Рішення № 25452494, 31.07.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/4109/12

Справа № 121\4109\12

2\0121\1495\2012

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Винокурової Є.Є.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосія справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Феодосійського відділення № 16 Філії ПАТ КБ «Надра» Кримське РУ про визнання договорів недійсними, зустрічному позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Надра»в особі Феодосійського відділення № 16 Філії ПАТ КБ «Надра»Кримське РУ про визнання договорів недійсними, мотивуючи його тим, що 29 травня 2008 року він уклав кредитний договір № 805\2008\840-ЖР\79, згідно якого одержав кошті в сумі 35886,82 дол. США з цільовим використанням: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 1836 від 29.05.2008 року. 29.05.2008 року було укладено Додаткову угоду № 1. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, був укладений договір іпотеки № 1862 від 29.05.2008 року, згідно якого в іпотеку передана належна йому однокімнатна квартира АДРЕСА_1. 31.07.2008 року укладено додаткову угоду № 1. Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Особа, яка підписала кредитний договір діяла на підставі довіреності без наявності індивідуальної ліцензії, тому укладений договір не може бути дійсним. Оскільки кредитний договір є недійсним, те підлягає визнанню недійсним і договір іпотеки. Просить визнати недійсним кредитний договір № 805\2008\840-ЖР\79 від 29.05.2008 року, а також договір іпотеки № 1862 від 29.05.2008 року, укладені між ним та ПАТ КБ «Надра».

ПАТ КБ «Надра»звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи його тим, що за договором кредиту № 805\2008\840-ЖР\79 від 29.05.08р. ОСОБА_3 був наданий кредит в сумі 35886,82 доларів США на придбання нерухомого майна строком до 12.05.2028р. з процентною ставкою 14,49% річних. Відповідач зобов'язався погашати отриманий кредит щомісячно. З метою забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 1862, згідно якого ОСОБА_3 передав Банку квартиру АДРЕСА_1. З липня 2008 року ОСОБА_3 не виконує умови договору. Таким чином, станом на 11.05.2012р. загальна сума заборгованості боржника перед банком склала 58393,03 дол. США, що еквівалентно 466560,31 грн., з яких: заборгованість по кредиту -35521,60 дол. США, що еквівалентно 283817,58 грн., проценти по кредиту - 13247,84 дол. США, що еквівалентно 105850,24 грн., пеня по тілу -914,61 дол. США, що еквівалентно 7307,73 грн., пеня по відсоткам -1604,66 дол. США, що еквівалентно 12821,23 грн., штраф за невиконання п. 5.3, 4.3.17 кредитного договору (страхування життя) -3552,16 дол. США або 28381,76 грн., штраф за невиконання п. 5.3, 4.3.17 кредитного договору (страхування залогу) -3552,16 дол. США або 28381,76 грн. Оскільки відповідач порушив умови договору, мають право дострокового стягнення заборгованості. Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку»вони вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Просить стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості 466560,31 грн., що еквівалентно 58393,03 дол. США. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1, стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача по основному позові та відповідача по зустрічному ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 16.09.2011 року, в судовому засіданні вимоги підтримав, з зустрічним позовом не згодний, пояснівши, що кредитний договір та договір іпотеки недійсні, оскільки укладені у порушенні ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Вимоги банку про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню тому, що ОСОБА_3 згодний був сплатити тіло кредиту, але банк відмовився укласти мирову угоду.

Представник відповідача по основному позову та позивача по зустрічному ПАТ КБ «Надра»в судовому засіданні вимоги ОСОБА_3 не визнав, зустрічний позов підтримав, пояснивши, що Банк мав ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, індивідуальна ліцензія не потрібна. З липня 2008 року ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору. Станом на 11.05.2012р. загальна сума заборгованості боржника перед банком склала 58393,03 дол. США. Вони попередили ОСОБА_3 про необхідність погашення цієї заборгованості та про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд знаходить основної позов таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний -задоволенню частково.

Сторонами 29 травня 2008 року укладений договір кредиту № 805\2008\840-ЖР\16\79, з якого виходить, що ВАТ КБ «Надра»надав ОСОБА_3 кредит в сумі 35886,82 доларів США на придбання нерухомого майна на строк до 12.05.2028 року з процентною ставкою 14,49% річних (ар.с. 4-5, 44-45).

На підставі наказу Тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра»від 26.01.2011 року Відкрите Акціонерне Товариство КБ «Надра»змінило найменування на Публічне Акціонерне Товариство КБ «Надра».

31 липня 2009 року сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 805\2008\840-ЖР\16\79 від 29.05.2008 року (ар.с. 7-10).

Факт надання ОСОБА_3 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки № 531 від 29.05.2008р. (ар.с. 42), меморіальним валютним ордером № 536 від 29.05.2008р. (ар.с. 43).

Згідно п. 3.1 Кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався погашати отриманий кредит щомісячно рівними платежами у сумі 149,53 дол. США.

На виконання умов кредитного договору № 805\2008\840-ЖР\16\79, 29 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений Договір іпотеки за реєстром № 1862 (ар.с. 11-13, 47-50), згідно якому, цей договір забезпечував виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 805\2008\840-ЖР\16\79 від 29.05.08р., та предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі - продажу квартирі, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу 29 травня 2008 року, за реєстровим № 1836, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів реєстратором - приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу 29 травня 2008 року, вартість якої за домовленістю сторін складає 206000 грн. на підставі Угоди про визначення договірної вартості предмету іпотеки від 29.05.2008 року.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними задоволенню не підлягають.

Підставою визнання кредитного договору недійсним позивач вказує відсутність у нього та у банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій.

У відповідності до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до ст. 2 Закону України від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»кошти є грошима в національної або іноземної валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету № 15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Згідно пункту 11 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають із кредитних правовідносин», у разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт «г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій). У зв'язку з наведеним суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

ПАТ КБ «Надра»має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції, тому мав право на укладання кредитного договору в іноземної валюті, тому підстав для визнання кредитного договору № 805\2008\840-ЖР\79 від 29.05.2008 року, а також договору іпотеки № 1862 від 29.05.2008 року недійсним не мається.

Згідно зі ст. 526, ч. 2 ст. 615 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно розрахунку, станом на 11.05.2012р. у ОСОБА_3 є порушення графіку погашення кредиту, у результаті чого склалася заборгованість у сумі 58393,03 дол. США, що еквівалентно 466560,31 грн., з яких: заборгованість по кредиту -35521,60 дол. США, що еквівалентно 283817,58 грн., проценти по кредиту - 13247,84 дол. США, що еквівалентно 105850,24 грн., пеня по тілу -914,61 дол. США, що еквівалентно 7307,73 грн. пеня по відсоткам -1604,66 дол. США, що еквівалентно 12821,23 грн., штраф за невиконання п. 5.3, 4.3.17 кредитного договору (страхування життя) -3552,16 дол. США або 28381,76 грн., штраф за невиконання п. 5.3, 4.3.17 кредитного договору (страхування залогу) -3552,16 дол. США або 28381,76 грн. (ар.с. 40).

Згідно п. 4.3.14. Кредитного договору позичальник зобов'язаний на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за свій рахунок на користь іпотекодаржателя від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. Згідно п. 5.3. Договору за невиконання чи неналежне виконання вимог п. 4.3 даного договору позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту.

Невиконанням умов кредитного договору по своєчасному поверненню суми кредиту, відповідачем по зустрічному позову були порушені права позивача, тому порушене право підлягає захисту по підставах ст. 1049, 1050 ЦК України.

Як встановлено ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом

Згідно Іпотечного договору, а саме п. 6.1., у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання за кредитним договором не буде виконане, іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку платежу.

Статтями 33, 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що 17.05.2012 року вихід. № 2143 банком на адресу ОСОБА_3 спрямована претензія-вимога, в якої йому пропонується у 30-денний строк погасити створену заборгованість станом на 11.05.2012 року.

Враховуючи встановлені судом факти того, що кредит у розмірі 35886,82 доларів США був отриманий позичальником, але зобов'язання з погашення кредиту та процентів за кредитом ОСОБА_3 порушувалися, то згідно умовам Договору іпотеки, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позивач по зустрічному позові просить не тільки звернути стягнення на предмет іпотеки, а також стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості.

Суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотекі та стягнути суму заборгованості за кредитним договором, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 207, 215, 227, 1049-1052, 1054, 526, 530, 536, 549, 550 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», суд

вирішив:

У позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Феодосійського відділення № 16 Філії ПАТ КБ «Надра»Кримське РУ про визнання договорів недійсними відмовити.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29 травня 2008 року за реєстром № 1862, а саме - на належну ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі - продажу квартирі, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу 29 травня 2008 року, за реєстровим № 1836, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів реєстратором - приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу 29 травня 2008 року, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 яка складається з 1- коридору пл. 4,2 кв. м, 2 -кімнати пл. 18,8 кв. м, 3 -кухні пл. 7,2 кв. м, 4 -комори пл. 0,8 кв. м, 5 -санвузла пл. 3,2 кв. м, І -балкону пл. 0,8 кв. м, ІІ - балкону пл.. 0,8 кв. м, загальною площею 55,8 кв. м, житловою площею 18,8 кв. м, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 206000 грн., але початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, задовольнив за рахунок реалізації вказаного об'єкту нерухомості на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Надра»заборгованість за кредитним договором № 805\2008\840-ЖР\16\79 від 29 травня 2008 року у розмірі 58393,03 дол. США, що еквівалентно 466560,31 грн., з яких: заборгованість по кредиту -35521,60 дол. США, що еквівалентно 283817,58 грн., проценти по кредиту - 13247,84 дол. США, що еквівалентно 105850,24 грн., пеня по тілу -914,61 дол. США, що еквівалентно 7307,73 грн., пеня по відсоткам -1604,66 дол. США, що еквівалентно 12821,23 грн., штраф за невиконання п. 5.3, 4.3.17 кредитного договору (страхування життя) -3552,16 дол. США або 28381,76 грн., штраф за невиконання п. 5.3, 4.3.17 кредитного договору (страхування залогу) -3552,16 дол. США або 28381,76 грн.

Передати Публічному Акціонерному Товариству комерційний банк «Надра»квартиру АДРЕСА_1, в управління на строк реалізації предмета іпотеки для задоволення вимог на умовах безоплатності послуг управителя.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Панютино Лозівського району Харківської області, ІН НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Надра»повернення судового збору в сумі 3219 грн. 00 коп. (три тисячі двісті дев'ятнадцать грн. 00 коп.).

В решті частині зустрічного позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя -

Секретар -