Ухвала суду № 25463842, 25.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року справа №2а/0570/5442/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

При секретарі Костроміній Г.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Ахрамєєвої І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012р. по справі №2а/0570/5442/2012 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 №0002431510/0, №0002441510/0, №0002451510/0, №0002391510/0, №0002401510/0, №0002411510/0, №0002421510/0,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 №0002431510/0, №0002441510/0, №0002451510/0, №0002391510/0, №0002401510/0, №0002411510/0, №0002421510/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги положення ст.109, 111 Податкового кодексу України, оскільки відсутня вина підприємства у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань. Позивач зазначив, що згідно до Статуту джерелами фінансування підприємства є державні кошти, які не були своєчасно ним отримані.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету, за результатами якої складено акт від 17.04.2012 року №518/64/15-311-1/32442610 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 №0002431510/0, №0002441510/0, №0002451510/0, №0002391510/0, №0002401510/0, №0002411510/0, №0002421510/020.04.2012 №0002431510/0, №0002441510/0, №0002451510/0, №0002391510/0, №0002401510/0, №0002411510/0, №0002421510/0, якими до позивача на підставі ст..126 Податкового кодексу України застосовано фінансові санкції за затримку сплати суми грошового зобов'язання з екологічного податку.

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання згідно самостійно поданих податкових декларацій з екологічного податку від 09.02.2012р. № 46592, від 26.01.2012р. №9014459177.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом,

такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені у ст.57 Податкового кодексу України, за приписами п.57.1 якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом

для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Факт несвоєчасної сплати екологічного податку підтверджується карткою особового рахунку позивача станом на 11.06.2012р. та позивачем не заперечується. Однак, застосування фінансових санкцій позивач вважає безпідставним у зв'язку із відсутністю вини у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань. Позивач зазначив, що згідно до Статуту джерелами фінансування підприємства є державні кошти, які не були своєчасно ним отримані.

Враховуючи, що матеріалами справи доводиться несвоєчасна сплата позивачем грошового зобов'язання з екологічного податку, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції на підставі ст..126 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що за правилами ст.126 Податкового кодексу України відповідальність настає за наявністю факту несвоєчасної сплати податкового зобов'язання незалежно від причин несвоєчасної сплати, а тому доводи апеляційної скарги не прийняті до уваги.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012р. по справі №2а/0570/5442/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012р. по справі №2а/0570/5442/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 липня 2012 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 30 липня 2012р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г.Сухарьок

С.В. Білак