Постанова № 25449563, 27.07.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2012 р. Справа № 5019/518/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Доманського О.А. - представника за довіреністю №128/10 від 26.12.2011р. (присутнього в судовому засіданні 24.07.2012р.)

від відповідача: Педича Д.П. - представника за довіреністю №09-1058/06 від 03.05.2012р. (присутнього в судовому засіданні 24.07.2012р.), Шавронської В.А.- директора

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

на рішення господарського суду Рівненської області

від 01.06.12 р. у справі № 5019/518/12 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії ДК "ГАЗ України" НАК "Нафтогаз України", м.Луцьк

до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради, м.Здолбунів Рівненської області

про стягнення 2334741 грн. 82 коп.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 24.07.2012р. до 27.07.2012р., 12 год. 30 хв.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.06.2012р. у справі №5019/518/12 позов ДК "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" до КП "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради про стягнення 2334741 грн. 82 коп. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 2109463 грн. 96 коп. боргу, 49068 грн. 68 коп. пені, 8345 грн. 59 коп. інфляційних, 52716 грн. 64 коп. 3% річних та 46694 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині зменшення пені та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- в зв"язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов"язання за договором №06/10-26/24-ТЕ від 30.12.2010р. ДК "Газ України" правомірно нарахувало пеню в розмірі 164042,25 грн.;

- суд не врахував майновий стан позивача, оскільки загальний розмір заборгованості ДК "Газ України" перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий протягом 1998-2010 років природний газ становить більше 31 млрд. 740 тис. грн.

Відповідач у письмовому відзиві №09-1503/06 від 19.07.2012р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2012р. законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" (постачальник) та Комунальним підприємством "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (покупець) укладено договір №06/10-26/24-ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - договір), згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с.8-10).

Пунктом 1.2. договору визначено, що постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 4845 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 1000 тис. куб.м., лютий - 875 тис. куб.м., березень - 750 тис. куб.м., квітень - 300 тис. куб.м., жовтень - 270 тис. куб.м., листопад - 700 тис. куб.м., грудень - 950 тис. куб.м. За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м.) приведений до стандартних умов ( t-20 град. за Цельсієм Р=760 мм ртутного стовпчика).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та рівня оплат.

У відповідності до пункту 3.1. договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн. 00коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309 грн. 20 коп. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 5285895 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20 %, всього ПДВ - 6343074грн. 00 коп.

Згідно пункту 3.1.1. договору ціна за 1000,0 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів сторонами в обов’язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу (п. 4.3. договору).

Відповідно до пунктів 4.4. та 4.5. договору кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання - передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахування вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.

Згідно пункту 5.1. договору строк поставки газу: з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. включно.

Пунктами 6.1.1., 6.1.2., 6.3.1. та 6.4.1. договору передбачено, що покупець зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ. Покупець зобов’язаний підписувати акт приймання - передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки. Постачальник зобов’язаний забезпечувати поставку газу у строки, встановлені цим договором. Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений газ.

Також, сторонами було підписано додаток №1 до договору №06/10-26/24-ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти від 30.12.2010р., яким визначили умови поставки і обліку газу та інші права та обов"язки сторін, а також порядок приймання-передачі газу (а.с.11-12).

Згідно п.2.2 додатку №1 до договору обсяг газу, визначений згідно з п.2.1 цього додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахування планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов"язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Крім того, сторонами були укладені додаткові угоди №1 від 28.01.2011р. та №2 від 31.03.2011р. до договору (а.с.13, 14).

Зокрема, п.1 додаткової угоди №1 назву договору викладено в наступній редакції: "Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання".

Пунктом 1 додаткової угоди №2 пункт 3.1 договору викладено в такій редакції:

"3.1. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 815,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259 грн. 70 коп., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн. 00коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309 грн. 20 коп."

На виконання умов договору позивач протягом січня - грудня 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3054741 грн. 97 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень 2011 року на суму 950851,02 грн., за лютий 2011 року на суму 973853,66 грн., за березень 2011 року 852188,39 грн., за квітень 2011 року на суму 277848,90 грн. (а.с.15-18).

Відповідач свої зобов"язання щодо оплати поставленого природного газу виконав частково в сумі 945278 грн. 01 коп., в зв"язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2109463,96 грн., що відповідачем не заперечується.

За вказаних обставин, ДК "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з КП "Здолбунівкомуненергія" 2334741,82 грн., з яких 2109463,96 грн. заборгованість за поставлений газ, 164042,25 грн. - пеня, 8345,59 грн. - інфляційні та 52890,02 грн. - 3% річних (а.с.2-4).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 01.06.2012р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 2109463 грн. 96 коп. боргу, 49068 грн. 68 коп. пені, 8345 грн. 59 коп. інфляційних, 52716 грн. 64 коп. 3% річних та 46694 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору (а.с.74-77).

Вказаним рішенням суду зменшено розмір пені до 49068,68 грн., із правомірно нарахованого в сумі 163562,28 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами у справі, є правовідносинами поставки товару.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, КП "Здолбунівкомуненергія" не провело розрахунки за поставлений ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" природний газ в повному обсязі та у визначені договором терміни.

З врахуванням наведеного вище, вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення з КП "Здолбунівкомуненергія" 2109463,96 грн. боргу правильно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За вказаних обставин, враховуючи приписи п.4.1 договору, нарахування 3% річних та пені слід проводити з 21 числа місяця.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що розмір 3% річних за період з 21.02.2011р. по 08.02.2012р. складає 52716,64 грн. та правильно задовольнив позов в цій частині.

Перевіривши наведені ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" розрахунки інфляційних, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з КП "Здолбунівкомуненергія" 8345,59 грн. інфляційних за період з березня 2011 року по грудень 2011 року.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.3.1. договору, у разі порушення покупцем умов пункту 4.1. договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі пункту 7.3.1. договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 164042,25 грн.:

- за період з 20.02.2011р. по 19.08.2011р. в розмірі 425 грн. 99 коп.;

- за період з 20.03.2011р. по 19.09.2011р. в розмірі 75 680 грн. 44 коп.;

- за період з 20.04.2011р. по 19.10.2011р. в розмірі 66 225 грн. 54 коп.;

- за період з 20.05.2011р. по 19.11.2011р. в розмірі 21710 грн. 28 коп. (розрахунок на а.с.21-23).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пеню слід нараховувати з 21 числа місяця і її розмір за період з 21.02.2011р. по 19.11.2011р. складає 163562,28 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно братись до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3.17.4 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Слід зазначити, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Взявши до уваги майновий стан відповідача та врахувавши, зокрема, виняткові обставини - невідшкодування державою різниці в тарифах на теплову енергію, яка постачалась населенню та релігійним організаціям, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір пені до 49068,68 грн., що підтверджується наданими відповідачем суду звітами про постачання теплоенергії за 2010, 2011 роки, звітом про фінансові результати за 2011 рік, постановами НКРЕ України №1766 від 14.12.2010р. "Про затвердження тарифу на теплову енергію КП "Здолбунівкомуненергія", №86 від 30.09.2011р. "Про затвердження тарифу на теплову енергію КП "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради", рішенням виконкому Здолбунівської міської ради Рівненської області №253 від 23.09.2009р. "Про затвердження розмірів тарифів на послуги з теплопостачання, що надаються КП "Здолбунівкомуненергія" для бюджетних та інших споживачів" та додатком №1 до нього (а.с.57-63).

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п.п.9.4 п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині;

Однак, зменшивши розмір пені відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, тобто частково задовольнивши позов, суд першої інстанції в резолютивній частині оскарженого рішення не вказав про відмову в позові в решті позовних вимог.

Крім того, згідно ст.49 ГПК України судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, суд першої інстанції, дійшовши висновку про безпідставність нарахування пені в сумі 479,97 грн. та 173,38 грн. 3% річних (всього - 653,35 грн.), при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не врахував, що оскільки позов у цій частині задоволенню не підлягає, відповідно, судовий збір в сумі 13 грн. 07 коп. покладається на позивача.

За вказаних обставин, рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2012р. слід змінити, зазначивши в п.2 його резолютивної частини про відмову в решті позовних вимог (115146,95 грн.) та про стягнення з відповідача 46681,77 грн. судового збору. В решті рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ґрунтується на нормах чинного законодавства, матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2012р. у справі №5019/518/12 змінити, виклавши п.2 його резолютивної частини в такій редакції:

"2. Стягнути з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (35701, м.Здолбунів, вул. Шкільна, буд. 40А, код ЄДРПОУ 30032555) на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд 1, код ЄДРПОУ 23253092) - 2109463 грн. 96 коп. боргу, 49068 грн. 68 коп. пені, 8345 грн. 59 коп. інфляційних, 52716 грн. 64 коп. 3% річних, всього - 2219594 грн. 87 коп., 46681 грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити".

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Рівненської області.

4. Справу №5019/518/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 –до справи,

2,3 –сторонам,

4 –в наряд.