Ухвала суду № 254503, 26.09.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22-9046 Категорія - 21

Головуючий в 1 інстанції- Нікішин Ю.В.. Доповідач- Бабенко П.М.

УХВАЛА  іменем України

26 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судці Пономарьовій О.М.. суддів- Бабенка П.М. ,Стельмах Н.С. при секретарі - Пометун С.М.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача -ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 14 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області ( далі-відцілення Фонду) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до ДП „Макіїввугілля" в інтересах ВП шахта „Швнічна"про відшкодування моральної шкоди в сумі 70 000 грн.,обгрунтовуючи свої вимоги тим, що він з вини ДВАТ шахта „Північна",правонаступником якого є відповідачів працював з 1959 по 1986 рік ,втратив 60% професійної працездатності через профзахворювання та каліцтво,через що йому спричинено моральну шкоду.

Надалі на виконання ухвали судді про усунення недоліків від 21.06.06 року позивач звернувся з таким же позовом до відповідача - відділення Фонду, який на його думку повинен відшкодувати йому моральну шкоду.

Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 14 серпня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду, посилаючись на те, що це рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, вказуючи, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін ,дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з таких підстав:

За змістом ст.1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва з 1 квітня 2001 року.

Судом встановленого позивач знаходився в трудових відносинах з ДВАТ шахтою „Північна". 19.03.1985 року при виконанні трудових обов'язків позивач отримав каліцтво на виробництві .Крім того, в результаті шкідливих умов праці він захворів на антрако-сілікоз . За висновком МСЕК від 28.05.1990 року йому встановлено за сукупністю каліцтва та

профзахворювання 60% втрати професійної працездатності,шахта ,а надалі з 1.04.01 року відповідач відшкодовував йому шкоду заподіяну його здоров'ю.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд послався на вимоги Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування' згідно якому з 1.04.01 року на Фонд покладено обов'язок відшкодування шкоди, завданої здоров'ю потерпілим від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, якчй зворотної сили не має.

Оскільки моральна шкода спричинена позивачеві до набрання чинності вказаного закону ,суд надійшов до висновку про те що підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Але при цьому суд не звернув уваги на те, що вперше встановлена відповідальність роботодавця за спричинення працівникові моральної шкоди втратою професійної працездатності через шкідливі умови праці або каліцтво відповідно до ст. 12 Закону України „Про охорону праці" від 14 жовтня 1997 року № 2694-ХП .Тому ,зважаючи на час встановлення позивачеві втрати професійної працездатності та спричинення моральної шкоди, він не має права на відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаний закон зворотної сили не має, і суду слід було застосувати цей закон.

Зважаючи на вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті та справедливе рішення, але при цьому помилково послався на інший закон, чим порушив вимоги матеріального права.

Вказана обставина не може бути підставою для скасування цього рішення ,оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань

Тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення апеляційний суд на вбачає.

Апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачені втрати з інформаційно-технічного забезпечення справи, тому у відповідності до вимог п.З ч.З ст. 81 ЦПК України апеляційний суд покладає витрати в сумі 1,50 грн. на інформіціонно-технічне забезпечення у справі на ОСОБА_1.

Керуючись ст..303, п.1 ч.І ст.307, ст. ст..308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 14 серпня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати в сумі по 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі, які перерахувати на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: