Постанова № 25456090, 03.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2012 р. Справа №2а-2722/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кисельової О.М.,

при секретарі Беловій І.С.,

за участю представника позивача - Симонової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 783,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 783,66 грн.

Позов мотивуючи тим, що відповідач, будучи платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, здійснюючи діяльність на спрощеній системі оподаткування, з урахуванням мінімального розміру доплати страхових внесків не сплатив своєчасно страхові внески за 3-4 квартал 2010 року в розмірі 783,66 грн.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, будь - яких клопотань на адресу суду не надсилав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим як фізична особа-підприємець 09.04.2009 року та знаходиться на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV(далі - Закон № 1058) .

Згідно ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2462-VI від 08.07.2010р. було внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV, у тому числі до п. 8 розділу ХV Прикінцеві положення.

Так відповідно до п.п. 4 п.8 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV зі змінами та доповненнями у редакції Закону № 2462-VI від 08.07.2010р., до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону № 1058 передбачено, що мінімальний страховий внесок -це сума коштів, що визначається розрахунком як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.1 ст.18 Закону № 1058 розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У відповідності до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" № 2154-VI від 27.04.2010р. (зі змінами та доповненнями станом на період розрахування позивачем страхових внесків) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 липня 2010 року - 888,00 грн., з 1 жовтня 2010 року - 907,00 грн., з 1 грудня 2010 року - 922,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р., № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на період розрахування позивачу страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідач , будучи фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до вищенаведених норм зобов'язаний сплачувати мінімальний страховий внесок за 3 квартал 2010 р. у розмірі по 294,82 грн. (888,00 грн. х 33,2%), виходячи з суми мінімальної заробітної плати, встановленої у цей період Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" № 2154-VI від 27.04.2010р. та ставкою збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, встановленою Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (33,2 відсотка).

До сплати страхових внесків зараховуються відрахування від сплати єдиного (42%) та фіксованого (42%) податку, які поступають від органів Державного казначейства України.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачем було обґрунтовано розраховано в акті № 3 від 04.07.2011 року фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування в 3-4 кварталах 2010 року суми донарахування страхових внесків на загальнообов'язкове страхування за 2010 року у розмірі 783,66 грн..

Згідно з ч. 1, 2 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У зв'язку з чим, відповідачу було направлено вимогу № Ф 820 від 20.10.2010 року з зазначенням суми загального боргу зі сплати страхових внесків за 2010 рік в розмірі 783,66 грн.

Відповідно до абз.5 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI від 08.07.2010 року(який діяв на день направлення вимоги відповідачу та її отримання) страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача у встановленому законом порядку не оскаржена, заборгованість у добровільному порядку відповідачем не сплачена, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача.

Відповідач не надав суду заперечення на позов або доказів погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"(діючий на момент звернення з позовом), органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 783,66 грн. підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК.

Керуючись ст. 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (98400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим в КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України" м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300435) заборгованість по сплаті страхових внесків за 3-4 квартали 2010 року в розмірі 783,66 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.