Постанова № 25449358, 26.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р.

Справа № 5017/839/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Гладишевої Т.Я.

Суддів: Лавренюк О.Т.,

Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 26.07.2012р.:

від позивача: Гуз С.Б., за довіреністю;

від відповідача: Ксьондз А.В., Соловйов А.О., за довіреностями;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця»

на рішення господарського суду Одеської області

від 30 травня 2012 року

по справі №5017/839/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот»

до відповідача: Державного підприємства «Одеська залізниця»

про стягнення 100867,31 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України при розгляді апеляційної оголошувалася перерва до 26.07.2012р..

В судовому засіданні 26.07.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

20.03.2012р. до господарського суду Одеської області від ПАТ «Рівнеазот»надійшла позовна заява до ДП «Одеська залізниця»про стягнення 100867,31 грн..

Позовні вимоги ПАТ «Рівнеазот»обґрунтовувало тим, що під час перевезення залізничним транспортом за накладною №36520534 залізницею було втрачено 46000 кг вантажу –аміачної селітри, чим позивачу було завдано збитків у розмірі 100867,31 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. по справі №5017/839/2012 (суддя Літвінов С.В.) частково задоволено позов ПАТ «Рівнеазот»до ДП «Одеська залізниця»про стягнення 100867,31 грн.: стягнуто з ДП «Одеська залізниця»на користь позивача 98788,56 грн. –вартість нестачі, витрати зі сплати судового збору у сумі 1975,77 грн., з посиланням на те, що 21.09.2011р. ВАТ «Рівнеазот», яке перейменоване в ПАТ «Рівнеазот», відправило товар - аміачну селітру в кількості 398700 кг (в 6-ти вагонах), по залізничній накладній №36520534 зі станції Обарів Львівської залізниці на адресу вантажоодержувача - ТОВ «МСП Ніка-Тера»на станцію призначення Жовтнева-Експорт Одеської залізниці. 24.09.2011р. на станцію Жовтнева-Експорт Одеської залізниці на адресу одержувача згідно із залізничною накладною №36520534 прибуло п’ять вагонів з відправлених шести, у відомості вагонів до залізничної накладної № 36520534 зазначено, що вагон № 58876012 відчеплений по ст. Кривин через технічну несправність, 27.09.2011р. на станцію призначення Жовтнева-Експорт Одеської залізниці, згідно з досилочною залізничною накладною № 34248088 зі ст. Кривин прибув вагон №58876012, з масою вантажу 17200 кг., попри те, що маса вантажу у даному вагоні при відправленні зі ст. Обарів Львівської залізниці становила 63200 кг. Вантаж - аміачна селітра в кількості 17200 кг був виданий одержувачу разом з комерційним актом ст. Кривин Південно-Західної залізниці від 23.09.2011р. № 000101/1/86, складеним про недостачу вантажу в обсязі 46000 кг, в розділі «Д»якого вказано, що вагон прийшов з відкритими люками другого бункера по ходу поїзда з причини не повністю задіяного фіксатора розвантажувального люка, вагон технічно справний. Згідно з переуступним написом у залізничній накладній №36520534 право на пред’явлення претензії та позову одержувач вантажу ТОВ «МСП Ніка-Тера»передало вантажовідправнику ПАТ «Рівнеазот». Судом перевірено розрахунок позивача, відповідно до якого розмір нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить 10867,31 грн., та встановлено, що при визначенні ціни позову ПАТ «Рінеазот»не було враховано положення п. 27 Правил видачі вантажів, а саме не враховано норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, враховуючи, що маса вантажу - мінерального добрива у вагоні № 58876012 складала 63 200 кг норма недостачі складає 948 кг, таким чином недостача вантажу з урахуванням норми природної втрати склала 45052 кг та вартість нестачі складає 98788,56грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ДП «Одеська залізниця»з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. по справі №5017/839/2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції залишено поза увагою усі доводи ДП «Одеська залізниця». Факт вини вантажовідправника у нестачі вантажу підтверджується наступними доказами: 1) свідоцтвом № 20/1 про технічний стан вагонів та їх запірно-запобіжних пристроїв для перевезення небезпечних вантажів, видане ПАТ «Рівнеазот»; 2) актом про технічний стан вагона №б/н від 21.09.2011р., складеним ст. Кривин Південно-Західної залізниці, яким засвідчено, що у вагоні-мінераловозі № 58876012 виявлена несправність - відкриття розвантажувальних люків другого бункера з обох сторін за напрямком руху, причина виникнення несправності - вагон технічно справний, неповністю задіяний фіксатор розвантажувального пристрою; 3) комерційним актом серія АА № 000101/1 від 23.09.2011р., в якому вказано, що вагон прийшов з відкритими люками другого бункера по ходу поїзда по причині неповністю задіяного фіксатора розвантажувального люка, вагон технічно справний, над відкритими люками вантаж відсутній повністю; 4) повідомленням ЛВ на станції Шепетівка від 23.12.2011р. вих. № 14/3281, відповідно до якого начальника станції Кривин було повідомлено про те, що в порушенні кримінальної справи по факту часткової втрати вантажу «міндобрива»з вагону № 58876012 відправкою № 36520534 ст. Обарів Львівської залізниці - ст. Жовтнева Одеської залізниці, що мало місце 21.09.2011р. на залізничному перегоні Острог-Кривін, відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1. ст. 185 КК України. Враховуючи те, що вагон технічно справний та запірно-запобіжний механізм теж технічно справний, з комерційного акту серія АА № 000101/1 від 23.09.2011р., складеного станцією Славута І та повідомлення ЛВ на станції Шепетівка від 23.12.11 вих. № 14/3281 вбачається, що слідів втручання сторонніх осіб у перевезення вантажу не було, тому нестача вантажу сталася виключно внаслідок невиконання відправником - ПАТ «Рівнеазот»вимог абз. 6,7 п. 6.2. Правил перевезень небезпечних вантажів, та нестача вантажу сталася з незалежних від ДП «Одеська залізниця»причин.

17.07.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «Рівнеоазот»надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з огляду на таке.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що ПАТ «Рівнеазот»21.09.2011р. відвантажило зі станції Обарів Львівської залізниці на адресу ТОВ «МСП Ніка-Тера»за накладною №36520534 мінеральні добрива (аміачно-нітратне) в загальній кількості 6 вагонів-мінераловозів (335500 кг).

Залізничною накладною №36520534 підтверджується прийняття вантажу до перевезення у мінераловозах №58877036 –69500 кг, № 59808873 –69400 кг, № 59586370 –63300 кг, №58876012 –63200 кг, №59042747- 69300 кг, №58872599 –64000 кг.

Зі змісту залізничної накладної №36520534 вбачається, що завантаження вагонів проводилося засобами і силами відправника вантажу, вантаж запломбовано запірно–пломбувальними пристроями відправника. Вага вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах вантажопідйомністю 150 тн. Вказані мінераловози передані залізниці до перевезення справними у комерційному та технічному відношенні. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 33 гл. 1 розділу І, ІV.

24.09.2011р. на станцію Жовтнева-Експорт Одеської залізниці на адресу ТОВ «МСП-Ніка-Тера»за залізничною накладною №36520534 прибуло 5 вагонів з відправлених 6. У відомості вагонів до залізничної накладної № 36520534 зазначено, що вагон № 58876012 відчеплений по ст. Кривин через технічну несправність.

27.09.2011р. на станцію призначення Жовтнева-Експорт Одеської залізниці за досилочною залізничною накладною № 34248088 зі ст. Кривин прибув вагон №58876012, з масою вантажу 17200 кг., попри те, що маса вантажу у даному вагоні при відправленні зі ст. Обарів Львівської залізниці становила 63200 кг. Вантаж - аміачна селітра в кількості 17200 кг виданий ТОВ «МСП Ніка-Тера»разом з комерційним актом ст. Кривин Південно-Західної залізниці від 23.09.2011р. № 000101/1/86, складеним про недостачу вантажу в обсязі 46000 кг.

Зі змісту комерційного акту від 23.09.2011р. № 000101/1/86 вбачається, що на підставі акту загальної форми станції Кривин Південно-Західної залізниці № 264 від 21.09.2011р. проведено комісійне переважування вагона № 58876012 на 150 тонних вагонних вагах ст. Славута-І, під час перевірки в даному вагоні виявлено нестачу вантажу в розмірі 46000 кг, пломби (ЗПП) слідів пошкодження не мають, вагон у технічному стані справний, про що складено акт б/н від 21.09.2011р., вагон завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при завантаженні визначена на вагонних вагах 150 т вантажовідправника. В розділі «Д»комерційного акту вказано, що по документу зазначається вантаж: «Удобрение АММ-НИТР»тара 22000 кг, нетто 63200 кг, фактично виявлено вантаж «Удобрение АММ-НИТР»тара 22000 кг, брутто -39200 кг, нетто 17200 кг, що менше зазначеного обсягу в супровідних документах на 46000 кг. При повторному зважуванні маса вантажу підтвердилась, нестача вантажу у вагоні поміститись могла, вагон прийшов з відкритими люками другого бункера по ходу поїзда з причини не повністю задіяного фіксатора розвантажувального люка, вагон технічно справний, про що складено акт ф. ЛУ-106 б/н від 21.09.2011р., над відкритими люками вантаж відсутній повністю, для запобігання подальшої втрати вантажу люки закриті працівниками ВДЧ, вантаж розрівняно по площі вагону рівномірно представниками вантажовідправника.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача права на пред’явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації або уповноваженій особі засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: «Право на пред’явлення претензії та позову передано – вказується найменування організації».

Вантажоодержувач –ТОВ «МСП-Ніка-Тера»право на пред’явлення претензії та позову передало ПАТ «Рівнеазот», про що свідчить переуступний напис на залізничній накладній №36520534, який засвідчений підписами начальника порту ТОВ «МСП-Ніка-Тера»і головного бухгалтера та скріплений печаткою - ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера».

Вартість недостачі вантажу визначена ПАТ «Рівнеазот»на підставі контракту №756-11-044 від 22.0б.2011р., укладеного між ВАТ «Рівнеазот»та Фірмою NF TRADIMG AG, відповідно до п 4.1. якого вартість 1 метричної тони товару на базі поставки СРТ Миколаїв складає 275 дол. США, у зв’язку з чим вартість недостачі в кількості 46000 кг за розрахунком ПАТ «Рівнеазот»визначена у розмірі 100867,31грн..

14.12.2011р. ПАТ «Рівнеазот»направило на адресу ДП «Одеська залізниця»претензію за вих. № 6895, в якій вантажовідправник просив залізницю відшкодувати вартість недостачі маси вантажу в сумі 100867,31 грн., однак відповідач у задоволенні претензії відмовив (лист № 3/4 19.01.2012р.), посилаючись на те, що у переуступному написі на документі відсутній підпис головного бухгалтера.

Вищенаведене стало підставою для звернення ПАТ «Рівнеазот»до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 100867,31 грн. за недостачу мінеральних добрив.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу вимог ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна на маршрут або групу вагонів №36520534 від 21.09.2011р. свідчить про укладення між ПАТ «Рівнеазот»(вантажовідправник) та ДП «Одеська залізниця»(перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера».

Накладною, відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу положень ст.ст. 22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Згідно зі ст. 30 Статуту залізниць України завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу , очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. При цьому, придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

За ст. ст. 37, 38 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах, перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами; загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом, маса вантажів визначається відправником, спосіб визначення маси зазначається у накладній; завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження, перелік вантажів, що допускаються до перевезення у вагонах без пломб, технічні умови виготовлення пломб, а також порядок пломбування вагонів і контейнерів встановлюються Правилами.

Пунктом 28 Правил Приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 ( в редакції наказу Міністерства транспорту України від 12.09.2005р. №540 зі змінами) встановлено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній, факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам’ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Крім того, п. 2.2 Типової інструкції прийомоздавальника вантажу, затвердженої Наказом Укрзалізниці від 02.04.2002р. №157-Ц, встановлено, що приймаючи до перевезення вантаж, завантажений у вагон відправником на місці незагального користування, прийомоздавальник зобов’язаний перевірити, в тому числі: б) чи проведено технічне обслуговування вагону перед завантаженням; в) справність кузову вагона, закриття дверей та люків; г) справність ЗПП (пломб) і відповідність відбитків на них зазначеним у накладній, ж) очистку зовнішньої поверхні вагона від залишків реквізитів і вантажів.

Залізничною накладною №36520534 підтверджується прийняття вантажу до перевезення у мінераловозах №58877036 –69500 кг, № 59808873 –69400 кг, № 59586370 –63300 кг, №58876012 –63200 кг, №59042747- 69300 кг, №58872599 –64000 кг.

Зі змісту залізничної накладної №36520534 вбачається, що завантаження вагонів проводилося засобами і силами відправника вантажу, вантаж запломбовано запірно–пломбувальними пристроями відправника. Вага вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах вантажопідйомністю 150 тн.. Вказані мінераловози передані залізниці до перевезення справними у комерційному та технічному відношенні. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 33 гл. 1 розділу І, ІV.

Докази технічної несправності вагону –мінераловозу №58876012 на момент здійснення його завантаження позивачем в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, апеляційним господарським судом встановлено, що відправником ПАТ «Рівнеазот»здійснено завантажування вантажу –добрива аміачно-нітратного до технічно та комерційно справного вагону - мінераловозу, а також було вжито заходів до його збереженості під час перевезення шляхом накладення ЗПП (пломб). Докази, спростовуючі викладене, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах справи відсутні.

27.09.2011р. на станцію призначення Жовтнева-Експорт Одеської залізниці за досилочною залізничною накладною № 34248088 зі ст. Кривин прибув вагон №58876012, з масою вантажу 17200 кг, вантаж - аміачна селітра в кількості 17200 кг виданий ТОВ «МСП Ніка-Тера»разом з комерційним актом ст. Кривин Південно-західної залізниці від 23.09.2011р. № 000101/1/86, складеним про недостачу вантажу в обсязі 46000 кг.

Зі змісту комерційного акту від 23.09.2011р. № 000101/1/86 вбачається, що на підставі акту загальної форми станції Кривин Південно-Західної залізниці № 264 від 21.09.2011р. проведено комісійне переважування вагона № 58876012 на 150 тонних вагонних вагах ст. Славута-І, під час перевірки, в даному вагоні виявлено нестачу вантажу в розмірі 46000 кг, пломби (ЗПП) слідів пошкодження не мають, вагон у технічному стані справний, про що складено акт б/н від 21.09.2011р., вагон завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при завантаженні визначена на вагонних вагах 150 т вантажовідправника. В розділі «Д»комерційного акту вказано, що по документу зазначається вантаж: «Удобрение АММ-НИТР» тара 22000 кг, нетто 63200 кг, фактично виявлено вантаж «Удобрение АММ-НИТР»тара 22000 кг, брутто -39200 кг, нетто 17200 кг, що менше зазначено обсягу в супровідних документах на 46000 кг. При повторному зважуванні маса вантажу підтвердилась, нестача вантажу у вагоні поміститись могла, вагон прийшов з відкритими люками другого бункера по ходу поїзда з причини не повністю задіяного фіксатора розвантажувального люка, вагон технічно справний, про що складено акт ф. ЛУ-106 б/н від 21.09.2011р., над відкритими люками вантаж відсутній повністю, для запобігання подальшої втрати вантажу люки закриті працівниками ВДЧ, вантаж розрівняно, по площі вагону рівномірно представниками вантажовідправника.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п. «а»ч.1 ст.129 Статуту).

Відповідно до ст.ст. 52, 53 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій, якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов’язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених ст. 129 Статуту залізниць України. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставини невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Згідно з ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 310, ст. 314 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Аналогічні положення містить і ст. 924 Цивільного кодексу України, згідно з якою перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України обов’язок доказувати, що недостача вантажу сталася не по вині перевізника, покладено на перевізника.

ДП «Одеська залізниця»під час розгляду справи посилалося на те, що нестача вантажу сталася внаслідок невиконання відправником вимог абз. 6, 7 п. 6.2 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.11.2008р. № 1430 (надалі Правил перевезення небезпечних вантажів), про що, на думку відповідача, свідчать документи про технічно - справний стан вагона та запірно-запобіжний механізм, комерційний акт, повідомлення ЛВ на станції Шепетівка про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності складу злочину.

Між тим, вказані доводи відповідача спростовуються наступними обставинами.

В абзацах 6, 7 п. 6.2 Правил перевезення небезпечних вантажів вказано, що перед кожним навантаженням небезпечного вантажу у власний або орендований вагон чи контейнер-цистерну відправник зобов’язаний пред’явити працівникам станції свідоцтво про технічний стан вагона чи контейнера-цистерни, включаючи його арматуру й обладнання, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва працівники вагонного господарства проставляють у книзі форми ВУ-14, а відправник на зворотному боці накладної у графі «Заяви і відмітки відправника»вносить відмітку: «Вагон (контейнер-цистерна), його арматура, обладнання справні та відповідають установленим вимогам», свідоцтво може надаватися відправником в електронному вигляді.

На виконання вищевказаних норм відправником перевірено вагон та надано залізниці свідоцтво № 20/1 про технічний стан вагонів та їх запірно-запобіжних пристроїв для перевезення небезпечних вантажів, а отже доводи ДП «Одеська залізниця»про порушення ПАТ «Рівнеазот»вимог абз. 6, 7 п. 6.2 Правил є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

На думку ДП «Одеська залізниця», нестача вантажу сталась через неповне переведення вантажовідправником перед навантаженням вагону важелів розвантажувального пристрою через «Мертву точку»та не закріплення їх фіксатором, доказами цього є акт про технічний стан вагона № б/н від 21.09.2011р., складений станцією Кривин Південно-Західної залізниці, в якому вказано: «Виявлена несправність - Відкриття розвантажувальних люків другого бункера з обох сторін за напрямком руху»; «Причина виникнення несправності - Вагон технічно справний. Неповністю задіяний фіксатор розвантажувального люку»; «Висновок про можливість втрати, псування вантажу через вказану вище несправність - Втрата вантажу - відправником незадіяний фіксатор розвантажувального пристрою»; комерційний акт серія АА № 000101/1 від 23.09.2011р. в якому зазначено, зокрема нестача вантажу у вагоні поміститися могла вагон пройшов з відкритими люками другого бункера по ходу поїзда по причині не повністю задіяного фіксатора розвантажувального люка; висновок Служби вагонного господарства ДП «Одеська залізниця»№ 121/ВЗР від 13.02.2012р., в якому вказано, що відкриття кришок розвантажувальних люків у вагоні № 58876012 сталося через неповне переведення вантажовідправником, перед навантаженням вагону, важелів розвантажувального пристрою через «Мертву точку»та не закріплення їх фіксатором.

Проте вказані документи містять суперечливі висновки: так, у акті про технічний стан та в комерційному акті вказується про неповне задіяння фіксатора розвантажувального люка, а у висновку Служби вагонного господарства ДП «Одеська залізниця»№ 121/ВЗР від 13.02.2012р. вказано про неповне переведення вантажовідправником перед навантаженням вагону важелів розвантажувального пристрою через «Мертву точку»та не закріплення їх фіксатором.

До того ж, доводи ДП «Одеська залізниця»суперечать механізму роботи розвантажувального пристрою вагона – хопера, оскільки згідно з п. 3.3.10.6 Інструкції по технічному обслуговуванню в експлуатації критих вагон - хоперів для мінеральних добрив Т 08.03, затвердженої наказом Укрзалізниці № 223-ЦЗ від 25.06.2003р., у випадку відсутності джерела стиснутого повітря для відкривання розвантажувальних люків вручну необхідно: а) натиснути рукою на рукоятку закидачки зверху вниз, вивести закидачку із зачеплення з фіксатором і накинути кільце на крючок, закидачка за фіксується в піднятому положенні; 6) вставити лом довжиною 600-800 мм діаметром 25-30 мм між сухарем і планкою упорною на двоплечевому важелі; в)стати в стороні від траєкторії руху тяг і натиснути зусиллям 30-35 кг на ломик вниз, важіль, діючи через сухар, котрий приварений на нижній тязі, перемістить кінець двоплечого важеля вверх, виведе його з «мертвої точки»і механізм під дією вантажу відкриється, (копія даної інструкції знаходиться в матеріалах справи).

Отже, якщо важелі розвантажувального пристрою вивести із «мертвої точки»або не довести до цієї точки, то люки під дією вантажу відкриються і відповідно вантаж відразу почне висипатися, тобто неможливо було б провести навантаження такого вагону –мінераловозу.

Відповідно до п.п. 3.1.5., 3.3.5 Інструкції по технічному обслуговуванню в експлуатації критих вагон - хоперів для мінеральних добрив Т 08.03, затвердженої наказом Укрзалізниці № 223-ЦЗ від 25.06.2003р., розвантаження мінераловоза здійснюється через розвантажувальні люки, які знаходяться в нижній частині бункерів і відкриваються та закриваються за допомогою механізму розвантаження. Механізм розвантаження призначений для відкривання, закривання та блокування кришок розвантажувальних люків. Механізм розвантаження мінераловозів складається з: приводу важільної системи, пристрою блокування механізму, системи пневматичного обладнання з триходовим краном.

Отже, механізм відкривання, закривання та блокування кришок розвантажувальних люків управляється за допомогою пневматичної системи.

З висновку залізниці вбачається, що вагон технічно справний, а відповідно всі механізми та вузли також справні та робочі, то у справному вагоні механізм закривання та блокування кришок розвантажувальних люків виключає недоведеність важелів розвантажувального пристрою через «Мертву точку»та не закріплення їх фіксатором.

Наведене свідчить про те, що в роботу вивантажувальної системи відкриття люків було стороннє втручання.

В абз. 19 ч.7.9.1.1 п.7.9.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої наказом Укрзалізниці № 417-Ц від 25.09.2008р., встановлено, що заборонено поставку в поїзди і прослідування в них вагонів, кузови яких мають хоча б одну з таких несправностей: несправність механізмів розвантаження, що приводять до втрати вантажу, у вагонах для перевезення мінеральних добрив.

Згідно з абз.2, 3 п. 3.3.10.5 Інструкції по технічному обслуговуванню в експлуатації критих вагон - хоперів для мінеральних добрив Т 08.03, затвердженої наказом Укрзалізниці № 223-ЦЗ від 25.06.2003р., при вірно установленому механізмі в закритому положенні верхні тяги повинні лежати на маточині двох плечових важелів (тобто знаходитися в положенні після переходу через мертву точку), а закидачка заходить за зуб фіксатора (тобто відбувається закріплення важелів фіксатором). Після кожного закривання і перед постановкою в поїзд це положення повинно візуально контролюватися.

Таким чином, залізниця зобов’язана при прийнятті вагона до перевезення та на проміжних станціях під час його слідування перевіряти механізм розвантаження вагона-хопера.

Оскільки, залізницею при прийнятті вагона ст. Обарів та під час перевірки на вузловій станції Здолбунів не виявлено несправностей щодо розвантажувального механізму, розсипу або невідповідності вантажу супровідним документам, то вагон №58876012 залізниця прийняла із закритими та зафіксованими люками з вантажем, зазначеним в накладній.

Як встановлено апеляційним господарським судом, вантаж –добриво аміачно-нітратне завантажене у вагон №58876012 засобами відправника (ПАТ «Рівнеазот»), наведений комерційний акт АА №000101/1/86 від 23.09.2011р. містить відомості щодо наявності доступу до вантажу у зв’язку з можливістю відкриття люку без зняття запірно-пломбувального пристрою –відкриття фіксатора розвантажувального люка.

Зазначене свідчить про те, що вантажовідправник вжив необхідні заходи щодо підготовки вантажу з урахуванням його схоронності під час транспортування, а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність вини відправника у нестачі вантажу.

З викладених підстав, апеляційний господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на залізницю, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, якими перевізник (ДП «Одеська залізниця») довів би відсутність своєї вини в частковій недостачі вантажу. До того ж, на існування вини Одеської залізниці у виникненні недостачі вантажу вказують обставини, відображені у комерційному акті, а саме доступ до вантажу в процесі перевезення внаслідок того, що фіксуючі важелі штанги погнуті, що спричинило доступ до вантажу в процесі його перевезення у вагонах.

Отже, місцевий господарський суд правомірно поклав відповідальність за недостачу вантажу на ДП «Одеська залізниця», обов’язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості недостачі маси вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто аміачної селітри, який відноситься до групи «мінеральні добрива», становить 1,5 % від маси, зазначеної в перевізних документах.

Норма природної втрати в мінераловозі № 58876012 - 948 кг.

Маса нетто вантажу, що має бути виданий перевізником вантажоодержувачу з урахуванням норми природної втрати становить 62252 кг, недостача вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення складає 45052 кг.

В матеріалах справи наявна довідка відправника вантажу –ПАТ «Дніпроазот»№2526 від 04.05.2012р., відповідно до якої вартість однієї тони добрива – аміачної селітри, яке направлений на адресу ТОВ «МСП «Ніка-Тера»складає 275 доларів США, курс гривні по відношенню до долара США, визначений Національним банком України станом на 21.09.2011р., становив 797,37 грн. = 100 доларів США.

Таким чином, внаслідок недостачі добрива у мінераловозі № 58876012 вантажовідправнику спричинені збитки у сумі 98788,56 грн..

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог, апеляційний господарський суд вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а отже місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги частково у сумі 98788,56 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. по справі №5017/839/2012 слід залишити без змін, оскільки воно відповідає нормам чинного матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, –

П о с т а н о в и л а :

Рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. по справі №5017/839/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 30.07.2012р..

Головуючий суддя Т.Я. Гладишева

Суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький