Рішення № 254610, 09.11.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2006 р. Справа № 44/336-06

вх. № 11852/4-44

Суддя господарського суду Дюкарєва С.В.

при секретарі судового засідання Бакіна О.Б.

за участю представників сторін:

позивача - Сіренко Т.М. відповідача - ОСОБА_2

розглянувши справу за позовом ТОВ "Торгівельна мережа Електроленд", м. Х-в

до ФОП ОСОБА_1, м. Х-в  

про усунення перешкод в користуванні майном та визнання договору орендипоновленим на строк раніше встановленого договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, шляхом поновлення електропостачання; визнати договір оренди НОМЕР_1 поновленим на строк, раніше встановлений договором, тобто до 07.05.2007р., судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що до спливу строку договору оренди позивач не надсилав на адресу відповідача повідомлень щодо можливості продовження терміну договору оренди. Крім того, 07.06.2006р. на адресу позивача відповідачем направлено лист НОМЕР_2 про небажання продовжувати строк дії договору оренди. На даний час відповідач не має правових підстав користуватися спірними нежитловими приміщеннями, а тому відповідач вимушений був звернутися до енергопостачальної організації з проханням здійснити відключення приміщень від електроенергії.

У судовому засіданні 19.10.2006р. оголошувалась перерва до 26.10.2006р.

У судовому засіданні 26.10.2006р. оголошено перерву до 09.11.2006р. для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем 01.06.2005р. укладено договір оренди НОМЕР_1, згідно умов якого відповідач передав позивачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 2, 3, 7; 1/2 частина приміщень №№ 1, 4, 5, 6, 9, 10, 11; 2-го поверху №№ 2, 3, 4, 1/2 частина приміщень №№ 1, 6; 3-го поверху №№ 2, 3, 7, 1/2 частина приміщень №№ 1, 4, 5, 6, 9; технічного поверху 1/2 частина приміщень № 1, 2 в літ. “А-3” загальною площею 572,2кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності із п.4.1 відповідач зобов'язаний був передати приміщення позивачу за актом прийому-передачі у строк до 07.06.2005р. Відповідач свої зобов'язання виконав і у встановлений термін передав приміщення позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.06.2005р. Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили термін оренди, який становить 11 місяців з моменту передачі нежитлових приміщень позивачу. Таким чином позивач отримав нежитлові приміщення в оренду до 07.05.2006р.

На правовідносини, які виникають між позивачем та відповідачем після закінчення строку оренди, тобто після 07.05.2006р., поширюються вимоги глави 53 ЦК України, яка регулює укладення договорів, з урахуванням ст.ст. 764, 777 ЦК України щодо переважних прав наймача та правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму.

Пункт 3.2 Договору оренди передбачає переважне право позивача перед іншими особами на укладення договору на новий строк після спливу строку договору за умови належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

Якщо позивач мав намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору найму на новий строк, він у відповідності із ч. 2 ст. 777 ЦК України зобов'язаний був повідомити відповідача про свій намір до спливу строку договору найму - до 07.05.2006р. Згідно матеріалів справи позивач повідомив відповідача про свій намір щодо укладення договору оренди на новий строк листом від 18.05.2006р. НОМЕР_2. Як вбачається із зазначеного листа, позивач одночасно направив відповідачу проект договору оренди з вимогою його підписання відповідачем у триденний строк з дня отримання. Відмітка на листі від 18.05.2006р. НОМЕР_2 свідчить, що відповідач його отримав лише 22.05.2006р., тобто вже після спливу терміну оренди нежитлових приміщень.

Лист відповідача, який було отримано позивачем 31.05.2006р., свідчить, що відповідач відмовився від підписання проекту договору оренди, запропонованого позивачем, і направив йому свій проект договору на нових умовах, із зазначенням, що всі розбіжності повинні бути викладені позивачем в протоколі про розбіжності. Позивач відмовився від укладення договору на умовах, запропонованих відповідачем, про що свідчить його лист №НОМЕР_3, отриманий відповідачем 06.06.2006р.

У відповідності із ч. 3 ст. 777 ЦК України умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Таким чином, суд доходить до висновку про втрату позивачем переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди нежитлових приміщень на новий строк після спливу його строку, у зв'язку з відсутністю повідомлення з боку позивача про свій намір використання переважного права до спливу строку оренди, а також у зв'язку з недосягненням домовленості між позивачем та відповідачем щодо плати та інших умов договору.

Згідно п.9.1 Договору оренди НОМЕР_1. позивач повинен повернути відповідачу приміщення та передати усі ключі від приміщень на протязі семи днів після закінчення строку оренди, тобто до 14.05.2006р. За поясненнями представників сторін нежитлові приміщення ні до 14.05.2006р., ні до цього часу відповідачу за актом прийому-передачі позивачем не повернуто.

Відповідач своїм листом № 05 від 07.06.2006р., який в той же день було отримано позивачем, повідомив його про своє небажання на подовження строку оренди нежитлових приміщень, а також зазначив, що договір оренди від 01.06.2005р. вважається таким, що припинив свою дію, у зв'язку з чим позивач повинен повернути відповідачу за актом приміщення та ключі.

За таких обставин відсутні правові підстави для поновлення Договору оренди НОМЕР_1. на строк, який був раніше встановлений ним, тобто на наступні 11 місяців, так як відповідач у місячний термін, передбачений ст. 764 ЦК України, висунув свої заперечення щодо подальшої оренди нежитлових приміщень позивачем.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовна вимога позивача щодо визнання Договору оренди НОМЕР_1. поновленим на строк, раніше встановлений договором, тобто до 07.05.2007р., заявлена безпідставно, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач з метою недопущення матеріальних збитків з боку позивача звернувся до енергопостачальної компанії з проханням здійснити відключення нежитлових приміщень від електропостачання з 19.07.2006р., про що повідомив позивача телеграмою від 18.07.2006р. Дії відповідача обґрунтовуються тим, що за станом на 19.07.2006р. Договір оренди НОМЕР_1 припинив свою дію.

Суд вважає, що позивач, з яким були припинені договірні відносини з 07.05.2006р., не має правових підстав на користування приміщеннями, які належать на праві власності відповідачу, а також висувати вимоги щодо забезпечення його будь-якими комунальними послугами, у тому числі електроенергією, у відповідності із п.8.1.1 Договору оренди, який припинив свою дію. За таких обставин суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем нежитловими приміщеннями шляхом поновлення електропостачання на виконання умов п.8.1.1 Договору НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.

У відповідності із ч.3 ст. 55 ГПК ціну позову вказує позивач, а у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Позивачем у позові заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, у зв'язку з чим кожна з них повинна оплачуватись державним митом за ставкою у 85,00 грн. на загальну суму 170,00 грн. Враховуючи те, що позивачем невірно розрахована ціна позову і державне мито сплачено лише частково в сумі 85,00 грн., з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету державне мито в сумі 85,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 764, 777 Цивільного кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 46, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Електроленд” (61075 м.Харків, вул.Молодіжна, 90. П/р № 26006835412760 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Харкова, МФО 351016. Код ЄДРПОУ 32674980) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31113095600002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 85,00 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Дюкарєва С.В.