Постанова № 25457616, 26.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 липня 2012 р. справа № 2-а- 6662/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Пулькін Ю.П., Гайдар Є.М.,

представника відповідача - Гадяцька Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство завод «ЕЛЕКТРОМАШ»(далі -ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Державної податкової служби (далі - ДПІ у Московському районі м. Харкова ДПС) про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0004641501 від 17 листопада 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що збитки, перенесені з 1 кварталу 2011 року в 2 квартал 2011 року виникли переважно у 4 кварталу 2008 року і у наступних податкових періодах. Так, ДПІ у Московському районі м. Харкова в Акті позапланової виїзної перевірки ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 27.02.2012 року не заперечувало правомірність виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2008, 2009, 2010 роки, яке має значення при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року. Позивач вважає, що внаслідок імперативних зобов'язувальних норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", одержані позивачем в 2008, 2009, 2010 роки збитки підлягали включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, а отже становили невід'ємну частину таких валових витрат в 2 кварталі 2011 року. Позивач не згоден із висновками відповідача про те, що до складу другого кварталу 2011 року виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових років, що увійшли до складу першого кварталу 2011 року. З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є незаконними, безпідставними і такими, що порушують норми Конституції України, а прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення №0004641501 від 17 листопада 2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7744288,00грн. підлягає скасуванню.

Представники позивача у судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання прибув, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення п.150.1 ст.150, п.3 Підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України за рахунок перенесеного від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду і обчисленні податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року, передбаченого Податковим кодексом України. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення без врахування будь-яких інших звітних періодів. З огляду на вказане, ДПІ у Московському районі м. Харкова ДПС вважає адміністративний позов безпідставним, та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ»зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.09.1996 року, про що зроблено запис №.14801200000002501.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ ЗАВОД «ЕЛЕКТРОМАШ»було подано до ДПІ у Московському районі м. Харкова звітну податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2011 року реєстраційний номер звіту № 9002745427 від 04.05.2011 року та звітну нову податкову декларацію з податку на прибуток ВАТ ЗАВОД «ЕЛЕКТРОМАШ»за перший квартал 2011 року реєстраційний номер звіту № 9002764539 від 04.05.2011 року, при цьому в рядку 04.9 останній декларації позивач включив одержане за 2008, 2009, 2010 роки від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 7744288,00грн. А в рядку 11 цієї ж декларації сума прибутку, що підлягає оподаткуванню визначена -7810817,00 грн. Окрім цього, позивачем було подано до ДПІ у Московському районі м. Харкова звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, в рядку 06.6 цієї декларації позивач переніс від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 7810817,00 грн.

Судом встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за №3193/15 - 109/05405581 від 07.11.2011 року. Перевіркою виявлено порушення порядку заповнення позивачем податкової звітності з податку на прибуток, а саме було встановлено порушення п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України у зв'язку з перенесенням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду і обчислення податку на прибуток у 2-му кварталі 2011 року. Також в акті зазначено, що показник рядка 08 (об'єкт оподаткування) декларації позивача за 1 квартал 2011 року необхідно зменшити на збитки, відображені у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) цієї ж декларації, і тільки потім отриманий результат перенести в рядок 06.6 Декларації за 2 квартал 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0004641501 від 17 листопада 2011 року, яким зменшено позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 7744288,00 грн.

Позивач, в порядку адміністративного оскарження, подав скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПС у Харківській області. Рішенням про результати розгляду скарги №1156/10/10 -212 від 16.03.2012 року (яке було прийняте відповідно до скарги ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ»від 19.01.2012 року вих. № 4) Державної податкової служби у Харківської області, у задоволенні скарги було відмовлено, податкове повідомлення -рішення державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0004641501 від 17 листопада 2011 року залишено без змін.

За результатами розгляду повторної скарги ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ»до Державної податкової служби України, рішенням про результати розгляду скарги №7087/6/10-2415 від 23.04.2012 року, залишено без змін податкове повідомлення -рішення ДПІ Московського району м. Харкова №0004641501 від 17 листопада 2011 року, а скарга ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ»- залишена без задоволення.

Окремо суд зауважує, що ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі направлення від 13.06.2012 року за №403 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 27.02.2012 року. За наслідками перевірки було складено Акт №1164/2220/05405581 від 27.06.2012 року. Зазначеним актом перевірки було встановлено, що збитки, які перенесені з 1 кварталу 2011 року на 2 квартал 2011 року, утворилися за рахунок включення до складу валових витрат відсотків по кредиту банку, курсових різниць по відсоткам за кредит, курсових різниць по кредиту, що виникли у 4 кварталі 2008 року. Процес формування від'ємного значення відображено в додатках 4.1. та 4.2 до акту перевірки «Розшифровка валових витрат за перевіряє мий період».

Позивачем надано до суду копію кредитного договору, акт перевірки цільового використання кредитних коштів, а також платіжні документи про сплату за кредитним договором. Витратний характер сплати відсотків за кредитним договором та курсових різниць за кредитним договором відповідачем не заперечується.

Таким чином, з наявних матеріалів справи та пояснень сторін, вбачається, що ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ»станом на 31.03.2011 були задекларовані збитки у розмірі 7744288,00 грн., порушень в формуванні яких не встановлено актом перевірки, вказаний факт не заперечувався представником відповідача.

Сутність порушень ВАТ завод «ЕЛЕКТРОМАШ», встановлених актом перевірки №3193/15 - 109/05405581 від 07.11.2011 року, полягає у відсутності права декларування за 2 квартал 2011 року збитків, утворившихся до 01.01.2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.1 підр.4 розділу XX Податкового кодексу України, норми розділу III ПК України застосовуються починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року. Тому, до вказаного строку визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток мало здійснюватись на підставі норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №334/94-ВР).

Пунктом 6.1 ст.6 Закону України №334/94-ВР в редакції, що діяла по 30.06.2010 року включно, було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним дії позивача по включенню до податкових декларацій за 2 квартал 2011 року в рядках 04.9 одержаного за 2008 - 2010 роки від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 7744288,00 грн.

Верховною Радою України був прийнятий Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20 травня 2010 року № 2275-VI.

Нормою підпункту 1 п.9 розділу I цього Закону пункт 6.1 статті 6 Закону України №334/94-ВР був доповнений абзацом другим такого змісту: у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Крім того, нормою підпункту 5 п.9 розділу I Закону № 2275-VI передбачено: у статті 22 Закону України №334/94-ВР включити пункт 22.4 такого змісту: у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Суд встановив, що згідно пункту 1 розділу II Закону № 2275-VI, його пункт 9 набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, а сам Закон №2275-VI був опублікований в Газеті "Голос України" від 16.06.2010 року № 109.

З урахуванням наведених норм Закону суд вважає обґрунтованими дії позивача по включенню до податкової декларації за 2-й квартал 2011 року рядку 04.9 суми 7744288,00 грн.

За таких умов суд приходить до висновку про те, що в даному випадку відповідач невірно застосовує норми матеріального права України.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України 01.04.2011 року та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України №334/94-ВР встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд приймає також до уваги зміст узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, затверджена Наказом ДПС України від 05.07.2012 р. №575.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками I кварталу 2011 року.

У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме: дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у тому випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, мають вичерпний перелік.

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року.

Таким чином, ДПІ у Московському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова, як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення -рішення № 0004641501 від 17 листопада 2011 р. документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 2188,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова №0004641501 від 17.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" (вул. Академіка Павлова, 82, Харків, 61038, код 05405581) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2188,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31.07.2012 року.

Суддя Біленський О.О.