Рішення № 25466460, 30.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/7822-2012 30.07.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 13 550, 00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Гермаш С.М. -представник за довіреністю № 3094/26 від 21.12.11.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта" шкоди в порядку регресу в розмірі 13 550,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору № 345а/09кр(ю) добровільного страхування наземного транспорту від 06.10.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-27/7822-2012, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 09.07.2012.

Розпорядженням від 07.07.2012 по справі № 5011-27/7822-2012 призначено повторний автоматичний розподіл, у зв'язку з тим, що відповідно до Постанови ВРУ від 05.07.2012 суддя Дідиченко М. А. обрана на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Автоматичним розподілом справу № 5011-27/7822-2012 передано судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 09.07.2012 справу № 5011-27/7822-2012 прийнято до провадження суддею Грєховою О. А.

09.07.2012 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що відповідно до поданих позивачем документів відповідачем прийнято рішення про виплату позивачу в порядку регресу суми в розмірі 10 837,54 грн. (11 347,54 грн. -510,00 грн.). 05.07.2012 вказана сума перерахована позивачу в повному обсязі, що підтвердив доданим до відзиву платіжним дорученням.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 09.07.2012 представників відповідача та третьої особи розгляд справи відкладено на 23.07.2012.

Представник позивача в судове засідання 23.07.2012 та надав пояснення по суті заявленого позову.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач та третя особа в засідання не з'явилися, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 23.07.2012 відклав розгляд справи на 30.07.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2012 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач та третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.07.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2009 року між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 345-а 09кр(ю).

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе в'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

11 лютого 2011 року, в м. Сімферополь, на вул. Гагаріна, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, автомобіля марки «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу, автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу Кia CeeD, д/н НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується Довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та Актом огляду транспортного засобу від 11.02.2011, відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

Відповідно до Звіту про оцінку матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу № 3989.-02/11 від 19.02.2011 вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Кia CeeD, д/н НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 347,54 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування, Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування розмір якого, згідно до розрахунку суми страхового відшкодування склав 13 550,00 грн., що підтверджують Страховий акт № 2011/У/ОМСЮ01635/УЕ8КО3914 від 10.03.2011 року; Розрахунок страхового відшкодування; Платіжне доручення № 5125 від 11.03.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат Позивача склав 13 550,00 грн.

Відповідно до Довідки ВДАІ про обставини події та Постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя, по адміністративній справі № 3-567/2011 від 10.03.2011

вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу автомобіля марки «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія, транспортного засобу,

автомобіля марки «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6455439, то позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 13 550,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВЕ/6455439 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВЕ/6455439) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВЕ/6455439 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 153 від 13.05.2011 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. На доказ отримання регресної вимоги відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання.

Судом встановлено, що після звернення позивача з указаним позовом до суду відповідач прийняв рішення про виплату ПАТ «СК «АХА Страхування»в порядку регресу суми в розмірі 10 837,54 грн. та згідно з платіжним дорученням № 188 від 05.07.2012 сплатив позивачу відповідну суму.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2012 підтвердив оплату.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі -це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 10 837,54 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача решти суми збитків у розмірі 2 712,46 грн. виходячи із фактично понесених позивачем витрат.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Кia CeeD, д/н НОМЕР_1, становить 11 347,54 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність сплати відповідачем збитків в сумі 10 837,54 грн. (11347,54 грн. (вартість відновлювального ремонту) -510,00 грн. франшизи за Полісом № ВЕ/6455439).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2 712,46 грн. задоволенню не підлягають.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Згідно з п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку, зазначеному у частині першій статті 80 ГПК України (припинення провадження у справі).

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про часткове повернення судового збору позивачу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 10 837,54 грн. провадження у справі припинити.

2. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Братська, 14, ідентифікаційний номер 20474912) з Державного бюджету України 1 287,31 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят сім гривень 31 коп.) судового збору.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 31.07.2012