Рішення № 25466084, 31.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.12 Справа№ 5015/2839/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької, м. Львів

до відповідача: Управління культури Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

про стягнення 10 488,86 грн.

за участю представників:

від позивача: Єндик Я.В. - представник

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Львівським національним академічним театром опери та балету ім. С. Крушельницької до Управління культури Львівської обласної державної адміністрації про стягнення 10 488,86 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.07.2012 р.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 24.07.2012 р.

31.07.2012 р. представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 11.07.2012 р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що є докази в матеріалах справи, вимог ухвал суду від 11.07.2012 р. та 24.07.2012 р. не виконав, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Львівським національним академічним театром опери та балету ім. С. Крушельницької (позивачем) та Управлінням культури Львівської обласної державної адміністрації (відповідачем) укладено договір № 12/01/12 від 12.01.2012 р. (надалі договір), відповідно до якого виконавець зобов'язувався забезпечити функціонування залу глядача на 966 місць, гардеробів, гримувальних кімнат, сцени, а замовник зобов'язувався здійснити відшкодування експлуатаційних витрат виконавця по проведенню 20.01.2012 р. о 17 год. заходу -Урочиста академія з нагоди 93-ї річниці Акту злуки ЗУНР та УНР.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором, що підтверджується актом № 12/01/12 наданих послуг від 23.01.2012 р.

Відповідно до п. 5 договору за надані послуги замовник сплачує кошти на суму 10 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% -1 666,66 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 10 000,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 350,34 грн. -пені, 138,52 грн. -3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем, що підтверджується актом № 12/01/12 наданих послуг від 23.01.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 10 000,00 грн.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 16.2 договору сторона, яка протермінувала виконання зобов'язань за даним договором, сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання. Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання грошового зобов'язання є правомірною.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи наведені положення, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за весь час прострочення за період з 24.01.2012 р. до 10.07.2012 р. підлягає до задоволення.

Оцінивши зібрані у справі докази, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 10 000,00 грн. -заборгованості, 350,34 грн. -пені, 138,52 грн. -3% річних підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд покладає судові витрати на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України в розмірі 1 609,50 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління культури Львівської обласної державної адміністрації (79008, м.Львів, вул. Винниченка, 14; код ЄДРПОУ № 37443733) на користь Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької (79008, м. Львів, пр. Свободи, 28; код ЄДРПОУ № 02224620) 10 000,00 грн. - заборгованості, 350,34 грн. - пені, 138,52 грн. -3% річних, 1 609,50 грн. -судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.