Ухвала суду № 25451272, 07.07.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа № 2-1636/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2011 року липня сьомого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово,

під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Майної Г. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, де третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, -

встановив:

Відповідач позов не визнав, заперечуючи систематичним порушенням позивачем своїх зобов'язань зі сплати щомісячних платежів, які прострочує, проте, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин не повідомив, свого представника не направив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника до суду подана заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю своїх вимог, пред'явлених у січні 2010 року з урахуванням уточнень, на предмет припинення звернення відповідачем стягнення на передане йому у заставу нерухоме майно в рахунок оплати всього боргу з кредитного договору. У своїх заявах в обґрунтування вимог позивач посилався на відсутність у відповідача права достроково вимагати повернення йому за договором кредиту кошти в сумі в гривнях еквівалентній 58 866 доларів 06 центів США з нарахованими процентами і неустойки, оскільки вимога відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»відповідачем йому не вручалась, а сума стягнення є спірною, на що вказує звернення відповідача до суду з позовом.

В письмових запереченнях відповідач відзначив, що позивач з 19.11.2008 не сплачує обумовлені графіком платежі, чим не виконує свій обов'язок повернути кредит частинами з нарахованими на нього процентами більше 20 місяців поспіль, що стало підставою для направлення поштою на зазначену ним адресу вимог про дострокове повернення кредиту у всій сумі, після чого зі зміною строку виконання зобов'язання відповідач звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на договорах іпотеки, якою забезпечене повернення кредиту.

Третя особа будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 77 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, причин не повідомила.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Позивач отримав 18.09.2007 від відповідача у власність 58 866 доларів 06 центів США на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору № ML-300/478/2007 від 18.09.2007, долученого до справи в копії (а.с. 9-12), за якими кошти отримані в кредит для придбання нерухомого майна з поверненням частинами у визначені узгодженим графіком строки (шляхом ануітетних платежів) з кінцевим терміном 20.09.2027 зі сплатою процентів за користування в розмірі 4,99 % річних, що обов'язкове для сторін згідно з ст. 629 ЦК України.

Цим договором в пункті 1.9 частині № 2 обумовлене право відповідача на свій розсуд достроково вимагати повернення боргу на випадок порушення відповідачем своїх обов'язків з повернення кредиту, про що має направити позивачу повідомлення з вказівкою на строк такого виконання. Позивач же взяв на себе зобов'язання повернути позивачу кредит з виплатою процентів, дотримуючись умов п. 1.1, 2.3 цього договору про розміри та строки виплати, валюту виконання, а так само виконати повернення кредиту достроково у всій сумі з часу відправлення відповідачем відповідної вимоги і до закінчення 30 дня від моменту вручення такої вимоги (п. 1.9.1 частини № 2 договору), що має виконувати згідно з ст. 526 ЦК України.

Зобов'язання позивача за укладеним договором, крім неустойок (пені), забезпечувалися наданням ним відповідно до ст.ст. 574, 585 ЦК України в іпотеку відповідачу земельної ділянки, загальною площею 0,20 га на вулиці Шкільна, 79, у с. Старі Кодаки Новоолександрівської сільської Ради Дніпропетровського району, оціненої відповідно до ст. 582 ЦК України на суму 367 950 гривень, на умовах укладеного 18.09.2007 між ними нотаріально посвідченого договору іпотеки №300/478/2007, долученого до матеріалів справи в копії.

На цих умовах згідно з ст. 584 ЦК України заставою забезпечені вимоги відповідача до позивача на суму еквівалентну 58 866 доларів 06 центів США, процентів за користування ним і пені за час прострочення з правом достроково звернути стягнення на предмет застави відповідно до ч. 2 ст. 590 цього Кодексу, як встановлено п. 6.2 договору, у випадку прострочення позивача як боржника і не виконання вимоги про дострокове виконання зобов'язання з кредитного договору.

Крім того, позивач 17.01.2008 отримав від відповідача у власність 99 980 доларів 10 центів США на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору № ML-300/11/2008 від 17.01.2008, долученого до справи в копії (а.с. 13-17), за якими кошти отримані в кредит для придбання нерухомого майна з поверненням частинами у визначені узгодженим графіком строки (шляхом ануітетних платежів) з кінцевим терміном 17.01.2031 зі сплатою процентів за користування в розмірі 3,99 % річних, що обов'язкове для сторін згідно з ст. 629 ЦК України.

Цим договором в пункті 1.9 частини № 2 обумовлене право відповідача на свій розсуд достроково вимагати повернення боргу на випадок порушення відповідачем своїх обов'язків з повернення кредиту, про що має направити позивачу повідомлення з вказівкою на строк такого виконання. Позивач же взяв на себе зобов'язання повернути позивачу кредит з виплатою процентів, дотримуючись умов п. 1.1. цього договору про розміри та строки виплати, валюту виконання, а так само виконати повернення кредиту достроково у всій сумі з часу відправлення відповідачем відповідної вимоги і до закінчення 30 дня від моменту вручення такої вимоги (п. 1.9.1 частини № 2 договору), що має виконувати згідно з ст. 526 ЦК України.

Зобов'язання позивача за укладеним договором, крім неустойок (пені), забезпечувалися наданням ним відповідно до ст.ст. 574, 585 ЦК України в іпотеку відповідачу:

- житлового будинку на АДРЕСА_1, оціненого відповідно до ст. 582 ЦК України на суму 162 350 гривень, на умовах укладеного 17.01.2007 між ними нотаріально посвідченого договору іпотеки № PМL 300/11/2008, долученого до матеріалів справи в копії;

- житлового будинку на АДРЕСА_2, оціненого відповідно до ст. 582 ЦК України на суму 154 500 гривень, на умовах укладеного 17.01.2007 між ними нотаріально посвідченого договору іпотеки № PМL 300/11/2008/1, долученого до матеріалів справи в копії.

На умовах цих договорів згідно з ст. 584 ЦК України заставою забезпечені вимоги відповідача до позивача на суму еквівалентну 99 980 доларів 10 центів США, процентів за користування ним і пені за час прострочення з правом достроково звернути стягнення на предмет застави відповідно до ч. 2 ст. 590 цього Кодексу, як встановлено п. 6.2. договору, у випадку прострочення позивача як боржника і не виконання вимоги про дострокове виконання зобов'язання з кредитного договору.

Як вбачається з договорів іпотеки їх предмет не перебував в іпотеці у третіх осіб.

13.08.2009 позивач отримав вимоги відповідача про дострокове повернення кредитів у всій сумі 58 146 доларів 68 центів США з нарахованими процентами за договором № ML-300/478/2007 на суму 6 779 доларів 26 центів США і в сумі 99 304 доларів 91 цент США з нарахованими процентами за договором № ML-300/11/2008 на суму 12 042 доларів 07 центів США, а також з виплатою сум пені 4 015 доларів 01 цент США і 6 157 доларів 89 центів США, відповідно. Вручення цих вимог підтверджується даними розписки про вручення, яка вбачається на примірниках, поданих до суду сторонами спору.

Суд за браком доказів підтвердження позивачем виконання зобов'язання за правилами ст. 545 ЦК України, оскільки іншого позивачем не спростовано, дійшов висновку відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, що позивач після отримання відповідно до ст. 10561 ЦК України вимоги про дострокове повернення кредиту до 13.09.2009 не вніс жодного платежу для погашення боргу кредиту, порушуючи ст.ст. 529, 536 цього Кодексу.

Надані позивачем квитанції про часткове погашення суми боргу протягом 2010 року від 50 до 160 гривень на місяць не можуть прийматися судом до уваги відповідно до ст. 58 ЦК України, оскільки не відносяться до часу виникнення у відповідача права на дострокове повернення кредиту у всій сумі і мають незначний характер сум повернення кредиту порівняно з обов'язками позивача щодо розміру щомісячного платежу аби застосувати застереження ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

У з'ясованих дійсних обставинах, суд за внутрішнім переконанням дійшов висновку, що вимога відповідача про дострокове повернення кредиту, виплати нарахованих процентів і пені станом на 14.09.2009 позивачем не була виконана, на підставі чого відповідач згідно з п. 3 ч. 2 ст. 592 ЦК України набув право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого такою іпотекою.

25.11.2009 приватний нотаріус ОСОБА_2 вчинила виконавчий напис під реєстровим № 10383 на договорі іпотеки №300/478/2007, яким запропонувала звернути стягнення на предмет застави в рахунок задоволення коштами, отриманими від його реалізації, вимог відповідача на суму 71 450,19 доларів США, що складаються з основного боргу в сумі 58 146,68 доларів США, процентів в сумі 9 325,27 доларів США та пені в сумі 3 978,24 доларів США за час прострочення. Як вбачається з цього виконавчого напису, він вчинений, оскільки нотаріус вважала безспірними вимоги відповідача як кредитора через настання строку виконання забезпеченого зобов'язання з 14.09.2009 до 24.11.2009.

Так само, 25.11.2009 приватний нотаріус ОСОБА_2 вчинила виконавчі написи під реєстровими № 10381 та № 10382 на договорах іпотеки №№ PМL 300/11/2008, PМL 300/11/2008/1, якими запропонувала звернути стягнення на предмет застави в рахунок задоволення коштами, отриманими від їх реалізації, вимог відповідача на суму 123 183,19 доларів США, що складаються з основного боргу в сумі 99 304,91 доларів США, процентів в сумі 17 783,31 доларів США та пені в сумі 6 094,97 доларів США за час прострочення. Як вбачається з цього виконавчого напису, він вчинений, оскільки нотаріус вважала безспірними вимоги відповідача як кредитора через настання строку виконання забезпеченого зобов'язання з 14.09.2009 до 24.11.2009.

Нотаріус згідно з ст. 18 ЦК України здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», на виконання яких постановою КМ України № 1172 від 29.06.1999 до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться на підставі виконавчих написів у безспірному порядку, віднесені нотаріально посвідчені угоди, що передбачають право звернення стягнення на заставлене майно. З огляду на це п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту України 20/5 від 03.03.2004, вказує, що нотаріус в межах строків давності вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, що засвідчується наявністю у відповідача боргового документа в оригіналі.

Суд за браком доказів відповідно до ст.ст. 27, 60 ЦПК України через наявні сумніви в істинності висновку про погашення кредиту відкидає, як не встановлений, факт подання позивачем нотаріусу своїх заперечень щодо суми боргу до дня вчинення виконавчого напису.

Звідси, відповідач мав всі підстави за ст.ст. 589, 590 ЦК України для безспірного звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), а нотаріус відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України визначила еквівалент суми примусового виконання зобов'язання в гривнях.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом, як і стягнення за рішенням суду відносяться не до способів, а до юрисдикційних форм захисту цивільних прав, а тому не виключають один одного, маючи альтернативний характер, на відміну від способів правового захисту за ст. 16 ЦК України. Доводи позивача, що зводяться до подвійного стягнення спірної суми, неспроможні, оскільки рішенням суду визначається примусове виконання обов'язку в натурі в цілому з договору за рахунок всього майна позивача, тоді як за виконавчим написом звертається стягнення лише на предмет іпотеки. Через це у випадку достатності виторгу з предмету іпотеки для погашення всього боргу стягнення за рішенням суду буде припинене згідно з п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України. Крім того, у боржника у зведеному виконавчому провадженні залишається право запропонувати здійснити стягнення за рахунок реалізації іншого майна для задоволення вимоги стягувача до реалізації предмета іпотеки.

Таким чином, у відповідача наявні підстави для застосування такої форми юрисдикційного захисту, якою є виконавчий напис нотаріуса, через що права позивача згідно з ст. 15 ЦК України захисту не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 218, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(код ЄДРПОУ 26141206, м. Дніпропетровськ) відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача і йому не відшкодовувати.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»вправі подати до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення його копії, а така само відповідачем -з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя