Рішення № 25450836, 01.08.2012, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/6747/12

пр. № 2/2608/4141/12

01 серпня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк»13 квітня 2012 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитно-заставним договором від 02 липня 2008 року № К4Р0АЕ00000167 в розмірі 54898,34 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.12.2011 року складає 438637,70 гривень шляхом звернення стягнення на належний відповідачці автомобіль марки «Фольцваген», модель «Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 02 липня 2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитно-заставний договір №К4Р0АЕ00000167, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 20750,08 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення кредиту 01.07.2013 року.

Відповідно до умов кредитно-заставного договору від 02 липня 2008 року № К4Р0АЕ00000167 між позивачем та відповідачкою з метою забезпечення позову було здійснено заставу транспортного засобу марки «Фольцваген», модель «Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який, відповідно до п.13 договору забезпечує вимоги заставодержателя, які випливають з кредитно-заставного договору.

Відповідачка належним чином своїх зобов'язань не виконує. Станом на 22.12.2011 року у відповідачки перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 54898,34 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.12.2011 року складає 438637,70 гривень. Представник позивача просить стягнути з відповідачки зазначену суму боргу шляхом звернення стягнення на належний відповідачці автомобіль марки «Фольцваген», модель «Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., визначити спосіб звернення стягнення на автомобіль шляхом визнання права на продаж зазначеного автомобіля, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач до суду двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки судові не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02 липня 2008 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір К4Р0АЕ00000167, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 20750,08 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення кредиту 01.07.2013 року.

Відповідно до умов договору зазначену вище суму відповідачу було надано.

Відповідно до умов кредитно-заставного договору від 02 липня 2008 року № К4Р0АЕ00000167 між позивачем та відповідачкою з метою забезпечення позову було здійснено заставу транспортного засобу марки «Фольцваген», модель «Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який, відповідно до п.13 договору забезпечує вимоги заставодержателя, які випливають з кредитно-заставного договору. Відповідачка належним чином своїх зобов'язань не виконує. Станом на 22.12.2011 року у відповідачки перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 54898,34 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.12.2011 року складає 438637,70 гривень, що складається:

- 22327,71 доларів США заборгованість за кредитом (залишок непогашеної частини кредиту);

- 8252,36 доларів США заборгованість за відсотками;

- 1934,94 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом,

- 19739,32 доларів США пеня за прострочення сплати кредиту;

- 31,29 доларів США штраф (фіксована ставка),

- 2612,72 доларів США штраф (процентна складова).

Відповідачці надсилалася письмова претензія-повідомлення (вимога) про необхідність погашення заборгованості, яку відповідач отримала, але заборгованість так і не погасила (а.с.6).

Відповідно до ч. 1. ст. 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється, за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 590 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, відповідач порушила умови договору, належним чином їх не виконує, передбачені договором платежі вносить несвоєчасно, а тому позовні вимоги в цій частині (стягнення заборгованості) підлягають задоволенню.

Статтями 589, 590 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк/термін/, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в цій частині.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Представник позивача в позовній заяві просить визначити спосіб звернення стягнення на заставлене майно шляхом надання права банку (уповноваженій ним особі) продажу заставленого автомобіля іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, надавши для цього також право зняття транспортного засобу з реєстраційного обліку.

Виходячи з того, що законом не передбачено такого способу захисту в забезпечення звернення на предмет застави, як зняття транспортного засобу з реєстраційного обліку в органах ДАІ, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову судового збору.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 589, 590, 611, 625, 651, 1049 ЦК України, ст. ст.. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ комерційний банк "Приватбанк" (р/р 29098829000000 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором в розмірі 54898,34 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.12.2011 року складає 438637,70 гривень.

В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки «Фольцваген», модель «Транспортер», 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2 державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визначити спосіб звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання права довіреної особи ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" на продаж автомобіля марки «Фольцваген», модель «Транспортер», 2004 року випуску, кузов НОМЕР_2 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ комерційний банк "Приватбанк" (р/р 64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) судові витрати по справі: 3219 грн. 00 коп. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник