автомобілів, 284 штуки, торговельна марка DUNLOP, який заявлений Приватним підприємством „КЕПСТАР" до митного контролю та митного оформлення у режимі „імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012 р., який знаходиться на митному оформленні у Південної митниці, а у задоволенні решти заяви відмовлено.

30.05.12 р. господарський суд першої інстанції відповідною ухвалою здійснив виправлення вступної частини ухвали господарського суду Одеської області від 22.05.12 р. № 5017/1499/2012, виклавши її в наступній редакції: „21 травня 2012 р. № 5017/1499/2012 Господарський суд Одеської області у складі: судді Лічмана Л.В., при секретарі судового засідання Глєбовій К.В., за участю представників: від заявника: Компанець Є.М., від Південної митниці та Приватного підприємства „Кепстар": не з'явились, розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву (зареєстрована 15.05.12 р. вх. № 10/2012) Компанії „SP Brand Holding EEIG" (Бельгія) про вжиття запобіжних заходів в порядку розділу V-1 ГПК України; особи, щодо яких просять вжити заходи, -Південна митниця та Приватне підприємство „КЕПСТАР".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.12 р. апеляційну скаргу ПП „Кепстар" задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 21.05.12 р. скасовано, у задоволенні заяви „SP Brand Holding EEIG" про вжиття запобіжних заходів відмовлено.

Після зазначених обставин, „SP Brand Holding EEIG" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПП „Кепстар" про захист прав інтелектуальної власності шляхом заборони ПП „Кепстар" здійснювати імпорт в Україну товару -шин пневматичних гумових нових для легкових автомобілів у кількості 284 шт. (модель SIGNATURE CS у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -65 шт., GrandTrek ST 20 -у кількості 40 шт., GrandTmk AT20 -у кількості 20 шт., GrandTrek TOURING A/S -у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -у кількості 10 шт., SPORT SIGNATURE - у кількості 8 шт., SPORT SPTMAX TT -у кількості 20 шт., ROVER H/T -у кількості 40 шт., WINTER SPRT 3D XL R01 -у кількості 1 шт.) за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р., маркованих торговельною маркою DUNLOP (свідоцтво України на знаки для товарів та послуг № 5373). В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору позивач зазначив Південну митницю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.12 р. суддею Степановою Л.В. порушено провадження у справі № 5017/1570/2012 та прийнято позовну заяву до розгляду. Крім того, зобов'язано позивача уточнити, на стороні кого виступає третя особа -Південна митниця.

Заявою від 14.06.12 р. Компанія просила залучити Південну митницю до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

19.06.12 р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Південній митниці здійснювати митне оформлення товару -шин пневматичних гумових нових для легкових автомобілів у кількості 284 шт. (модель SIGNATURE CS у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -65 шт., GrandTrek ST 20 -у кількості 40 шт., GrandTmk AT20 -у кількості 20 шт., GrandTrek TOURING A/S -у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -у кількості 10 шт., SPORT SIGNATURE - у кількості 8 шт., SPORT SPTMAX TT -у кількості 20 шт., ROVER H/T -у кількості 40 шт., WINTER SPRT 3D XL R01 -у кількості 1 шт.) за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р., маркованих торговельною маркою DUNLOP, який заявлений ПП „Кепстар" до митного контролю та митного оформлення у режимі „імпорт", до розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.12 р. (суддя Степанова Л.В.) у справі № 5017/1570/2012 заяву „SP Brand Holding EEIG" (СП Бренд Голдінг ЕЕІГ) (далі за текстом -Компанія, позивач) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, а саме заборонено Південній митниці здійснювати митне оформлення товару - шин пневматичних гумових нових для легкових автомобілів у кількості 284 шт. (модель SIGNATURE CS у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -65 шт., GrandTrek ST 20 -у кількості 40 шт., GrandTmk AT20 -у кількості 20 шт., GrandTrek TOURING A/S -у кількості 40 шт., SIGNATURE CS -у кількості 10 шт., SPORT SIGNATURE - у кількості 8 шт., SPORT SPTMAX TT -у кількості 20 шт., ROVER H/T -у кількості 40 шт., WINTER SPRT 3D XL R01 -у кількості 1 шт.), який заявлений ПП „Кепстар" до митного контролю та митного оформлення у режимі „імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р.

Вирішуючи питання стосовно можливості вжиття заходу до забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з наявності зв'язку між зазначеним заходом та предметом позовної вимоги, зазначаючи, що компанія „SP Brand Holding EEIG" (СП Бренд Голдінг ЕЕІГ), яка є власником прав на торговельну марку DUNLOP відповідно до свідоцтва України на знаки для товарів та послуг № 5373), не давала відповідачу дозвіл на використання означеної торговельної марки, у зв'язку із чим вказаний у ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р. товар може бути імпортованим (ввезеним) на територію України з порушенням прав інтелектуальної власності.

В обґрунтування своєї ухвали господарський суд першої інстанції посилається на приписи ст. 495 ЦК України та на п.п. 4, 5 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", виходячи зі змісту яких власнику торговельної марки надано виключне право забороняти іншим особам імпортувати (ввозити) на територію України товар, маркований такою торговельною маркою.

Не погодившись з ухвалою суду про вжиття заходів до забезпечення позову від 21.06.12 р., приватне підприємство „Кепстар" (далі за текстом -ПП „Кепстар", Підприємство, відповідач) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу суду та постановити судове рішення про відмову „SP Brand Holding EEIG" у задоволенні заяви від 19.06.12 р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Апеляційна скарга ПП „Кепстар" вмотивована посиланням на те, що в порушення ст.ст. 56, 64 ГПК України, на адресу відповідача не було надіслано ані копії позовної заяви „SP Brand Holding EEIG", ані ухвали суду про порушення провадження у справі з розгляду вказаної позовної заяви, а наявні в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення господарського суду Одеської області від 29.05.12 р. на ім'я ПП „Кепстар", яке заповнено нерозбірливо, та конверт з повернутим без вручення поштовим відправленням господарського суду Одеської області на ім'я ПП „Кепстар" також не є доказом належного повідомлення скаржника про призначення справи до розгляду. Крім того, скаржник посилається на відсутність в матеріалах справи доказів відправлення на його адресу, а також на адресу 3-ої особи -Південної митниці копії самої ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову, а також на розташування після оригіналу зазначеної ухвали в матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень, датованих 17.05.12 р., 21.05.12 р., 22.05.12 р., 30.05.12 р., тобто повідомлень, які свідчать про відправлення документів, датованих раніше, ніж оскаржувана ухвала суду. Вказане, на думку, ПП „Кепстар", призвело до порушення ст.ст. 42 та 43 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності судочинства, а також до неповного з'ясування судом обставин справи, що мають значення для вирішення спору.

Скаржник також звертає увагу судової колегії на те, що судом неправомірно проігноровано ту обставину, що, з огляду на невідповідність найменування власника торговельної марки DUNLOP, зазначеного у виписці з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг відносно свідоцтва № 5373 від 25.01.12 р., та найменування позивача, зазначеного у довіреностях, виданих на ім'я представників останнього -Шамріної О.О. та Компанця Є.М., ідентифікувати особу, від імені якої звернулись зазначені в позовній заяві та заяві про вжиття заходів до забезпечення позову представники -Шамріна О.О. та Компанець Є.М., є неможливим, що виключає можливість задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

На думку ПП „Кепстар", місцевим господарським судом при винесенні ухвали від 21.06.12 р. не взято до уваги ст.ст. 1, 6 quinquies, 9, 10, 10bis, 10ter Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.83 р. стосовно можливості накладення арешту на продукт в разі його незаконного спорядження товарним знаком чи фірмовим найменуванням, обставин чого позивачем доведено не було.

До того ж, господарський суду першої інстанції помилково обґрунтовує свій висновок посиланням на ст. 495 ЦК України та на п.п. 4, 5 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки в даному випадку мова не йде про використання відповідачем торговельної марки DUNLOP в розумінні зазначених норм права, а позивач не надав і не міг надати докази того, що товар, зазначений у ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р., є контрафактним та незаконно споряджений товарним знаком.

В апеляційній скарзі ПП „Кепстар" посилається також на те, що судом помилково не застосовано положення ст. 419 ЦК України, якою передбачено що право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного, чим фактично створив умови для монопольної діяльності ТОВ „Гудйеар Данлоп Таєрс Україна", яке, за твердженням позивача, має право використання торговельної марки DUNLOP на території України.

Окрім цього, суд, в порушення приписів Постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.12 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", застосував заходи до забезпечення позову, що є повністю тотожними позовним вимогам, а також не здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності застосування заходів до забезпечення позову, не врахував ступінь спів розмірності вимог позивача, не перевірив наявність зв'язку між конкретним видом заходів і предметом відповідної позовної вимоги та не здійснив заходи, спрямовані на запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб у зв'язку із вжиттям таких заходів.

Позивач, в свою чергу, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу господарського суду Одеської області від 21.06.12 р. про вжиття заходів до забезпечення позову без змін, а скаргу ПП „Кепстар" -без задоволення.

Представник скаржника, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання від 24.07.12 р. не з'явився, про причини неявки суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань не заявляв, тобто не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, у зв'язку із чим апеляційна скарга розглянута за його відсутністю.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, посилався на те, що „SP Brand Holding EEIG" згідно Свідоцтва на знаки для товарів і послуг № 5373 є власником торговельної марки DUNLOP та має виключне право дозволяти та забороняти використання торговельної марки DUNLOP (на території України право на використання цієї торговельної марки має ТОВ „Гудйеар Данлоп Таєрс Україна" -офіційний імпортер компанії). При цьому, зазначена торговельна марка внесена до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 358. Як стверджує позивач, він не продавав відповідачу зазначений товар і не надавав згоди на його продаж відповідачу іншими особами, а також не надавав дозволу на використання торговельної марки DUNLOP ПП „Кепстар", у зв'язку із чим товар, зазначений у ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р., імпортується відповідачем в Україну з порушенням прав інтелектуальної власності. Разом з тим, обґрунтовуючи необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що за відсутності заборони Південній митниці вчиняти дії з його оформлення, митниця зобов'язана буде його оформити, що не дозволить у майбутньому виконати рішення суду по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що законодавцем забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, який застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Майнові права - суб'єктивні права учасників правовідносин, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також із матеріальними (майновими) вимогами, що виникають між учасниками цивільного обігу з приводу розподілу цього майна та обміну (товарами, послугами, виконаними роботами, грошима, цінними паперами тощо). Майнові права - правомочності власника (суб'єкта речового права) та зобов'язальні права (зокрема, право на відшкодування шкоди майну осіб), права авторів на винагороду за створені ними твори та їх використання.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Отже, слід виходити з того, що цивільно-правовий режим майнового права є тотожним цивільно-правовому режиму речі і в даному контексті законодавець має на увазі не майнові права як об'єкт цивільних правовідносин, а власне права на майно - право власності та інші речові права.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії, а вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи на підставі наданих позивачем документів, доданих до відзиву на апеляційну скаргу, власником торговельної марки DUNLOP є „SP Brand Holding EEIG" (свідоцтво України на знаки для товарів та послуг № 5373), адреса якої зазначена як: Королівство Бельгія, Калліганлаан 2А, В-1831, Діегем, Бельгія, який є позивачем у даній справі.

Статтею 495 ЦК України встановлено, що до майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку, які належать володільцю відповідного свідоцтва відноситься, зокрема, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, у тому числі забороняти таке використання.

Згідно з п. 17 ст. 4 Митного кодексу України встановлено, що контрафактні товари - товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

У розумінні вимог ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", імпорт товару, маркованого торговельним знаком, є використанням знаку для товару.

Як вбачається з листа Держмитслужби України № 16/1-16.5/1419 від 11.07.12 р., станом на 24.04.12 р. до переліку імпортерів, що були включені до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності відносно торговельної марки DUNLOP (реєстр. № 358), включено ТОВ „Гудйеар Данлоп Таєрс Україна", тобто ПП „Кептар" у зазначеному реєстрі відсутнє.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Південній митниці здійснювати імпорт в Україну товару -шин пневматичних гумових, нових для легкових автомобілів, у кількості 284 шт., зазначеного у ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.12 р., до розгляду спору по суті, є обґрунтованою та адекватною позовним вимогам, оскільки суд, вирішуючи питання про вжиття означеного заходу, виходив з наявності зв'язку між зазначеним заходом та предметом позовної вимоги, співрозмірності заходу позовній вимозі та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, так як за відсутності заборони здійснювати митне оформлення товару, що є предметом спору, він буде ввезений на митну територію України та може бути реалізований, що унеможливить виконання рішення суду про заборону відповідачу імпорту товару в Україну у разі задоволення позовних вимог „SP Brand Holding EEIG".

Судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності ознак контрафактності товару та порушення місцевим господарським судом ст.ст. 1, 6 quinquies, 9, 10, 10bis, 10ter Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.83 р., оскільки вказані доводи стосуються розгляду позовних вимог по суті.

Посилання скаржника на незастосування господарським судом положень ст. 419 ЦК України спростовується доводами, викладеними колегією суддів вище у мотивувальній частині постанови із посиланням на ст. 190 ЦК України.

Крім того, не заслуговують на увагу й доводи ПП „Кепстар" стосовно застосування господарським судом першої інстанції заходів до забезпечення позову, які є тотожними позовним вимогам, оскільки захід до забезпечення позову шляхом заборони третій особі вчиняти певні дії стосується Південної митниці, тоді як позовна вимога про захист прав інтелектуальної власності шляхом заборони здійснювати імпорт в Україну певного товару звернена відносно ПП „Кепстар".

Що стосується посилань скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме неповідомлення судом про дату та місце розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, то колегія суддів зазначає, що, за змістом статті 66 ГПК України, передбачено можливість розгляду відповідної заяви за результатами судового засідання в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті, проте за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін. З доводів ПП „Кепстар" стосовно розташування в матеріалах справи після оригіналу оскарженої ухвали суду повідомлень про вручення поштових відправлень, датованих 17.05.12 р., 21.05.12 р., 22.05.12 р., 30.05.12 р. взагалі не вбачається, яким чином порядок формування справи міг порушити принципи рівності учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності судочинства.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованою позицію господарського суду першої інстанції щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та вважає висновок суду щодо можливості задоволення заяви „SP Brand Holding EEIG" обґрунтованим, у зв'язку із чим оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів -

постановила :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Кепстар" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 21.06.2012 р. по справі № 5017/1570/2012 за позовом „SP Brand Holding EEIG" (СП Бренд Голдінг ЕЕІГ) до ПП „Кепстар" про заборону вчиняти певні дії залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Судді Аленін О.Ю.

Будішевська Л.О.