Рішення № 25449418, 23.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року Справа № 12/5026/870/2012

Господарський суд Черкаської області в складі судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Сенченков І.Г. за довіреністю, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанський цукор»про звернення стягнення на заставлене майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанський цукор»(далі –відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно, на підставі договорів кредитного № Б045Г/С від 25.07.2011 року, застави товару в обороті № Б045Г/С від 12.12.2011 року, застави автотранспорту № Б045Г/С-ДЗ-1 від 12.12.2011 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат.

Представник позивача в засіданнях суду позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

25.07.2011 року між позивачем - публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», іменуємим далі банком, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Бужанський цукор», як позичальником, був укладений кредитний договір № Б045Г/С (далі по тексту - кредитний договір) у виді поновлювальної кредитної лінії (п. А.1.) з лімітом кредитних коштів в розмірі 15000000 грн. в обмін на зобов’язання відповідача по поверненню кредиту, зі сплатою відсотків та винагороди в обумовлений даним договором термін (п. А.2.). Відповідно до п. А.3. кредитного договору та Додатку № 1 до нього строк повернення кредиту - 25.01.2012 року.

На виконання умов кредитного договору, за попередньою вимогою відповідача на видачу кредиту, позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 12550000 грн. (попередня вимога, платіжні доручення та виписки із рахунків на а.с. 72, 74-76, 77-81).

Строк повернення кредиту настав, проте відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, станом на 21.03.2012 року, згідно з розрахунком позивача на а.с. 73, заборгованість відповідача складає 14439188 грн. 59 коп., із яких: 12550000 гривень - заборгованість за кредитом; 1424050,06 гривень - заборгованість по відсотках; 465138,59 гривень –заборгованість з пені. В засіданні суду представником позивача, у зв’язку зі здійсненим перерозрахунком, підтверджено розмір заборгованості в частині нарахування пені в сумі 461517,16 грн.

Крім того, у зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань за кредитним договором, відповідно до п.п. 2.2.7., 2.2.8., 5.2., 5.8. кредитного договору, відповідач зобов’язаний сплатити штраф за неподання фінансової інформації за 2 квартали, інформації про цільове використання кредиту за 8 місяців та за порушення строків платежів по любому із грошових зобов’язань, передбачених договором, що потягло звернення позивача в судові органи.

За розрахунком позивача загальна сума зазначених штрафів становить: (502000+2008000+751000) 3261000 грн., а загальна сума заборгованості –(461517,16+3261000) 17696567 грн. 16 коп. Наявність і розмір зазначеної заборгованості відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано.

12.12.2011 року між позивачем, як заставодержателем, та відповідачем, як заставодавцем, укладений договір застави товарів в обороті № Б045Г/С-ДЗ (далі –договір застави-1), відповідно до умов якого відповідачем, в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.2011 року, надано в заставу належне йому майно, а саме цукор-пісок в кількості 2000 тонн, заставною вартістю 11800000 грн.

Того ж дня, 12.12.2011 року, між позивачем, як заставодержателем, та відповідачем, як заставодавцем, був укладений договір застави автотранспорту № Б045Г/С-ДЗ-1 (далі –договір застави-2), відповідно до умов якого відповідачем, в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.2011 року, надано в заставу належний йому транспортний засіб, а саме - автобус ПАЗ-3051, № кузова ХІМ32051R30000528, реєстраційний номер СА9358ВС, заставною вартістю 75000 грн.

Відповідно до п.п. 15.1., 15.8.1. договорів застави-1 і 2, позивач, як заставодержатель, має право вищого пріоритету перед іншими кредиторами, з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 36284644 від 31.05.2012 року вбачається, що 30.12.2011 року, на підставі спірних договорів застави-1 і 2, зареєстровано обтяження рухомого майна зі змінами від 21.05.2012 року - цукру-піску в кількості 2000 тонн вартістю 11800000 грн. та транспортного засобу - ПАЗ-3051, № кузова ХІМ32051R30000528, номер державної реєстрації СА9358ВС, обтяжувачем значиться позивач, боржником –відповідач, реєстраційні записи № 12034560, № 12034590. Із зазначеного витягу також вбачається, що обтяжувачами спірного майна, переданого Позивачу у заставу, також є Звенигородська міжрайонна ДПІ Черкаської області та відділ державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції, записи про обтяження № 12439235, № 12493190, № 12497339, № 12505011 зареєстровані, відповідно, 26.04.2012 року, 15. і 17.05.2012 року (тобто після позивача).

Вимога позивача вих. № 0.0.1.1/2-387 від 18.04.2012 року про сплату заборгованості за кредитним договором, а в разі її невиконання –про звернення стягнення на предмети застави, відповідачем отримана, але не виконана.

Із витягів про реєстрацію змін в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.04.2012 року №35727351 і від 21.05.2012 року № 36108974, вбачається, що до реєстраційних записів № 12034560, № 12034590 внесено зміни про реєстрацію звернення стягнення на заставлене майно.

На адресу інших обтяжувачів - Звенигородської міжрайонної ДПІ Черкаської області та відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції позивачем направлено листи від 31.05.2012 року № 0.0.0-362/1 та № 0.0.0-362/2, якими останніх повідомлено про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження..

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до відносин за кредитним договором та застави, укладені сторонами кредитний договір та договори застави-1 і 2 відповідають приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 584, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13 Закону України «Про заставу», вимоги позивача витікають із суті прав та обов’язків сторін цих договорів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов’язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 572, ч. 1 ст. 589, ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України: в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про заставу»визначено, що: заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 20 ч. 1); звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду (ч. 6 ст. 20).

З урахуванням викладених обставин справи суд вважає, що вимога позивача відповідає вищенаведеним приписам законодавства, заявлена з дотриманням норм, передбачених ст.ст. 1, 12 ч. 3, 14 ч.ч. 1, 2, 23 ч. 1, 24, 25 ч.ч. 1, 2 п. 4, 26 ч. 1 п. 2, 27 ч. 1, 30 ч. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тому визнає позов обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати –сплачений судовий збір в розмірі 64380 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.2011 року в розмірі 17696567 грн. 16 коп., звернути стягнення на предмет застави, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Бужанський цукор», ідентифікаційний код 36777437, місцезнаходження: 19333, Черкаська область, Лисянський район, с. Бужанка, вул. Заводська, будинок 1-А, а саме: за договором застави № Б045Г/С-ДЗ-1 від 12.12.2011 року - транспортний засіб автобус ПАЗ-3051, № кузова ХІМ32051R30000528, державний реєстраційний номер СА9358ВС; за договором застави товарів в обороті № Б045Г/С-ДЗ від 12.12.2011 року - цукор-пісок в кількості 2000 тонн.

Звернення стягнення здійснити шляхом надання публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, права стосовно вищевказаних предметів застави на укладання від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанський цукор»договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям предмету застави з обліку в органах Державної автомобільної інспекції України та інших органах, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бужанський цукор», ідентифікаційний код 36777437, місцезнаходження: 19333, Черкаська область, Лисянський район, с. Бужанка, вул. Заводська, будинок 1-А на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 –64380 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 27.07.2012 року.

Суддя В.М. Грачов