Рішення № 25451968, 20.07.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1285/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дружбіної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

У своєму позові позивач вказав, що він тривалий час працював на підприємстві відповідача. 18 жовтня 2010 року він був звільнений з підприємства за станом здоров`я, згідно наказу за ст.40 п. 2 КЗпП України, оскільки стан його здоров`я не дозволяв йому працювати.

03 жовтня 2012 року йому було видано акт розслідування хронічного професійного захворювання.

10 листопада 2011 року, згідно висновку МСЄК йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із шкідливими умовами праці він отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у зв'язку з професійним захворюванням він постійно змушений лікуватись, почуває себе погано, за станом здоров'я був звільнений з підприємства, а тому не мав можливості працювати як раніше на шахті та вести звичайний спосіб життя, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Свою моральну шкоду він оцінює в 100 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі, за участю його представника ОСОБА_1

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі та свої заперечення проти позову.

Представник відповідача, представник позивача проти розгляду справи без участі позивача та третьої особи не заперечував.

Суд вважає, що в справі є достатньо даних про викладені у позові обставини та не має необхідності вислуховувати особисті пояснення позивача та представника третьої особи.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримав доводи позивача, викладені у позові на наполягав на повному їх задоволенні.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки на медико-соціальні експертні комісії покладено обов`язок встановлення наявності моральної шкоди, така шкода позивачу МСЄК не встановлювалась. Також зазначив, що позивач працював не лише на підприємстві відповідача, де також знаходився у шкідливих умовах праці і тому Державне підприємство «Вугільна компанія Краснолиманська» не є єдиним відповідачем по цій справі. Зазначив до того ж що розмір моральної шкоди є значно перебільшеним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області у своїх запереченнях вважають спричинення відповідачем позивачу моральной шкоди недоведеним, оскільки на медико-соціальні експертні комісії покладено обов`язок встановлення наявності моральної шкоди, така шкода позивачу МСЄК не встановлювалась. Просили розглянути справу на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оголосивши заперечення третьої особи та дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював у відповідача з 12.07.2006 року електрослюсарем підземним 4 розряду, а з 29.08.2006 року по 18.10.2010 року електрослюсарем підземним 5 розряду. Звільнений з підприємства за п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров`я. Ці обставини підтверджуються копією трудової книжки, які підтверджував також представник відповідача (а.с. 11-17).

03.10.2011 року позивачу було встановлено професійне захворювання -хронічне обструктивне захворювання легенів. Професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в підземних умовах, обумовлених впливом виробничого фактору -пил фібро генної дії. Перевищення максимально допустимої концентрації пилу в повітрі робочої зони, запиленість повітря. Захворювання встановлено вперше. Цей факт підтверджується актом П-4 від 03.10.2011 року (а.с. 9-10).

10.11.2011 року позивачу було вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню та 3-тя група інвалідності. Також позивачу заборонена важка фізична праця, підземні умови роботи що підтверджується довідкою МСЄК (а.с. 30).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області були призначені страхові виплати: щомісячні страхові виплати та одноразова допомога по профзахворюванню, що підтверджується поясненням позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно акту П-4 від 03.10.2011 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» позивач отримав вищезазначене професійне захворювання, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу, тому суд не приймає доводи представника відповідача, щодо притягнення до відповідальності у справі всіх підприємств, де працював позивач у період, який увійшов до періоду роботи у шкідливих умовах праці.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Суд також не приймає доводи представника відповідача та третьої особи, що наявність моральної шкоди може встановлюватися лише органом МСЄК, оскільки спричинення працівнику моральної шкоди може бути також встановлено судом.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав професійне захворювання з незворотніми наслідками та став інвалідом і тому був звільнений з підприємства за станом здоров`я, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сім'ї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у зв'язку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість його життя. Однак суд не приймає до уваги доводи про те що внаслідок профзахворювання у позивача розвинулось також супутнє захворювання -цукровий діабет, оскільки у судовому засіданні такі докази не досліджувались.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті, він був звільнений з підприємства де бажав продовжувати працювати та отримувати гідну зарплатню. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він став інвалідом, позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості отриманого професійного захворювання, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 12 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 100 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 188 гривень 20 копійок.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська» з рахунку № 26006301620720 в Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області», МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із професійним захворюванням на виробництві 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська» на користь держави судовий збір у розмірі 188 гривень 20 копійок (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщені Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 25 липня 2012 року.

Суддя: