Постанова № 25456813, 26.07.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р. Справа № 2a-1490/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС

до відповідача: житлово-експлуатаційної організації №9

про стягнення податкового боргу в сумі 219060,92 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до житлово-експлуатаційної організації № 9 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 219060,92 грн.

Позов мотивовано тим, що станом на дату подання позову за відповідачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість, податку на прибуток та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в загальній сумі 219060,92 грн., який є узгодженим та не сплаченим відповідачем.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив клопотання про розгляд справи без участі представника, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином (а.с. 67). Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що 17.07.2012 року представник відповідача подав клопотання про направлення на адресу відповідача копій карток особового рахунку на підтвердження нарахованої пені та з метою визнання чи спростування позовних вимог. Дані документи представлені представником позивача в судове засідання та 19.07.2012 року отримані представником відповідача (а.с. 67).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 5.4.1 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 57.1 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.129.1.1 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Статтею 59.1 Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно відповідач, повинен керуватись Земельним кодексом України і Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі".

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що житлово-експлуатаційна організація № 9 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є юридичною особою та взята на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6 -7).

В судовому засіданні встановлено, що податковий борг, який підлягає стягненню з відповідача складає 219060, 92 грн.

Так, по податку на додану вартість допущено заборгованість в сумі 216000,15 грн, яка складається з наступних зобов'язань: податкова декларація №9003997334 від 17.06.2011 року в сумі 19380,00 грн.; податкова декларація №9006768886 від 17.08.2011 року в сумі 19472,00 грн.; податкова декларація №9007719876 від 19.09.2011 року в сумі 22759,00 грн.; податкова декларація №9008671746 від 17.10.2011 року в сумі 18293,00 грн.; податкова декларація №9011162915 від 16.11.2011 року в сумі 18262,00 грн.; податкова декларація №9012403824 від 16.12.2011 року в сумі 36130,00 грн.; податкова декларація №9014097695 від 20.01.2012 року в сумі 24624,00 грн.; податкова декларація №9005441189 від 15.02.2012 року в сумі 34468,00 грн. (а.с. 12-20).

Також, до відповідача податковим повідомленням - рішенням № 582381502 від 29.11.2011 року застосовані штрафні санкції в сумі 9203,22 грн., які нараховані за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання згідно акту перевірки № 1026/15-2/19400216 від 10.11.2011 року (а.с. 10 -11).

Крім того, встановлено, що відповідачем не сплачено пеню в сумі 13408, 93 грн., наявність якої підтверджується картками особового рахунку платника (а.с. 48-65), розрахунком пені та довідкою позивача (а.с. 70 - 71).

Щодо заборгованості по податку на прибуток, то сума боргу становить 367,92 грн. пені, яка нарахована в картці особового рахунку платника (а.с. 48-65) та підтверджується розрахунком пені та довідкою позивача (а.с. 70 - 71).

Відповідачем допущено заборгованість з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 2692,85 грн., яка виникла на підставі поданих декларацій, а саме: декларація №9000132571 від 28.01.2011 року за травень-грудень 2011 року в сумі 2142,66 грн. та декларація №9001686590 від 26.01.2012 року за січень 2012 року в сумі 267,83 грн. (а.с. 21-24). До відповідача податковим повідомленням - рішенням №0006281503 від 22.11.2011 року застосовані штрафні санкції в сумі 282,36 грн., які нараховані за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання згідно акту перевірки № 11088/15-03 від 22.11.2011 року (а.с. 26 - 27).

Позивачем надіслано боржнику податкові вимоги про необхідність сплати суми заборгованості (а.с. 8).

Вказана заборгованість також підтверджується довідкою про борг (а.с. 9, 70), розрахунком пені (а.с. 71), карткою особового рахунку платника (48 - 65).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в загальній сумі 219060,92 грн. відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в загальній сумі 219060,92 грн.

При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з житлово-експлуатаційної організації №9 (76019, вул. Галицька, буд. 53а, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 19400216) в дохід бюджету податковий борг в сумі 219060 (двістя дев'ятнадцять тисяч шістдесят) гривень 92 копійки, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 27.07.2012 року.