Рішення № 25466140, 27.07.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2012 р. Справа № 5016/1194/2012(7/71)

м.Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД", 54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4,

До відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Снігурівський райавтодор", 54029, м.Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а

про: стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8024,51 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Данилова К.Ю., дов № б/н від 12.06.2021 року

Від відповідача: Власенко М.О., дов. № 1 від 03.01.2012 року

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Снігурівський райавтодор" заборгованості в розмірі 8024,51 грн. з яких: - проценти за користування чужими грошовими коштами - 6827 грн. 14 коп.; - три відсотки річних - 802 грн. 71 коп.; - втрати від інфляції - 394 грн. 66 коп.

25.07.2012 року відповідачем до відділу документального забезпечення суду поданий відзив по суті позовних вимог в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач у позовних вимогах, що є предметом даного спору нараховує 3% річних та втрат від інфляції на всю стягнуту суму за рішенням по справі № 5016/2994/2011(3/188) в яку вже ввійшли штрафні санкції (3% річних та втрати від інфляції). Відповідач вказує, що висновок позивача про те, що подібність відносин поставки і позики полягає у користуванні грошовими коштами не відповідає змісту ст. ст. 712, 1046, 1048 ЦК України. Відповідач вважає, що у розумінні ст. 692 та ст. 625 ЦК України 3 % річних є не відповідальністю, а платою за весь час користування коштами. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідач вважає, що позивач намагається здійснити подвійне стягнення плати за користування відповідачем коштами, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

26.07.2012 року позивачем до відділу документального забезпечення суду подані заперечення на відзив відповідача в яких він проти заперечень відповідача викладених у відзиві заперечує та вважає їх необгрунтваними.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 19.07.2012 року та 26.07.2012 року судом оголошувались перерви.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

16 жовтня 2008 року між Філією "Снігурівський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Новотрейд ЛТД" був укладений договір № 16-13/10/08 згідно з умовами якого постачальник зобов'язався постачати покупцеві щебеневу продукцію узгодженими партіями, а покупець зобов'язався її оплатити та прийняти в асортименті та кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з постачальником.

За змістом пунктів 2.4 та 2.5 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з дати поставки товару, за умови отримання документів відповідно до п. 3.4 даного договору. Оплата товару, що постачається, та вартості доставки товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

За умовами пункту 8.4 цього договору - цей договір набирає чинності та вступає в силу з дати його укладання та підписання сторонами, та діє до повного виконання всіх зобов'язань, що випливають з вказаного договору.

Позивач зазначає, що на підставі на виконання умов вищевказаного договору за видатковою накладною № НТ-0000134 від 16.11.09р. він поставив відповідачу, а останній, на підставі довіреності № 121, прийняв товар на загальну суму 36 161,20 грн., та вчасно заборгованість не сплатив, що зумовило його звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 44 285,22 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011р. по справі № 5016/2994/2011(3/188) позов ТОВ "Новотрейд ЛТД" до ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Снігурівський райавтодор" про стягнення заборгованості в сумі 44285,22 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 44285,22 грн., з яких сума основної заборгованості - 36161,20 грн., 3% річних -1868,13 грн., втрати від інфляції -6255,89 грн., 442, 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконано умов договору №16-13/10/08 від 16.10.2008р. щодо повної оплати товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 36161,20 грн., про що свідчать узгоджені акти звірки. Оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконано своїх зобов'язань по договору останній повинен сплатити 3% річних, інфляційні з урахуванням приписів ст.ст. 612, 625 ЦК України.

ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Снігурівський райавтодор" не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011р. звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. по справі № 5016/2994/2011(3/188) Апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011р. по справі № 5016/2994/2011(3/188) змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Снігурівський райавтодор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" грошові кошти в сумі 43851,43 грн., з яких сума основної заборгованості - 36161,20 грн., 3% річних - 1868,13 грн., втрати від інфляції - 5822,10 грн., 438, 51 грн. державного мита та 233,68 грн. витрат на ІТЗ судового процессу. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року - 30.11.2011 року господарським судом Миколаївської області було видано наказ по справі.

22.02.2012 року Вищим Господарським Судом України винесено постанову по справі № 5016/2994/2011(3/188), згідно якої постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. залишено без змін.

Постановою Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 16.01.2012 року було відкрито виконавче провадження № 30674666 по примусовому виконанню наказу від 30.11.2011 року № 5016/2994/2011(3/188).

26.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Снігурівський райавтодор" заборгованості в розмірі 8024,51 грн. з яких: - проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 17.12.2009 року по 16.11.2011 року в сумі 6827 грн. 14 коп.; - три відсотки річних за період з 31.08.2011 року по 20.04.2012 року в сумі 802 грн. 71 коп.; - втрати від інфляції за період з 31.08.2011 року по 20.04.2012 року 394 грн. 66 коп.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у сумі 36161,20 грн. встановлено господарським судом по справі № 5016/2994/2011(3/188). 17.11.2011р. рішення господарського суду набрало законної сили, то позивач вважає, що внаслідок ухвалення судового рішення (набуття ним законної сили) сума у розмірі 44523,62 грн. була трансформована у грошове зобов'язання, невиконання якого допускає можливість застосування до відповідача вимог частини 2 статті 625 ЦК України.

Позивач в позовній заяві вказує, що відповідач тільки 20.04.2012 року в рамках примусового виконавчого провадження здійснив сплату заборгованості в підтвердження посилається на банківську виписку по рахунку від 20.04.2012 року (а.с. 20), що також підтверджується відповідачем в судовому засіданні.

Позивач зазначає, що несвоєчасна сплата відповідачем заборгованості є підставою для нарахування позивачем трьох відсотків річних в сумі 802,71 грн. та відшкодування втрат від інфляційних процесів за статтею 625 ЦК України в сумі 394,66 грн., а також нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 6827,14 грн. та звернення до суду з позовною заявою про стягнення вказаних сум.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Так, рішенням по справі № 5016/2994/2011(3/188) встановлено прострочення виконання відповідачем зобов'язання у сумі 36161,20 грн. та були задоволені вимоги ТОВ «Новотрейд ЛТД»про стягнення з відповідача 3 % в сумі 1868,13 грн. нарахованих за період з 17.12.2009р. по 30.08.2011 року, та інфляційних в сумі 5822,10 грн. нарахованих за період з січня 2009р. по червень 2011 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних нарахованих за період з 31.08.2011р. по дату виконання відповідачем зобов'язання - 20.04.2012 року в сумі 802,71 грн.

Дослідивши наданий відповідачем розрахунок 3% річних в сумі 802,71 грн., суд приходить до висновку, що позивачем правомірно здійснений розрахунок щодо нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 36161,20 грн. за період з 31.08.2011 року по 20.04.2012 року в розмірі 694,57 грн. які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Нараховані відповідачем 3% річних за період з 17.11.2011 року по 20.04.2012 року на суму 8362,42 грн. яка складається з 3% річних, втрат від інфляції, державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу є безпідставними.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 108,14 грн. (802,71 грн. -694,57 грн.) задоволенню не підлягають.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні нараховані в сумі 394,66 грн. При цьому вказав, що останній місяць, за який нараховувались інфляційні втрати згідно рішення суду по справі № 5016/2994/2011(3/188), був червень 2011 року, то наступний період позивачем розраховується з липня 2011 року по дату набрання постанови апеляційного господарського суду законної сили. В період з липня 2011 року по листопад 2011 року на суму 36161,20 грн. втрати від інфляційних процесів позивач не нараховує, тому що індекс інфляції за цей період склав менше 100%, та нараховує інфляційні за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року на суму 44523,62 грн.

Дослідивши наданий відповідачем розрахунок інфляційних в сумі 394,66 грн., суд приходить до висновку, що нараховані відповідачем інфляційні за період з грудня 2011 року по 20.04.2012 року в розмірі 394,66 грн., на заборгованість в розмірі 44523,62 грн. яка складається з основного боргу за поставлений по Договору товар, 3% річних, втрат від інфляції, державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу є безпідставними.

Згідно абз. 2 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України

від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», - сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р]. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу (абз. 2 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012).

Враховуючи викладену правову позицію розрахунок інфляційних слід здійснити за весь час прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в розмірі 36161,20 грн. в період з липня 2011 року, - до повного його виконання (20.04.2012 року). Так за підрахунком суду сукупний індекс інфляції з липня 2011 року по 20.04.2012 року становить 99,39138528, тобто за вказаний період позивачем не було понесено інфляційних втрат. Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 394,66 грн. задоволенню не підлягають.

Позивач посилаючись на ст.ст. 8, 536, 692, 1048 ЦК України просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами з 17.12.2009 року по дату виконання зобов'язання - 20.04.2012 року в розмірі 6827,14 грн.

Вказані вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ця правова норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

Однак, і положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і положення ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України застосовуються за умови настання факту порушення зобов'язання, а саме: прострочення виконання зобов'язання з оплати товару, тобто грошового зобов'язання.

При цьому, в розумінні обох статей проценти є платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Водночас, ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, а лише вказано про можливість вимагати їх сплати, тоді як ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не тільки визначено їх розмір (3 % річних), а й надано сторонам право встановлювати інший розмір процентів у договорі.

Наведене свідчить про те, що частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України фактично конкретизовано передбачене ст. 625 цього Кодексу право продавця вимагати від покупця сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, не підлягають одночасному задоволенню і вимога позивача про стягнення 3 % річних, і вимога про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки за своєю правовою природою вони є одним і тим же видом відповідальності за прострочення виконання зобов'язання з оплати товару.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами здійснено позивачем на рівні облікової ставки Національного банку України з посиланням на ст. 536, ст. 1054 та ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Проте, проценти у розумінні зазначених правових норм застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов'язання або при умові про відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги.

При цьому, розмір процентів та порядок їх сплати у відповідності до ст. 1054 ЦК України є істотною умовою договору.

Отже, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача іншого, ніж 3 % річних, розміру процентів за користування чужими грошовими коштами за прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому в задоволенні вимог про стягнення 6827,14 грн. процентів за користування чужими коштами слід відмовити.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Снігурівський райавтодор" (54029, м.Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код 261742275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 34889044) 3% річних в сумі 694,57 грн. та 144,86 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 31.07.2012 року.

Суддя Н.О.Семенчук