Постанова № 25456912, 02.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-3464/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рос Агро»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рос Агро»звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011р. №0000032360, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі в сумі 32318 грн. за порушення вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.06.2011 р. позивачем отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке прийнято на підставі акта перевірки складеного відповідачем з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Респект-Інвест»за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року. Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 32318 грн. Рішенням ДПА у Кіровоградській області №3012/10/25014 від 02.09.2011 року, позивачу було відмовлено у скасуванні оскаржуваного податкового-рішення №0000032360 від 24 червня 2011 року.

Висновки відповідача щодо необхідності збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість ґрунтується на тому, що правочини укладені між ТОВ «Рос Агро»та ТОВ «Респект-Інвест»є нікчемними. У зв'язку з тим, що договори поставок товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, вказує, що договір купівлі-продажу №01/03/11-1 від 01.03.2011 року, укладений між ТОВ «Респект-Інвест»та позивачем є реальним та таким, що виконувався обома сторонами повному обсязі. Вказаний договір не був ані удаваним, ані фіктивним, має економічний ефект, що підтверджується первинними документами, а саме податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі та товарно-транспортними накладними. Вказані операції відображені належним чином та в повному обсязі в податковій звітності ТОВ «Рос Агро».

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені законодавством України у зв'язку з порушення позивачем норм Податкового, Цивільного та Господарського кодексів України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Дослідивши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Рос Агро»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Респект-Інвест»за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №46/23-6/31308597 від 06.06.2011 р. (а.с.43-56).

В ході перевірки встановлено порушення п.198.3 п.198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 32318 грн. в т. числі за березень 2011 року в сумі 32318 грн.

24.06.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032360, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 32319 грн., в т.ч. 32318 грн. за основним платежем та 01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 58).

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у Кіровоградській області.

Рішенням ДПА у Кіровоградській області від 02.09.2011 року №3012/10/25014 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Визначаючи позивачеві податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Респект-Інвест».

Зазначаючи про безтоварність операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом, відповідач посилається на довідку складену Кіровоградською ОДПІ від 31.05.2011 року №216/1520/34200536 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Респект-Інвест»щодо підтвердження господарських відносин з платником податків СТОВ «ПІК»та ТОВ «Рос Агро»за березень 2011 року, яким встановлено, що: «За даними Декларації з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року склала 28648,8 тис. грн. Згідно додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року підприємство не декларує наявність основних виробничих фондів. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларації відсутні. Чисельність працюючих: відповідно звіту форми 1ДФ за 1 квартал 2011 року кількість працюючих складає 3 особи, які враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи. Підприємство знаходиться за юридичною адресою.

З метою збору доказової бази по нікчемним угодам ГВПМ Кіровоградської ОДПІ було отримано відповідь від УДАІ УМВС України в Кіровоградській області №10/3590 від 29.04.2011 року про відсутність у ТОВ «Респект-Інвест»транспорту, що може свідчити про проведення нікчемних операцій; відповідь від ГУ Статистики у Кіровоградській області №03/2-41/4646 від 15.04.2011 року; відповідь від ФСС з ТВП №01-35-388 від 21.04.2011 року про те, що ТОВ «Респект-Інвест»на обліку не значиться, що може свідчити про проведення нікчемних операцій; відповідь від Пенсійного фонду України №3229/02-26 від 19.04.2011 року про те, що підприємство на обліку не значиться».

Таким чином, в акті зазначено, що згідно довідки від 31.05.2011 року №216/1520/34200536 щодо контрагента можна зробити висновок, що діяльність ТОВ «Респект-Інвест»полягала в сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведені безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниженні податкових зобов'язань з податків та зборів з використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах.

На підставі зазначеного вище в акті перевірки зроблено висновок, що правочини між ТОВ «Рос-Агро»та ТОВ «Респект-Інвест»здійснені без мети настання реальних наслідків, отже відповідно до частин 1, 2 статті 215, частини 5 статті 203 ЦК України є нікчемними, і в силу статті 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Респект-Інвест»01 березня 2011 року було укладено договір купівлі-продажу №01/03/11-1, згідно умов якого ТОВ «Респект-Інвест»продало СВ ЗАТ «Рос-Агро»дизельне паливо в кількості 50000 л. по ціні 6,47 грн. за літр на загальну суму 387900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 64650 грн.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм умовами права платника податків на податковий кредит мають бути фактичні здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Респект-Інвест».

Факт придбання, оприбуткування дизельного палива від ТОВ «Респект-Інвест», підтверджується наявними в матеріалах справи: актом приймання-передачі від 31 березня 2011 року, податковою накладною №16 від 31.03.2011 року, видатковою накладною №РИ-0000024 від 31.03.2011 року. Факт перевезення придбаного дизельного пального транспортом ТОВ «Апріорі-К»підтверджується товаро-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів та відповідними актами приймання-передачі.

Заперечуючи доводи позивача в часті реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Респект-Інвест», відповідач аргументуючи свою позицію фактично лише відтворює зміст положень Господарського та Цивільного кодексів України, які на думку відповідача підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Також суд зазначає, що посилання в акті перевірки про те, що ТОВ «Респект-Інвест»не зареєстровано в органах статистики, Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується наданими позивачем довідками та повідомленнями від управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі, Кіровоградської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 77-86).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до чч.1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено належними доказами неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених ним контрагенту - ТОВ «Респект-Інвест», а тому дії відповідача по визначенню позивачеві податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 32319 грн. є протиправними, а податкове повідомлення рішення №0000032360 від 24.06.2011 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Рос Агро»- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000032360 від 24.06.2011 року яким визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 32319 грн.

Присудити з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рос Агро»судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 06.12.2011р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула