Рішення № 25466212, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/8132-2012 19.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Національної телекомпанії України, м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі», м.Київ

про: стягнення 46 355,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Шелестун Д.М.- (за довіреністю №8-01-19/1248 від 06.06.2012р.)

від Відповідача - не з'явились

СУТЬ СПРАВИ:

Національна телекомпанія України, Київ (далі -Позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі», м.Київ, (далі -Відповідач) про стягнення 46 355,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 19.07.2012р.

19.07.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копія Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 05.07.2012р. по Договору № 219-24 від 26.02.2009р., підписаний з боку Позивача, копія Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 05.07.2012р. по Договору № 778-24 від 01.06.2009р., підписаний з боку Позивача, реєстр відправлення поштової кореспонденції, фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист, банківські виписки.

Представник Позивача у судовому засіданні 19.07.2012р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка на поштовому повідомлені про вручення судової кореспонденції, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Національною телекомпанією України (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі»(Замовник ) були укладені договори № 219-24 від 26.02.2009 року з додатком № 1 до цього договору та № С-010609/778-24 від 01.06.2009 року з додатками № 1 та № 2 до цього договору (далі - Договори) про надання послуг по розміщенню спонсорської інформації на телевізійному каналі «Перший».

Судом встановлено, що вказані Договори однорідні за змістом та містять один і той же предмет договору, а саме послуги по розміщенню спонсорської інформації.

Згідно п. 2.1.2. вказаних Договорів, Відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату Послуг відповідно до розділу 4 Договорів.

Як вбачається з п. 4.2. Договорів, ціна Послуг є договірною та узгоджується Сторонами у відповідних додатках до Договорів, які є невід'ємними частинами цих Договорів.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 219-24, оплата Послуг здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача на підставі рахунків, що їх виставляє Позивач.

Відповідно до п. 4.2. Договору № С-010609/778-24 оплата Послуг здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача на підставі рахунків, що їх виставляє Позивач.

Згідно з Актом прийому-передачі послуг від 02.06.2009р. та Актом прийому-передачі послуг від 01.03.2010 року до Договору № 219-24 від 26.02.2009 року, Позивач надав Послуги Відповідачу на суму 3 300,00 гривень та 6 980,00 гривень відповідно.

Згідно з Актом прийому-передачі послуг від 30.09.2009р., Актом прийому-передачі послуг від 31.12.2009р., Актом прийому-передачі від 31.03.2010р. та Актом прийому-передачі від 05.08.2010р. до Договору № С-010609/778-24 від 01.06.2009 року, Позивач надав Послуги Відповідачу на суму 10 625,00 гривень, 10 625,00 гривень, 14 375,00 гривень та 14 375,00 гривень відповідно.

Відповідач частково оплатив надані послуги, а саме: на суму 3300,00грн. за Договором № 219-24 та на суму 10 625,00грн. за Договором № С-010609/778-24, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим утворилась загальна заборгованість у розмірі 46 355,00 грн., яка заявлена Позивачем до стягнення.

Позивач 14.03.2012 року направив на адресу Відповідача рахунки-фактури № 294 та 293 від 12.03.2012 року, що підтверджується копіє цінного листа з описом, але Відповідач так і не здійснив оплату за надані Послуги.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладених договорів, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №219-24 від 26.02.2009р. з додатком № 1 до нього та договір № С-010609/778-24 від 01.06.2009р. з додатками № 1 та № 2 до нього, є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що згідно з Актом прийому-передачі послуг від 02.06.2009р. та Актом прийому-передачі послуг від 01.03.2010 року до Договору № 219-24 від 26.02.2009 року, Позивач надав Послуги Відповідачу на суму 3 300,00 гривень та 6 980,00 гривень відповідно.

Крім того, згідно з Актом прийому-передачі послуг від 30.09.2009р., Актом прийому-передачі послуг від 31.12.2009р., Актом прийому-передачі від 31.03.2010р. та Актом прийому-передачі від 05.08.2010р. до Договору № С-010609/778-24 від 01.06.2009 року, Позивач надав Послуги Відповідачу на суму 10 625,00 гривень, 10 625,00 гривень, 14 375,00 гривень та 14 375,00 гривень відповідно.

Вказані Акти підписані та скріплені сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 219-24, оплата Послуг здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача на підставі рахунків, що їх виставляє Позивач.

Відповідно до п. 4.2. Договору № С-010609/778-24 оплата Послуг здійснюється

Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача на

підставі рахунків, що їх виставляє Позивач.

Відповідач частково оплатив надані послуги, а саме: на суму 3300,00грн. за Договором № 219-24 та на суму 10 625,00грн. за Договором № С-010609/778-24, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим утворилась загальна заборгованість у розмірі 46 355,00 грн., яка заявлена Позивачем до стягнення.

Позивач 14.03.2012 року направив на адресу Відповідача рахунки-фактури № 294 та 293 від 12.03.2012 року, що підтверджується копіє цінного листа з описом, але Відповідач так і не здійснив оплату за надані Послуги.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 46 355,00 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 46 355,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національної телекомпанії України, м.Київ (код ЄДРПОУ: 23152907) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі», м. Київ (код ЄДРПОУ 35535345) на користь Національної телекомпанії України, м.Київ (код ЄДРПОУ: 23152907) суму основного боргу у розмірі 46 355,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі», м. Київ (код ЄДРПОУ 35535345) на користь Національної телекомпанії України, м.Київ (код ЄДРПОУ: 23152907) судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева