Рішення № 25459880, 31.07.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/3133/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" липня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

З участю адвоката: В.В. Кленяєва

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Сакської міської ради АР Крим, до виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим і до ОСОБА_3 про визнання факту постійного проживання в жилому приміщенні, про визнання права постійного користування цим жилим приміщенням, про скасування рішень суб'єкта владних повноважень та про захист порушених житлових прав, з участю комунального підприємства «Сакське житлово-експлуатаційне об'єднання» в якості третьої особи на стороні відповідачів без права заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом виселення, з участю Сакської міської ради АР Крим і виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим в якості третьої особи на стороні позивачки без права заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сакської міськради АРК., до виконкому Сакської міськради АРК. і до ОСОБА_3, який згідно ч.2 ст.31 ЦПК України було уточнено вимогами, а.с.75:

-про встановлення факту фактичного проживання з 1990р. по теперішній час в кімнаті АДРЕСА_2.;

-про визнання права на проживання в кімнаті АДРЕСА_2.;

-про скасування рішення виконкому Сакської міськради АРК. від 25.02.10р. №138 в частині розподілу і виділення звільненої кімнати АДРЕСА_2. ОСОБА_3 та видачі їй ордеру;

-про скасування рішення виконкому Сакської міськради АРК. від 24.05.12р. №387 в частині розподілу і виділення звільненої кімнати АДРЕСА_2. ОСОБА_3 та видачі їй ордеру;

-про визнання недійсним ордер, виданого 28.05.12р. виконкомом Сакської міськради АРК. ОСОБА_3 на вселення в кімнату АДРЕСА_2.;

-про спонуку Сакської міськради АРК. виконати дії стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_2.

Позов мотивований тим, що з 1987р. він, як працівник БУ-41, постійно проживав з реєстрацією в кімнаті (номер якої він не пам'ятає) гуртожитку для холостяків АДРЕСА_2.

В 1990р. він переселився в кімнату №7 сімейного гуртожитку АДРЕСА_2 до ОСОБА_4 як член сім'ї тому, що проживав з нею в цивільному шлюбі. З того часу він постійно проживає в цій кімнаті і несе витрати по її утриманню.

В 2009р. гуртожиток АДРЕСА_2 було передано на баланс Сакської міськради АРК. і після проведеної інвентаризації його кімната №7 була перейменована на №15. Також йому безпідставно було відмовлено у перереєстрації з гуртожитку №8-а в гуртожиток АДРЕСА_2, у зв'язку з чим він постійно проживає в кімнаті АДРЕСА_2 без реєстрації.

В 2012р. йому стало відомо, що на підставі рішення Сакської міськради АРК. від 25.02.10р. №138 ОСОБА_3 був виданий ордер на вселення в кімнату АДРЕСА_2, яка і звернулася до суду з позовом про виселення його з цієї кімнати, а рішенням Сакської міськради АРК. від 24.05.12р. було внесено зміни в рішення Сакської міськради АРК. від 25.02.10р. №138 стосовно номеру гуртожитку з №8-а на №8.

Цими діями було порушено його право на проживання в кімнаті АДРЕСА_2.

У судовому засіданні позивач в усній формі уточнив позовну вимогу про встановлення юридичного факту і просив суд встановити факт фактичного проживання з 1990р. по теперішній час в кімнаті АДРЕСА_2. як працівника БУ-41, а не як члена сім'ї ОСОБА_4

Дана вимогам мотивована тим, що право на проживання в даній кімнаті було надано йому спільним рішенням житлової комісії і адміністрації БУ-41 за його письмовою заявою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені позовні вимоги, які просив задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася.

У судовому засіданні представники відповідачки, а.с.40,63, проти позову заперечували пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_2 про виселення з кімнати АДРЕСА_2., а.с.89,91.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 самовільно вселився в дану кімнату гуртожитку тому, що не мав відповідного рішення адміністрації БУ-41 на переселення з гуртожитку №8-а в гуртожиток №8, а також ордеру на вселення в кімнату №15, а КпШС УРСР не передбачав поняття «цивільний шлюб» на період 1990р., у зв'язку з чим проживання ОСОБА_2 в даній кімнаті як члена сім'ї ОСОБА_4 було незаконним.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник проти зустрічного позову заперечували.

У судовому засіданні представник Сакської міськради АРК. і виконкому Сакської міськради АРК., а.с.64, проти позову ОСОБА_2 заперечував з підстав його необґрунтованості, а зустрічний позов визнав в повному обсязі.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився з поважних причин і направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності і відповідно до вимог чинного законодавства, а.с.71.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, думку адвоката, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши матеріали справи та надані документи, суд дійшов висновку, що позов підлягає лише частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи по суті суд встановив, що певні документи у справі мають описки, неточності, плутанину тому, що не відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені під час розгляду справи по суті.

У зв'язку з цим та з ціллю усунути ці недоліки, які створюють певні складнощі для прийняття обґрунтованого і законного рішення у справі, суд вважає за необхідне, спочатку, вирішити ці недоліки.

Так в позовній заяві зазначено і в судовому засіданні позивачем підтримано ті твердження, що в 1990р. він переселився в кімнату №7 гуртожитку АДРЕСА_2 АРК. до своєї цивільної дружини ОСОБА_4

В 2009р. гуртожиток АДРЕСА_2 було передано на баланс Сакської міськради АРК. і після проведеної інвентаризації ця кімната №7 була перейменована на №15.

Так в адресній довідці Сектору СГМРФО Сакського МВ ГК МВС України в АРК. матеріалів цивільної справи №2-2409/2009р., а.с.13, яка оглядалася в судовому засіданні, судом встановлено, що з 19.12.97р. ОСОБА_4 значилася зареєстрованою по кімнаті №7 гуртожиток АДРЕСА_2.

Але свідок ОСОБА_4 пояснила, що на штампі її паспорту було зазначено її реєстрацію по гуртожитку АДРЕСА_2 без зазначення номеру кімнаті, в якій вона проживала. У зв'язку з цим вона самовільно і протиправно дописала в цьому штампі паспорту свою реєстраціє по кімнаті №7.

Ці обставини підтвердив і свідок ОСОБА_5, який на той період працював ДІМ Сакського МРВ ГУ МВС України в АРК.

З пояснень представника виконкому Сакської міськради АРК. і наданої ним суду для огляду інвентарної справи на домоволодіння АДРЕСА_2, зробленої КРП «БРТВ м. Євпаторії» 12.04.12р., судом встановлено, що кожній кімнаті гуртожитку №8 було офіційно привласнено номери лише під час виготовлення даної технічної документації.

Але з пояснень представників сторін та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_6 судом встановлено, що фактично ОСОБА_4 проживала з реєстрацію в кімнаті гуртожитку АДРЕСА_2, які, в часом, було привласнено №15, розмір якої 16,3 м2 залишився незмінним.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що предметом спору даної справи є, фактично, кімната АДРЕСА_2.

*

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на рішення Сакського міськрайсуду АРК. від 03.12.09р. у справі №2-2409/09р., а.с.14.

Так в цьому рішення зазначено, що ОСОБА_4 проживала в кімнаті №7 (№15) гуртожитку АДРЕСА_2 АРК. разом з ОСОБА_7.

Але з пояснень сторін, свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та матеріалів даної цивільної справі №2-2409/09р. судом встановлено, що в рішенні Сакського міськрайсуду АРК. від 03.12.09р. було допущено описку в прізвищі ОСОБА_2, тобто, замість ОСОБА_2 помилково зазначено ОСОБА_2.

На підстав зазначеного вище суд дійшов висновку, що рішення Сакського міськрайсуду АРК. від 03.12.09р. у справі №2-2409/09р. фактично стосується житлових прав ОСОБА_2 (позивача у теперішній справі №117/3133/2012р.).

1.Позов в частині права на житлову площу.

З пояснень позивача в судовому засіданні 26.07.12р. і матеріалів справи судом встановлено, що з 1987р. позивач, як працівник БУ-41, а.с.6, постійно проживав з реєстрацією в кімнаті (номер якої він не пам'ятає) гуртожитку для холостяків АДРЕСА_2, а.с.5,17.

З пояснень свідка ОСОБА_4 і наданих нею паспорту та спільного рішення адміністрації і профкому БУ-41, які оглядалися в судовому засіданні 26.07.12р., судом встановлено, що вона постійно проживала зі своєю сім'єю в кімнаті №15 сімейного гуртожитку АДРЕСА_2, де і була зареєстрована як працівник БУ-41.

В 1990р. позивач переселився в кімнату №15 сімейного гуртожитку АДРЕСА_2, в якій проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 без шлюбу, а.с.8,15,23-28.

Зазначені обставини підтвердили і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Також згідно ст.130 ЖК України житлові правовідносини по гуртожитках регулюються зразковим Положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86р. №208.

Відповідно до п.п.9,10 цього зразкового Положення - єдиною підставою для вселення в жилу площу є спеціальний ордер, який видається працівнику підприємства на підставі спільного рішення його адміністрації і профкому.

Але позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження існування зазначених підстав, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

Також проведеною в вересні 2010р. Сакською міжрайпрокуратурою АРК. перевіркою встановлено факти проживання певних осіб в гуртожитку АДРЕСА_2 без правових на те підстав, а.с.74.

Крім того, судом встановлено, що до теперішнього часу позивач значиться зареєстрованим в гуртожитку для холостяків АДРЕСА_2, а.с.5,17,48.

*

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що адміністрація БУ-41 не заперечувала проти його переселення в кімнату АДРЕСА_2., у зв'язку з чим, він має право на проживання в цьому жилому приміщенні.

Але суд ставиться критично до цих доводів і не приймає їх до уваги з наступних підстав.

Так відповідно до вимог п.19 зазначеного зразкового Положення - за відповідним рішенням адміністрації підприємства і профкому дозволяється переселення з одного жилого приміщення в друге в даному гуртожитку.

Але з пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що адміністрація і профком БУ-41 надали позивачу право проживання в гуртожитку для холостяків АДРЕСА_2, а він переселився в інший сімейний гуртожитку АДРЕСА_2 АРК.

Також позивач не надав суду жодних доказів існування відповідного рішення адміністрації і профкому БУ-41 та ордеру на переселення в кімнату №15 сімейного гуртожитку АДРЕСА_2 АРК., чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

*

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що він переселився в кімнату №15 сімейного гуртожитку АДРЕСА_2 як член сім'ї ОСОБА_4, з якою проживав без шлюбу, у зв'язку з чим, має право на цю жилу площу.

Але суд ставиться критично до цих доводів і не приймає їх до уваги з наступних підстав.

У судовому засіданні 26.07.12р. свідок ОСОБА_4 підтвердила, що з 1988р. вони з ОСОБА_2 проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Але, діючий на той період КпШС УРСР, не передбачав жодних житлових прав для тих осіб, які проживають однією сім'єю без шлюбу.

З зазначеного виходить, що юридично позивач не був членом сім'ї ОСОБА_4

Також відповідно до вимог п.17 зазначеного зразкового Положення - вселення членів сім'ї (крім неповнолітніх дітей) в жиле приміщення гуртожитку допускається лише з дозволу адміністрації і профкому підприємства.

Але позивач не надав суду жодних доказів існування відповідного рішення адміністрації і профкому БУ-41 та ордеру на вселення в кімнату №15 сімейного гуртожитку АДРЕСА_2 АРК., чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

У судовому засіданні 26.07.12р. свідок ОСОБА_4 підтвердила, що вони з ОСОБА_2 проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу до теперішнього часу.

Так з 01.01.2004р. діє Сімейний Кодекс України, стаття 74 якого передбачає права осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Але з матеріалів цивільної справи №2-2409/09р., яка оглядалася в судовому засіданні, судом встановлено, що комісія Сакської міськради АРК. встановила факт не проживання ОСОБА_4 и ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_2. більш ніж сім років, про що 25.03.09р. було складено відповідний акт, а.с.4.

У зв'язку з цим рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 03.12.09р. у даній справі було задоволено позов Сакської міськради АРК. до ОСОБА_4 про визнано такою, що втратила право користування даною кімнатою, а в позові до

ОСОБА_2 було відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_2 в даній кімнаті не зареєстрований, а.с.26.

У судовому засіданні 26.07.12р., під час розгляду теперішньої справи, свідок ОСОБА_4 підтвердила, що в 2000р. вона купила АДРЕСА_1 АРК., куди переселилася з кімнаті АДРЕСА_2. разом зі своїми дітьми і з ОСОБА_2 Але періодично ОСОБА_2 продовжував користуватися кімнатою АДРЕСА_2.

Зазначені обставини підтвердила і свідок ОСОБА_6

Також суд встановив, що до теперішнього часу позивач ОСОБА_2 зареєстрований по гуртожитку АДРЕСА_2 АРК., а.с.5,17.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що на період 03.12.09р. ОСОБА_2 не проживав в кімнаті АДРЕСА_2.

*

Пунктом 41 зазначеного зразкового Положення передбачені підстави залишення права на житлову площу у гуртожитках, які є вичерпними.

Але даною правовою нормою не передбачено права цивільного чоловіка на житлову площу після виселення з неї цивільної дружини, якій було офіційно надано право проживання в цьому приміщені.

Так судом встановлено, що право на проживання в кімнаті АДРЕСА_2. мала ОСОБА_4 як працівник БУ-41.

Але рішенням Сакського міськрайсуду АРК. від 03.12.09р. у справі №2-2409/09р. ОСОБА_4 було визнано такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_2.

*

З тексту позовної заяви, з пояснень позивача і представників відповідачки та з матеріалів справи судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Сакської міськради АРК. від 25.02.10р. №138 ОСОБА_3 отримала ордер на вселення в кімнату АДРЕСА_2., а.с.34.

У зв'язку з тим, що в даній кімнаті знаходилися особисті речі ОСОБА_2, ОСОБА_9 звернулася до Сакського міськрайсуду АРК. з позовом до ОСОБА_2 про виселення з даної житлової площі, а.с.48,49, який було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Дізнавшись про це ОСОБА_2 вселився в кімнату АДРЕСА_2., в якій проживає постійно до теперішнього часу, про що комісія КП «Сакське ЖЄО» склала 30.01.12р. відповідний акт, а.с.98.

Також ОСОБА_2 звернувся до виконкому Сакської міськради АРК. із заявою про перереєстрацію з гуртожитку №8-а в кімнату АДРЕСА_2. в чому йому було відмовлено рішенням комісії з житлових питань від 11.05.12р., а.с.48.

Оцінивши у сукупності зазначене вище суд дійшов висновку, що позивач займає кімнату АДРЕСА_2. без правових на те підстав.

У зв'язку з цим його позовні вимоги про визнання права на проживання в кімнаті АДРЕСА_2. та про спонуку Сакської міськради АРК. виконати дії стосовно реєстрації його місця проживання в цьому житловому приміщенні є необґрунтованими і з цих підстав не підлягають задоволенню тому, що відповідно до вимог ст.ст.15,16 ЦК України - судовому захисту підлягають порушені права осіб.

*

2.Позов про встановлення юридичного факту.

Відповідно до вимог ч.2 ст.256 ЦПК України і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в частинах 1 і 2 п.1 постанови від 31.03.95р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - в порядку окремого провадження, відповідно до статей 255,271 ЦПК України, розглядаються справи про встановлення інших фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Так судом встановлено, що з 1990р. позивач проживав в кімнаті АДРЕСА_2. і користується нею до теперішнього часу без правових на те підстав.

Крім того, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження уточненої позовної вимоги про те, що адміністрація БУ-41 дала йому офіційний дозвіл на переселення з гуртожитку №8-а в кімнату АДРЕСА_2. як працівнику БУ-41, а не як члену сім'ї ОСОБА_4, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

З зазначеного виходить, що встановлення юридичного факту фактичного проживання позивача з 1990р. по теперішній час в даній кімнаті гуртожитку не породжує для нього жодних прав щодо законного користування цим жилим приміщенням.

У зв'язку з цим суд визнає, що у справі відсутні правові підстави для встановлення даного юридичного факту.

*

3.Позов в частині оскарження рішень суб'єкта владних повноважень і ордеру.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Сакської міськради АРК. від 25.02.2010р. №138 було виділено звільнену кімнату АДРЕСА_2. ОСОБА_3 та видано їй ордеру, а.с.7.

Рішенням виконкому Сакської міськради АРК. від 24.05.2012р. №387 було внесено зміни в зазначене рішення №138 стосовно номеру гуртожитку №8 та №8-а та видано ОСОБА_3 новий ордер замість первісного на вселення в кімнату АДРЕСА_2., а.с.51,51.

Але з пояснень сторін і акту комісії КП «Сакське ЖЕО» від 30.01.12р. судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 до теперішнього часу займає кімнату АДРЕСА_2., а.с.98.

У зв'язку з цим ОСОБА_2 звертався в житлову комісію виконкому Сакської міськради АРК. із заявою про перереєстрацію з гуртожитку №8-а в кімнату АДРЕСА_2., яке розглядалося комісією 11.05.12р., а.с.48.

До теперішнього часу, а ні Сакська міськрада АРК., як власник гуртожитку АДРЕСА_2 АРК., а ні КП «Сакське ЖЕО», як його балансоутримувач, не вирішували в установленому законом порядку питання про виселення ОСОБА_2 з зазначеного жилого приміщення.

На підстав зазначеного вище суд дійшов висновку, що на період прийняття виконкомом Сакської міськради АРК. зазначеного рішення від 24.05.2012р. №387 і видачі ОСОБА_3 ордеру на вселення в кімнату АДРЕСА_2., ця житлова площа була зайнята позивачем ОСОБА_2

Так згідно ч.1 ст.15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 цього Кодексу - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.

Згідно ч.1 ст.3 і ч.1 ст.15 ЦПК України - суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 12.06.09р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що рішення виконкому Сакської міськради АРК. від 25.02.10р. №138 і від 24.05.12р. №387 зачіпають житлові права ОСОБА_2 відносно спірної кімнати АДРЕСА_2.

У зв'язку з цим суд визнає за позивачем право на судове оскарження даних рішень суб'єкта владних повноважень та ордеру, виданого відповідачці ОСОБА_3 на підставі цих рішень.

Так згідно ч.2 ст.58 ЖК України - ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Але судом встановлено, що на дату прийняття виконкомом Сакської міськради АРК. рішення від 24.05.12р. №387 позивач ОСОБА_2 займав спірну кімнату АДРЕСА_2.

На підставі зазначеного вище та вимог ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає за необхідне визнати протиправними і скасувати зазначені рішення суб'єкта владних повноважень тому, що:

-відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-згідно ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97р. - місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності.

У зв'язку з цим та відповідно до вимог ч.1 ст.59 ЖК України суд визнає недійсним і ордер, виданого 28.05.12р. виконкомом Сакської міськради АРК. ОСОБА_3 на вселення в кімнату АДРЕСА_2. на підставі рішень виконкому Сакської міськради АРК. від 25.02.10р. №138 і від 24.05.12р. №387.

*

Приймаючи до уваги зазначене вище суд визнає безпідставними зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення з кімнати АДРЕСА_2.

У зв'язку з цим зустрічний позов не підлягає задоволенню.

*

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97р., ст.ст. 58,59 ЖК України, п.п. 9,10,17,19 зразкового Положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86р. №208, та керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,256 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати:

-рішення виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим від 25 лютого 2010 року №138 «Про виділення кімнати АДРЕСА_2. ОСОБА_3 та видачу їй ордеру на вселення»;

-рішення виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим від 24 травня 2012 року №387 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим від 25 лютого 2010 року №138 та про виділення ОСОБА_3 кімнати АДРЕСА_2. та видачу їй ордеру на вселення».

Визнати недійсним ордер, виданого 28 травня 2012 року виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим ОСОБА_3 на вселення в кімнату АДРЕСА_2.

Позов в іншій його частині - залишити без задоволення.

*

Відмовити в зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом виселення.

*

Цивільні справи №2-2409/2009р. і №2-1603/2010р. - повернути до архіву Сакського міськрайсуду АРК. після набрання законної сили судовим рішенням.

*

Копії судового рішення направити 3-й особі у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Копичинський О. В.