Постанова № 25457300, 31.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2982/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представників: позивача ОСОБА_6 (за довіреністю)

відповідача Борисова С.Ю. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_5. звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, в якому з урахуванням наступних уточнень просив суд визнати протиправними дії інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області в частині винесення постанови про накладення стягнень № 50 від 17.04.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в акті перевірки відсутній конкретизований опис порушень законодавства про захист прав споживачів, не надано аргументованих висновків з конкретним посиланням на нормативно-правовий акт, а не довільне перерахування норм, як це вказано в акті. Позивач зазначає, що додаткове узгодження замовлення у формі складання ескізу або малюнку вимагається тільки у разі оформлення замовлення на пошиття нового виробу. Форма квитанції є узгодженою та відповідає формі, затвердженої наказом Укрсоюзсервісу «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання»від 29.09.1995 року № 8. Позивач зазначає, що на зворотному боці квитанції, отриманої замовником, міститься інформація для клієнтів про права та обов'язки сторін, порядок надання послуги, відповідальність сторін та гарантійні умови. Таким чином висновки акту перевірки та постанови № 50 про ненадання замовнику необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про основні властивості продукції, гарантійні зобов'язання виконавця послуги не відповідає дійсності. Позивач зазначає, що у виконавця відповідно до п. 24 Правил не виникає обов'язок надання замовнику іншого гарантійного документу крім квитанції за формою № ПО-Д1, яка і є гарантійним документом. Отже висновки відповідача про порушення виконавцем умов договору № 1460 є необґрунтованими. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до умов п. 3.3. договору № 1460 виконавець не несе відповідальності за можливі проявлення прихованих вад, що виникли при виготовлені або під час ношення виробу. За таких обставин позивач зазначає, що постанова про накладення стягнень від 17.04.2012 року № 50 прийнята необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав письмові заперечення проти позовних вимог, які мотивовані тим, що відповідачем на підставі згоди Держспоживінспекції, а також заяви споживача ОСОБА_4 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів ФОП ОСОБА_5. За результатами вказаної перевірки складений акт, відповідно до якого були зафіксовані порушення, а саме виконавцем послуг не оформлено ескіз (малюнок) майбутнього виробу за підписом замовника, у квитанції -замовленні відсутні розміри, параметри виробу, відсоток зносу шуби, порушені терміни виконання замовлення, узгодженого із споживачем, споживачу не видано гарантійний документ з позначенням дати видачі та гарантійними зобов'язаннями, чим порушено умови договору між замовником та споживачем та відмовлено споживачу у одержанні необхідної інформації про продукцію. Відповідач у заперечення проти позову зазначає, що квитанція, надана замовнику послуг не визначає умови гарантійного обслуговування, у чому саме й полягало ненадання споживачу необхідної доступної інформації про продукцію та порушення умов договору між споживачем та виконавцем про виконання роботи, надання послуги. За результатами перевірки ФОП ОСОБА_5. був наданий припис припинення порушень прав споживачів до акту перевірки № 000069 від 22.03.2012 року, який виконаний ФОП ОСОБА_5, що вбачається з листа від 10.04.2012 року, а отже визнав факт порушення Закону «Про захист прав споживачів». На підставі викладеного, відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, вивчивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконання повноважень наданих ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023 працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області 22.03.2012 року на підставі направлення № 96 від 22.03.2012р. була проведена позапланова перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_5. з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг .

Підставою для проведення перевірки стало звернення громадянки ОСОБА_4 від 22.02.2012 р. та згода Держспоживінспекції України на проведення позапланових заходів 06.03.2012р. №1185-3-7/7(а.с.9, 22, 58).

За результатами перевірки Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів в Одеській області складений акт № 000069 від 22.03.2012 року, яким було встановлено, що під час надання послуг ОСОБА_4 позивачем були допущені порушення: під час оформлення замовлення не оформлений ескіз (малюнок) майбутнього виробу за підписом замовника; у квитанції -замовленні відсутні розмірні параметри виробу прийнятого у роботу (довжина, ширина, площа хутра) не визначено відсоток зносу шуби, порушено терміни виконання замовлення, узгодженого зі споживачем, споживачу не видано гарантійний документ з позначенням дати видачі замовлення та гарантійного зобов'язання виконавця послуг; відмовлено споживачу у одержані необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (а.с.12-13).

Одночасно зі складанням акту у відповідності з п.3.6 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006р.№311 (зареєстровано Мінюстом України 21.11.2006р. за №1219/13093) який діяв до 08.05.2012р. приписом посадової особи яка здійснювала перевірку (а.с.13) зобов'язано позивача розглянути звернення споживача у відповідності до вимог чинного законодавства та письмово (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити інспекцію до 01.04.2012р. про виконання цього припису.

Припис та акт були вручені працівнику позивача (адміністратору) під розписку (а.с.13 зворот)

За наслідками перевірки 17.04.2012р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області була прийнята постанова № 50 в якій за відсутність необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про продукцію, порушення умов договору між споживачем та виконавцем послуг, невиконання припису посадової особи застосований штраф в розмірі 1601 грн. (а.с.16).

Суд при вирішенні позовних вимог перевіряє чи прийняте оскаржуване рішення з дотриманням вимог діючого законодавства та вимог ст. 2 КАС України, та вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів»№1023, постановою КМУ №313 від 16.05.1994р. «Про затвердження правил побутового обслуговування населення», Інструкцією щодо надання послуг з ремонту і пошиття швейних і хутряних виробів із шкіри, головних уборів затвердженої наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення №20 від 27.08.2000р. (зареєстровано в Мінюсті України 13.11.2000р. за №804/5025), Наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення №8 від 29.09.1995р. (зареєстровано в Мінюсті України 25.10.1995р. за №389/925).

Судом встановлено, що 25.10.2011р. до позивача звернулась громадянка ОСОБА_4 (надалі Замовник) за отриманням послуг з перекрою коміру шуби з нутрії на стойку, встановлення крючка та петлі, укорочення низу шуби на 14 см, зміни розміру плечей.

Між виконавцем ФОП ОСОБА_5. та замовником була досягнута домовленість, що вказані роботи коштують 970 грн. та позивач прийняв замовлення, що було оформлено письмово (а.с.16) та отримав аванс. Дата виготовлення замовлення встановлена - 15.11.2011р.

В наступному 24.12.2011р. замовник отримав шубу та протягом гарантійного строку звернулась до позивача щодо усунення певних недоліків, які виявились після її носіння: комір - стойка виготовлений з низу шуби є грубим та натирає шкіру обличчя замовника, тому прохала замінити на стойку яку виготовити з її коміру-шаль який був на шубі до ремонту. На вказане прохання працівником позивача було запропоновано Замовнику здійснити додаткову оплату у розмірі 350 грн. з урахуванням знижки, на що вона не погодилась та поскаржилась письмово до позивача (а.с.22) та через неотримання відповіді вона 22.02.2012р. знов звернулась до нього та просила перерахувати вартість виконаних робіт, так як вона власними силами усунула ці недоліки, на що він не погодився, але відповіді письмово не надав.

Судом встановлено що під час прийняття замовлення позивач виписав квитанцію форми №ПО-Д1 (а.с.15) (як на дрібний ремонт) на оборотній стороні якої відображена певна інформація в тому числі умови виконання робіт та гарантія якості - 30 днів з моменту виконання замовлення.

Стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів»№1023 (надалі закон 1023) визначає, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги), та повинна містити гарантійні зобов'язання виробника (виконавця).

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону № 1023 у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи.

Кабінет міністрів України у Постанові N 313 «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» від 16 травня 1994 р. постановив, що Український союз об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) розробляє нормативні документи на побутові послуги.

Пункт 2 Інструкції щодо надання послуг з ремонту і пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів №20 від 27.08.2000 року, затвердженої наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) визначає особливості приймання та оформлення цих замовлень.

Згідно п. 2.1, п. 2.3, п. 2.5 Інструкції №20 замовлення оформлюється договором (квитанцією). Хутряні вироби, що приймаються у ремонт, вимірюються за довжиною і шириною, а одяг за довжиною і шириною нижнього краю виробу та обводу грудей. Усі ці відомості, а також площа прийнятого в ремонт хутра зазначаються у квитанції.

Приймальник під час оформлення замовлення на ремонт виробів визначає відсоток їх зносу за наявності вад згідно з таблицею. Відсоток зносу виробу погоджується із замовником. Вартість прийнятих у ремонт виробів установлюється за погодженням із замовником або на підставі підтвердних документів і зазначається разом із відсотком зносу у квитанції.

Послуги надаються у відповідності до переліку та за цінами, затвердженими виконавцем.

Згідно п. 2.9. Інструкції №20 при розрахунках із замовником без застосування реєстраторів йому видаються квитанції за формами N ПО-В-1 (пошиття) та N ПО-Р-1 (ремонт), затверджені Наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.95 N 8 "Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання", зареєстрованим Міністерством юстиції України 25.10.95 за N 389/925.

Пунктом 1.3 Наказу Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29 вересня 1995 року №8 «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання»встановлено, що форми документів суворої звітності є обов'язковими для застосування незалежно від місця оформлення замовлення усіма господарюючими суб'єктами - підприємствами, організаціями усіх форм власності, підприємцями-громадянами, що надають послуги населенню на території України.

Згідно п.1.4 Наказу №8 форми документів суворої звітності складені та мають позначення залежно від видів послуг (робіт). Позначення форм включає: ПО - побутове обслуговування; В, Д, О, П, ПА, Р, Ю - види послуг (робіт) відповідно: В виготовлення, Д - дрібні та невиробничі послуги, О - оброблення, П - прокат, ПА - паркування автомобілів, Р - ремонт, Ю - ювелірні роботи.

В додатках до наказу №8 містяться зразки форм документів суворої звітності, які повинні видаватися під час надання послуг, серед яких й форма ПО-Р1.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами позивач під час розрахунків з Замовником не використовував реєстратор розрахункових операцій, а тому повинен був оформити квитанцію №ПО-Р-1 (ремонт), проте була оформлена квитанція форми №ПО-Д1 (а.с.15) тобто неналежна квитанція.

Наприкінці формі ПО-Р1 міститься форма гарантійного талону до квитанції який повинен видаватися замовнику з видачею замовлення.

Судом встановлено, та не заперечується представником позивача, що документ вказаної форми не видавався замовнику.

Стаття 23 Закону №1023 визначає, що суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про товар, роботу, послугу, - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.

Судом встановлено, що позивачем не дотримані положення п.4.1 Інструкції №20 щодо порядку видавання замовлення, так як приймальник одночасно з видаванням замовлення повинен видати замовнику гарантійний документ, у якому зазначається дата видавання замовлення, та форма якого встановлена Інструкцією №8.

Тому суд погоджується з тим, що під час укладення договору на надання послуг позивачем не були дотримані положення п. 4.1. Інструкції №20, а тому до позивача правомірно застосована штрафна санкція за відсутність необхідно, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу послугу у розмірі 30% вартості виконаної роботи, наданої послуги, що становить 970 х 30% = 291грн.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів встановлена відповідальність - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на цей час становить 340грн.

Судом встановлено, що позивачем відповідь на звернення Замовника від 02.02.2012р. за приписом Інспекції була надана Замовнику тільки 17.04.2012р.(а.с.20), в той час коли приписом позивача зобов'язували розглянути звернення та письмово повідомити Інспекцію про виконання до 01.04.2012 року, що не було виконано, та не заперечується представником позивача, а тому суд доходить висновку, що відповідач дотримався вимог законодавства та штраф на суму 340грн. накладений правомірно.

Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону №1023 за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги накладається штраф - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.9 Інструкції побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір, розрахунковий документ встановленої форми. Права, обов'язки, відповідальність виконавця і замовника, передбачені цими Правилами, діють з моменту укладення угоди про надання побутової послуги.

Стаття 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. N 313 «Про затвердження правил побутового обслуговування населення»визначає обов'язки, права та відповідальність виконавця, та згідно якої виконавець зобов'язаний забезпечити: надання послуг відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов угоди; виконання гарантійних зобов'язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей; дотримання термінів виконання замовлення; надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги; попередження замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, наданих замовником, а також про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати споживчі властивості замовлення.

Пункт 3.2 Інструкції №20 зобов'язує надавати послугу відповідно до замовлення, діючих стандартів (перелік додається) та технологічних процесів (інструкцій), затверджених в установленому порядку. Терміни виконання замовлення узгоджуються із замовником і позначаються у квитанції.

Як встановлено судом строк виконання робіт зазначений позивачем у квитанції становив 15.11.2011р., а фактично виконані були з затримкою тільки 24.12.2011р., та доказів того, що строк виконання переносився за згодою Замовника суду не надано. При цьому суд критично ставиться до посилань представника позивача, що строк переносився через зміни, які вносились Замовником щодо крою та розміру коміру на шубі, так як жодного письмового ескізу, малюнку виробу, розміру, фасону за підписом Замовника, що відрізняється від розміру записаному в квитанції суду не надано, та як зазначалось вище належних доказів погодження сторонами іншого строку - 24.12.2011р. через внесення змін до раніше прийнятого замовлення суду не також надано.

А тому суд доходить до висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача штраф у розміру ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги) за недотримання умов договору, що становить 970 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що позивач під час розрахунків із замовником оформив квитанцію форми № ПО-Д1 замість квитанції № ПО-Р-1, тобто оформив неналежну квитанцію, не виконав своєчасно припис посадових осіб спеціально уповноваженого органу у сфері захисту прав споживачів, а саме відповідь на звернення замовника від 02.02.2012 року за приписом інспекції надана 17.04.2012 року, в той час коли приписом позивача зобов'язували розглянути звернення та письмово повідомити інспекцію до 01.04.2012 року, а також те, що строк виконання робіт, зазначений позивачем у квитанції становив до 15.11.2011 року, а фактично робота була виконана 24.12.2011 року та доказів того, що строк виконання переносився за згодою Замовника суду не надано, суд приходить до висновку, щодо правомірності оскаржуваної постанови та вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 71 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанови №50 від 17.04.2012р.відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. про зупинення дії постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 31 липня 2012 року.

Суддя Іванов Е.А.

31 липня 2012 року

.