Ухвала суду № 25462318, 13.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року справа №2а/0570/3973/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Дяченко С.П.

Білак С.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2012р. по справі №2а/0570/3973/2012 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» українського товариства глухих до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000032240 від 05.03.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000032240 від 05.03.2012.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012р. позов задоволено частково, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000032240 від 05.03.2012р.

В апеляційній скарзі Жовтнева міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом №ОСБ 54/12 від 10.09.2007р., укладеним позивачем з «Moncotel-Service» SRL (Республіка Молдова). Відповідач вважає, що датою імпорту ( повернення продукції на територію України) слід вважати дату завершення митного оформлення, про що ставиться відповідна відмітка у вантажно-митній декларації.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом згідно контракту №ОСБ 54/12 від 10.09.2007р. при здійсненні зовнішньоекономічної операції від 11.05.2010р. за період з 10.09.2007р. по 14.06.2011р., за результатами якої було складено акт №490/22-011-1/05539714 від 23 лютого 2012 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032240 від 05.03.2012р., яким на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення рахунків в іноземній валюті» до позивача було застосовано пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 93132,69 грн.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строк виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем («Продавець») та «Moncotel-Service» SRL (Республіка Молдова) («Покупець») було укладено договір №ОСБ 54/12 від 10 вересня 2007р. купівлі-продажу та специфікацію № 6 від 09.10.2007 до цього договору, предметом поставки якого є сталева вежа вартістю 43 350 дол. США.

На виконання умов наведеного договору позивачем за вантажною митною декларацією № 70307010/9/700903 від 12.11.2009 було здійснено експорт товару - сталевої вежі на суму 43 350 дол. США. Граничний строк надходження виручки в іноземній валюті - 11.05.2010р.

Однак, експортний товар - сталева вежа була повернута нерезидентом «Moncotel-Service» SRL (Республіка Молдова) позивачу, що підтверджується міжнародною транспортною накладною А № 0308578 від 25.11.2009 з відміткою Маріупольської митниці «Під митним контролем» та вантажною митною декларацією типу ІМ-74 № 703070407/9/700943 від 25.11.2009 на суму 43 350 дол.США. .

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності факту неотримання валютної виручки на валютний рахунок позивача.

Доводи податкового органу про те, що в даному випадку, датою імпорту ( повернення продукції на територію України) слід вважати саме дату завершення митного оформлення, про що ставиться відповідна відмітка у вантажно-митній декларації, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу (права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація (п. 23 ст. 1 Митного кодексу України).

За приписами ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Колегія суддів вважає, що перебування товарів "Під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску «Під митним контролем» з відповідною датою перетину митного контролю. Тобто, початок митного оформлення товару співпадає з проставленням на супровідному документі митниці на кордоні через яку переміщувався товар, відтиску штампу «Під митним контролем» з наступною випискою провізної відомості, що служить дозволом на перевезення вантажу до внутрішньої митниці для повного митного оформлення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, що й є фактичним перетином товаром митного кордону України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування пені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2012р. по справі №2а/0570/3973/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2012р. по справі №2а/0570/3973/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.П.Дяченко

С.В. Білак