Ухвала суду № 25461802, 13.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року справа №2а/1270/1813/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

13 липня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Бишова М.В., Сіваченка І.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника позивача Сердюкова О.М., Кравець Н.І., Єфімової А.В.

представника відповідача Леонової З.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1813/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Електропроектпроммонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Електропроектпроммонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012 р. № 0000172301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 603374 грн., в тому числі за основним платежем - 561182 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42192 грн. В задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки та складання акту перевірки, скасування наказу № 29 від 18.01.2012 р. про призначення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарги мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні податкового та цивільного законодавства. Апелянтом зазначається, що судом не прийнято до уваги, що позивачем не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал" належними первинними документами, а договори, укладені з цими підприємствами, спрямовані на отримання майнової вигоди.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Електропроектпроммонтаж" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 10.01.2008 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 35389376, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100090534, перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби.

ДПІ в м. Лисичанську 18.01.2012 р. виданий наказ № 29 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Електропроектпроммонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал".

На підставі даного наказу органом державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Електропроектпроммонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал", за результатами якої складений акт № 4/23-35389376 від 01.02.2012 р. Перевіркою встановлені порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал" на загальну суму 561182 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 р. - на 101842 грн., за 2 квартал 2011 р. - на 290675 грн., за 3 квартал 2011 р. - на 168764 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем 20.02.2012 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000172301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 603374 грн., в тому числі за основним платежем - 561182 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42192 грн. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій за договорами, укладеним між ТОВ „Електропроектпроммонтаж" та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" і ТОВ „Оріал", підтверджено первинними документами, господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційного оскарження, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З обставин справи вбачається, що підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є висновок податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" і ТОВ „Оріал".

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ „Електропроектпроммонтаж" та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" укладений договір підряду № 01/01-2011 від 28.01.2011 р., за умовами якого замовник, яким є позивач, доручає, а підрядник - ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах замовника.

На виконання умов договору ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" виконані будівельно-монтажні роботи на ВАТ „Подільський цемент".

Крім того, ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" за даним договором підряду здійснювались монтажно-будівельні роботи на виконання підрядних договорів, укладених позивачем з ТОВ „Електроналадка", ЗАТ „Електропромислова компанія", ПрАТ „Линик", ВАТ „Стахановський завод феросплавів", ВАТ „Рубіжанський КТК".

Виконання договорів підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3, актами прийому виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, актами прийому-здачі робіт.

Розрахунки між сторонами договорів здійснювались шляхом перерахування позивачем ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" безготівкових коштів, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Колегією суддів встановлено, що основним видам діяльності позивача за КВЕД є електромонтажні роботи, будівельні роботи, діяльність у сфері інжинірингу.

З метою одержання прибутку позивачем укладений договір підряду з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", за якими позивач придбав у цього підприємства відповідні будівельно-монтажні роботи.

Використання придбаних у ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" робіт позивачем у оподаткованих операціях у межах власної господарської діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи документами: підрядними договорами на виконання будівельних та ремонтних робіт, актами приймання-здачі виконаних будівельних робіт тощо.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який регулював спірні правовідносини до 01.04.2011 р., валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини з 01.04.2011 р. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Як зазначалось вище, формування валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Що стосується господарських відносин позивача з ТОВ „Оріал", колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у ТОВ „Оріал" у червні-липні 2011 р. придбані будівельні матеріали. Фактичне здійснення господарських операцій підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме, видатковими накладними. Транспортування товару, придбаного у ТОВ „Оріал", підтверджено наявними в матеріалах справи документами на транспортування.

Використання придбаних товарів позивачем в власній господарській діяльності доводиться актами списання придбаних матеріалів та іншими матеріалами справи.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, тому є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання правочинів, укладених позивачем з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал", нікчемними, оскільки виконання договорів підтверджено належними первинними документами.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем робіт у ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та товарів у ТОВ „Оріал" вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями.

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта щодо нікчемності правочинів позивача з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал", а також не підтвердження здійснення господарських операцій належними первинними документами.

Апелянт обґрунтовує доводи про нікчемність господарських операцій тим, що посадові особи ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал" не мали відношення до господарської діяльності підприємства, підприємства за юридичними адресами не знаходяться, у підприємств відсутні документи фінансово-господарської діяльності, техніка, виробничі активи, складські приміщення, транспорт та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності. Крім того, апелянтом зазначається, що перевіркою, проведеною прокуратурою Ленінського району м. Луганська, встановлено, що ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" надані на адресу ДП „Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" недостовірні дані для отримання ліцензії. Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на неможливість фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж".

Проте, колегія суддів зазначає, що на час виконання підрядних договорів ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал" на час виконання поставки товарів позивачу здійснювали господарську діяльність, не визнавались банкрутом, не ліквідовані.

Доводи апелянта про неможливість фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", не підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів зауважує, що однією з підстав для висновку про нікчемність угод позивача з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ „Оріал" є висновки актів перевірок цих підприємств.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. у справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р., визнані протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складення акту від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.".

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 р. у справі № 2а-11181/11/1270 за позовом ТОВ „Оріал" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р., визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складення акту від 11.11.2011 р. № 1798/236-36917523 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Оріал" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2011 р. по 30.09.2011 р.".

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії органів державної податкової служби щодо проведення перевірок та складання актів від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 та № 1798/236-36917523 визнані протиправними, з урахуванням приписів ст.70 КАС України судова колегія вважає, що дані акти перевірки не є належними та допустимими доказом в обґрунтування правової позиції апелянта.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1813/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1813/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Електропроектпроммонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Бишов М.В.

Сіваченко І.В.