Рішення № 25466124, 30.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/7868-2012 30.07.12За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

про стягнення 20 530,93 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Карпов С.Б. -представник за довіреністю від 30.12.2011

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" в порядку регресу 20 530,93 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору № 167195 Серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 08.09.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Suzuki Grand Vitara, д/н НОМЕР_2 а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Dewoo, д/н НОМЕР_1, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/7868-2012, розгляд справи призначено на 09.07.2012.

Також судом здійснено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України про надання інформації щодо наявності страхового полісу № ВС/7604779.

03.07.2012 через відділ діловодства суду з МТСБУ надійшла відповідь на запит суду.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 09.07.2012 представника відповідача розгляд справи відкладено на 30.07.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його адресою -01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48А.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеного в позовній заяві та у Витязі з ЄДРПОУ станом на 15.04.2012 щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.07.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2008 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування», ТОВ КБ «Єврогазбанк»та ОСОБА_2 було укладено договір страхування № АТК 167195 майнових інтересів власника автомобіля Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2.

17 червня 2009 року в м. Києві на вул. Промислова відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль Dewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та застрахований Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Відповідно до Постанови Дарницького районного суду м. Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_3 ОСОБА_4 дорожнього руху України.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Відповідно до звіту № 7129/7893 товарознавчого дослідження від 30 червня 2009 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 20 518,82 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 21 790,43 грн.

20 липня 2009 року співробітниками АТ „ПРОСТО-страхування" було складено розрахунок страхового відшкодування № 7893, що належить до виплати страхувальнику.

Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 21 040,93 гривень. Збиток розраховано згідно з Правилами страхування, договором № АТК 167195 страхування транспортних засобів від 08 вересня 2008 року.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 20 липня 2009 року було складено Страховий акт.

Відповідно до видаткового касового ордеру № 5218 від 24 липня 2009 року АТ „ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 21 040,93 грн.

Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком склали 21 040,93 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 21 040,93 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Dewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль Dewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/7604779 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВС/7604779) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/7604779 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 166/24-24с від 12.03.2011 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. На доказ отримання регресної вимоги відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму страхового відшкодування в порядку регресу не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 20 518,82 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 19 648,82 грн. (20 158,82 грн. (вартість відновлювального ремонту) -510 грн. франшизи за Полісом № ВС/7604779).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48А, ідентифікаційний код 20113829, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний номер 24745673) 19 648,82 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок вісім гривень 82 коп.) страхового відшкодування, 1 540,06 грн. (одну тисячу п'ятсот сорок гривень 06 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позову -відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 31.07.2012