Постанова № 25449480, 24.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.12 Справа № 5008/410/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання М. Мельник

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача (апелянта) –не з’явився

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Нет Софт», м. Ужгород б/н від 21.06.2012 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 21.06.2012 р. (суддя Кривка В. П.)

у справі № 5008/410/2012

за позовом Комунального підприємства Стадіон «Авангард», м. Ужгород

до відповідача ТОВ «Нет Софт», м. Ужгород

про стягнення 31 692, 62 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.06.2012 р. у справі № 5008/410/2012 повністю задоволено позов Комунального підприємства Стадіон «Авангард», м. Ужгород, з ТОВ «Нет Софт», м. Ужгород на користь позивача стягнуто 25 738, 31 грн., в тому числі 24 138, 31 грн. основного боргу та 1 600 грн. пені, а також 1 609, 50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що в результаті порушення договірних зобов’язань у відповідача утворилась заборгованість по оплаті за надані послуги в розмірі 24 138, 31 грн., на суму якої нарахована пеня –1 600 грн.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, зокрема розрахунок пені за період з 01.06.2009 р. по 14.05.2012 р. не містить розшифрування складових частин нарахувань за надані послуги. Разом з тим, апелянт визнає позовні вимоги в частині основного боргу –24 138, 31 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що в процесі розгляду спору у суді першої інстанції позивач уточнював свої вимоги, а саме в частині стягнення пені. В результаті перерахувань, згідно п. 3.6 договору № 4 від 01.09.2009 р., розмір пені становить 1 600 грн.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому зсіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2009 р. між КП Стадіоном «Авангард» (виконавець) та ТОВ «Нет Софт»(замовник) укладено договір № 4 про надання послуг з обслуговування обладнання, відповідно до п. 1.2 якого замовник встановлює антенно-фідерні пристрої, а також металевий контейнер з телекомунікаційним обладнанням на території виконавця за адресою: вул. Івана Франка, 1, м. Ужгород, а виконавець забезпечує їх обслуговування.

Згідно п.2.1 даного договору, момент початку надання послуг посвідчується актом про початок надання послуг з обслуговування, в якому має бути вказана дата початку надання послуг. Від вказаної дати в акті починається нарахування плати за послуги.

Відповідно до п.п. 3.1 –3.5 договору, вартість послуг становить 3 000 грн., у тому числі ПДВ. За умов інфляції зміна розміру плати за послуги здійснюється шляхом коригування, вищезазначеної плати за послуги, на офіційно встановлений індекс інфляції за попередній місяць. Замовник до 10 числа поточного місяця здійснює передоплату в розмірі 50 % від договірної суми. Не пізніше 3 числа наступного за розрахунковим місяця, виконавець надсилає замовнику рахунки і акти виконаних робіт у 2 екземплярах, один з яких, за підписом та печаткою замовник надсилає виконавцю в 5-денний строк з дня його одержання. У разі неотримання виконавцем вказаного акту у визначений строк, послуги вважаються наданими у повному обсязі. Замовник щомісячно протягом 5 днів з дня одержання рахунку та актів виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця різницю між вартістю договору та сплаченим авансом.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даного договору позивачем у період з вересень 2011 року по квітень 2012 року надавались обумовлені договором послуги, що достовірно підтверджено долученими до матеріалів узгодженими сторонами актами про надання послуг з обслуговування обладнання, виставленими до оплати рахунками (а. с. 18 –31).

Проте, ТОВ «Нет Софт» свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг у спірний період в повному обсязі та відповідно до умов договору не виконало, в результаті чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 24 138, 31 грн. Вказані обставини та наявність боргу також підтверджено узгодженими сторонами розгорнутими актами звірки взаєморозрахунків, станом на 01.03.2012 р. та 01.05.2012 р. (а. с. 32 –33), а також визнані апелянтом, зокрема в апеляційній скарзі.

Таким чином, сума заборгованості за надані послуги становить 24 138, 31 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За таких обставин, заявлені вимоги належним чином доведені матеріалами справи, визнані відповідачем, а відтак, порушене право позивача підлягає захисту. Отже, судом першої інстанції правомірно стягнено з відповідача 24 138, 31 грн. основного боргу за надані послуги.

Крім цього, за прострочення виконання грошових зобов'язань, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а. с. 61), позивачем нараховано відповідачу 1 600 грн. пені за прострочення оплати за надані послуги.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.2 договору, за несвоєчасне перерахування плати за надані послуги замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено перерахунок розміру пені (а. с. 62), враховуючи періоди прострочення по окремих платіжних дорученнях.

Відтак, враховуючи наведене, зокрема заяву про уточнення позовних вимог та розрахунок пені (а. с. 61 - 62), апеляційна інстанція вважає, що пеня в розмірі 1 600 грн. правомірно стягнута господарським судом з відповідача.

Щодо клопотання відповідача –ТОВ «Нет Софт», про припинення провадження у даній справі у зв’язку із ліквідацією КП «Стадіон-Авангард», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідач посилається лише на інформацію, яка міститься в Інтернеті та долучив до клопотання проект рішення Ужгородської міської ради 8 сесії 6 скликання про ліквідацію КП «Стадіон-Авангард».

Натомість, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, КП «Стадіон-Авангард»зареєстроване 18.09.1998 р., інформація про припинення такої юридичної особи відсутня, що свідчить про те, що вказана апелянтом обставина не може бути підставою для припинення провадження.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 21.06.2012 р. у справі № 5008/410/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Нет Софт», м. Ужгород –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 27.07.2012 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.